Романович

Аліна зазирнула в магазин, купила собі в подарунок флакон улюблених парфумів, посиділа трохи в кафе за чашкою кави і вийшла на вулицю. Їй було сумно, хоча сьогодні в неї був день народження! Вона не поспішаючи йшла по знайомій алеї, вдихаючи вологе осіннє повітря. – Аліно! – раптом гукнув її чоловічий голос. – Аліно, не може бути! Це ти! Я просто очам своїм не вірю! Аліна обернулася і ахнула від несподіванки

Автор

Аліна з самого ранку була сумна. На телефон нескінченно йшли смс, дзвінки, картинки… Але ніякої радості від цього Аліна Віталіївна не відчувала. Раптом чомусь згадалося, як у дитинстві вона з нетерпінням чекала на цей день: подарунки, запаковані в гарний папір, торт зі свічками, які, загадавши заповітне бажання, треба було неодмінно задути. І щоразу цих свічок … Читати далі

Катя поверталася додому з двома важкими пакетами в руках. Настрій був поганий, сьогодні її звільнили з роботи, та й вдома проблоеми. – Чому все так погано? – думала Катя. Жінка і не помітила, як опинилася біля дверей своєї квартири. Вона вставила ключ, щоб відкрити двері, але вони вже були відкриті. – Дивно, невже забула закрити, – подумала Катя і зайшла в коридор. Раптом вона почула якісь дивні звуки з кухні. Вона швидко поставила пакети і кинулася туди. Катя забігла на кухню і застигла від неспродіванки

Автор

Ранок почався не з кавою. Син все хникав, чоловік бігав по будинку. – Катю, де моя біла сорочка, яку я просив тебе випрати два дні тому? Катя втомлено відчинила шафу і зрозуміла, що сорочка так і залишилася в кошику з білизною. – Я зовсім забула про неї… Вибач. Давай, іншу попрасую? -Забула! Іншу! А мені … Читати далі

– Синку, ну коли ж ти одружишся? – все казала мати Славкові. – Роки йдуть! Довкола он стільки гарних дівчат, а ти все ту Дарину ніяк не забудеш. Пора б уже мені внуків побавити. – Мамо, не починай, – відмахувався Славко. – Не можу я її забути! Аж тут раптом у місті зʼявилася Катя. Вона ще зі школи була закохана в Славка. І приїхала вона не сама, а з маленьким сином. З чоловіком розлучилася. Тільки–но Катя дізналася, що Славко неодружений, як тут же зʼявилася на порозі його будинку. Мати Славка відкрила двері і ахнула

Автор

У місті, в якому жила Дарина були красиві та величезні садки. Особливо навесні, коли розквітають усі дерева в садах, це щось! Це, незабутньо красиво і аромат на всю округу, а місто начебто вбирається на свято. Місто невелике, доглянуте, місцеві жителі люблять своє місто, сади та парк. Дарина з дитинства була гарною дівчинкою. Але Дарина особливо … Читати далі

Павло прийшов на перше побачення з Катею. Катя була дуже гарна у блакитній сукні в горошок. Вони зайшли в кафе, офіціант провів їх до столика і дав меню. Він глянув на Павла, зрозумів, що грошей в того явно не багато й сказав: – У нас сьогодні чудова піца! Салат зі свіженьких овочів, а на десерт – морозиво! Павло не встиг і рота розкрити, як Катя заявила: – А я люблю ігристе, тільки італійське. Інше не приносите. Подвійну порцію. І ще, морозиво, теж італійське, будь ласка. Павло аж оторопів від несподіванки

Автор

Павло збирався на своє перше серйозне побачення. І йому хотілося, щоб воно пройшло на висоті. Його нова знайома Катя, студентка, була красивою дівчиною, якщо не сказати витонченою. А Павло простий сільський хлопець, теж студент, високий, симпатичний. Але, як казав його сусід по кімнаті в гуртожитку – «Трохи в себе на думці». Він ретельно спостерігав за … Читати далі

Олена поїхала в гості до своєї бабусі. Вона вийшла з автобуса і пішла дорогою до села. Сумки з гостинцями були важкими, тому доводилося зупинятися і ставити їх на землю. Бабусин будинок Олена знайшла одразу – в селі мало що змінилося. Будиночок в бабусі гарний, акуратненький такий, з парканчиком довкола. На подвір’ї курочки, грядки, все доглянуто, прибрано. Олена відкрила хвіртку і з сумками в руках зайшла на подвірʼя. На ґанок вийшла старенька жінка, глянула на Олену і раптом побігла назад у хату! Олена не розуміла, що відбувається

Автор

Олена, студентку другого курсу інституту, була відправлена ​​до бабусі в село. Батьки збиралися у відпустку, а її одну вдома не залишали після останньої студентської вечірки в квартирі. Не довіряли. Добряче вони погульбанили були з друзями. Мама хапалася за голову від кількості сміття, а тато сварився, що по всій квартирі стояв неприємний запах. – Не соромно, … Читати далі

На весіллі Івана й Таїсії гуляло все село. Іван від щастя був на сьомому небі. Наречена теж раділа, що все так вийшло. Після весілля молодята поїхали жити у місто. Іван влаштувався на роботу, вони винайняли квартиру. У них народилася донечка. – Таїсія, дивися донька яка у нас красуня! – казав Іван. – Твоя копія. Вся в маму! Таїсія тільки сумно усміхалася. Вона дивилась на доньку і їй було не по собі. Адже Іван не знав правди! Він не знав таємницю Таїсії

Автор

Проживши з чоловіком майже тридцять сім років, Таїсія зрозуміла через роки, що кохання – це турбота один про одного, взаєморозуміння, підтримка, розуміння з півслова та переживання через його неприємності. Зараз у неї немає ближчої й ріднішої людини за чоловіка, а Іван досі впевнений, що заміж вона вийшла за нього через кохання, хоча й було зовсім … Читати далі

Вікторія мила посуд, коли з роботи повернувся чоловік. – Кохана, дзвонила моя мама. У них з батьком в суботу річниця весілля. Нас запросили, – повідомив Дмитро. – Так, я пам’ятаю, – усміхнулася дружина. Подивившись на Вікторію, Дмитро почухав голову і сказав спантеличено: – А я й забув. Треба б подарунок якийсь купити. Віктрія загадково посміхнулася: – Сам не купуй нічого. Я сама зроблю сюрприз. Дмитро задоволено усміхнувся і пішов дивитися телевізор, але він ще не підозрював, чим обернться цей “сюрприз”

Автор

Віка зібрала речі сина та свої в одну валізу. “Решту пізніше заберу” – з сумом подумала вона і попрямувала до виходу. **** – То який сюрприз на мене чекає? – весело запитав Дмитро, милуючись точеним профілем своєї дружини. Вони їхали до його батьків, на річницю їхнього весілля. Було видно, що Віка хвилюється. Вона постійно смикала … Читати далі

Ганна прокинулася рано, сьогодні вона збиралася відвідати сина. Купила цукерок, які він любив і поїхала на могилку. – Привіт, синку! Дивлюсь у тебе чисто. Бабуся казала, що приходила, – вона почала протирати пил. – Сьогодні мені снилося, як ти пішов до школи, – на очах жінки з’явилися сльози. – А тобі вже ніколи не піти до школи. Вона посиділа ще трохи, поговорила і почала збиратися. Повернулася і застигла на місці. Біля огорожі стояв… її син. Такий самий, як був тоді в сім років. Ганна не розуміла, що відбувається

Автор

Цього суботнього дня Ганна збиралася відвідати свого сина. Купила цукерок, які він любив, сік. П’ять років тому Ганна втратила його. Тоді хлопчику виповнилося сім років. Мріяла, що він піде до школи. Маленький Святослав народився з важкою недугою. Батько дав йому це чудове ім’я. Тоді вони ще разом жили. Її чоловік Денис був геологом. У їхньому … Читати далі

У Світлани не стало чоловіка Сергія… На поминки приїхали її батьки. Свекор не допомагав зовсім. Та найгірше чекало Світлану попереду… На цвинтарі вона помітила якусь незнайому молоду жінку з дитиною. Жінка уважно розглядала нещасну Світлану. А перед тим, як піти, вона раптом підійшла до Світлани й сказала: – Мене звуть Галина, а це Ілля – мій син! Сергій був його батьком! Питання з майном ми вирішимо потім. Зателефонуйте мені! Світлана аж на лавку присіла від почутого

Автор

Олег в школі вчився добре, не відмінник, але розумний і начитаний, спортсмен до того ж. Як у ньому поєднувалися старанність у навчанні, спорті та погана поведінка, вчителі дивувалися. Хлопчики його поважали, а дівчата цуралися. Але ось Світлана, сусідка по парті, була в нього закохана. Подобався їй цей високий хлопець, щоправда, чисто зовні. Десь у шостому … Читати далі

Олександр повернувся з відрядження раніше. – Зроблю сюрприз своїй Валі, – думав чоловік дорогою додому. Олександр, не дочекавшись ліфта, побіг сходами. Назустріч спускався незнайомий чоловік. Олександр одразу відчув щось недобре. Він побіг швидше. – О привіт! Чому не попередив, що приїдеш раніше? – сказала Валя, зустрівши Сашка в коридорі. Чоловік не сказавши ні слова кинувся у спальню, але там нічого підозрілого не було, він вже збирався йти, як раптом його погляд зупинився на тумбочці біля ліжка. – Валя що це? Я тебе питаю що це? – тільки й вигукнув він

Автор

Олександр сам не розумів, що з ним. Але він раптом вирішив повернутися з відрядження на день раніше. Мав – у суботу вранці, а приїхав у п’ятницю після обіду. З кожним кілометром, що наближає його до будинку, у нього в душі наростало занепокоєння. Спеціально не зателефонував дружині, не попередив. Яка банальна історія, подумав він, невесело посміхнувшись. … Читати далі