Романович

Тетяна поверталася з відрядження раніше. Попереджати про приїзд свого чоловіка Івана вона не стала. Жінка вирішила зробити йому сюрприз. Як у анекдоті – приїжджає дружина з відрядження, а там… Посміхаючись своїм думкам, вона вийшла з автобуса і зрозуміла, що дуже втомилася. Навіть до маршрутки, яка б довезла її до будинку, дійти вона була не в змозі. Тому Тетяна вирішила не скупитися й замовити таксі. Присівши на лавку, вона зробила замовлення і стала чекати… І ось нарешті таксі приїхало. Тетяна глянула на машину, яка підʼїхала, і аж окуляри дістала, не вірячи своїм очам

Автор

– Привіт, Іванку! – дружина подзвонила з відрядження раптово і невчасно. Іван сів за стіл і відкрив баночку пінного. Але скинути виклик він не міг, тож відповів на дзвінок. – Привіт, Тетяно. – Будьмо, Іване! Потім погоовриш по телефону! – почулося на фоні. – Так, я щось не зрозуміла? Ти з ким там? І що … Читати далі

Іван приїхав додому пізніше, аніж зазвичай. На порозі його вже зустрічала дружина. Ольга виглядала дуже роздратованою. – Де ти ходиш?! – почала вона. – Я вже годину, як удома! Іван втомлено зітхнув. – Вибач, затримався… – сказав він. – Ну що, дали тобі премію? – нетерпляче запитала Ольга. – Я вже суші нам на вечерю замовила. І сукню собі придивилася – ту саму, червону, пам’ятаєш? Іван похитав головою. – Вибач, Олю, – раптом сказав він. – Грошей немає. Обличчя Ольги спохмурніло. – У сенсі нема? – ахнула вона. – Ти ж казав, що сьогодні маєш отримати премію? Ольга не розуміла, що відбувається

Автор

– Синку, будь ласка, глянь, термін придатності на цьому маргарині. Очі вже не ті, ніяк не розберу, а окуляри вдома залишив… Іван обернувся на тихий голос і побачив дідуся в потертому пальті, який з надією простягав йому пачку маргарину. – Звичайно, зараз подивлюся, – Іван взяв упаковку і примружився, вдивляючись у дрібний шрифт. – Так, … Читати далі

Поліна з Микитою була на весіллі найкращої подруги дівчини. Свято добігало кінця, коли тамада оголосив, що зараз наречена буде кидати свій букет. Поліна трималася осторонь від дівчат, які вели боротьбу за букет. Несподівано, вона зрозуміла, що букет летить прямо до неї та підняла руки. Зал почав аплодувати, а Микита награно схопився за голову. Це не образило Поліну – зазвичай кожен хлопець, чия дівчина впіймала букет, розігрував би таку сцену. Дівчина вирушила до свого столика, раптом почула розмову молодих людей, які стояли за дверима. Поліна прислухалася до розмови і застигла від почутого

Автор

Поліна вискочила на ганок ресторану, коли в банкетному залі ще співало і танцювало весілля. Пухнасті від інею гілки дерев на тлі вже темного неба, великі, ніби танцюючі в повітрі сніжинки, різнокольорові вогники гірлянд на ялинках, що ростуть уздовж алеї – все це створювало казкову картину свята. Але в душі Поліни вирували зовсім інші почуття. Образа, … Читати далі

Дарина була в гостях у своїх батьків, коли пролунав телефонний дзвінок. – Кохана, ти де? Я тут без тебе голодний і самотній сиджу, – сказав Андрій, як тільки вона підняла слухавку. – Я у своїх батьків, вирішила в гості заїхати, – пояснила жінка. – Їдь додому, у нас тут дещо сталося, – якось підозріло сказав чоловік і закінчив виклик. Дарина попрощалася з батьками, і вирушила додому. – Що ж там могло статися? – думала вона, дорогою до дому. Дарина швидко дісталася свого будинку, відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор і…застигла від побаченого

Автор

– Запам’ятай, дочко: якщо чоловік закоханий, він змітатиме все на своєму шляху, щоб бути з коханою. А твій Андрій тобі досі пропозицію не зробив! – Мамо, нам ніби й так добре разом, – зніяковіло пробурмотіла Дарина. – Та ще й він каже, що хотів би спочатку грошей назбирати на автомобіль та гараж. – А тобі … Читати далі

– Люба, ти вдома? – гукнув Валерій одразу, як увійшов у свою квартиру. Люба вийшла з кухні в коридор, витираючи руки рушником. В квартирі стояв смачний запах смажених котлеток. Валерій якось дивно глянув на дружину і з порога заявив: – Значить так, Любо! Я від тебе йду! Зрозуміла? Збери мені швиденько щось поїсти і, цей… Поки я їстиму, ти візьми валізи і склади мої речі. Дивись, щоб все було акуратно складено. Зрозуміла? Що у нас там на вечерю? Люба очі вирячила від здивування

Автор

Валерій вибіг зі своєї роботи і озирнувся на всі боки. Він шукав Катерину, яка вийшла трохи раніше. Побачивши її, він побіг за нею. -Катерино, чекай, – гукнув Валерій, коли наздогнав її. – Нам треба серйозно поговорити. Катерина продовжувала йти, не знижуючи темпу. -Я дуже поспішаю, – відповіла Катерина. – Кажи на ходу. До зупинки десять … Читати далі

Андрій та Люся жили у щасливому шлюбі вже 12 років, проте щасливим їхній шлюб здавався лише збоку. Насправді Люся зраджувала чоловікові з 2 іншими чоловіками, користуючись його довірою і знаючи напевно, що він нізащо не залишить її та їхніх 2 дітей.

Автор

Андрій та Люся, зовні ідеальна пара, проживали разом уже дванадцять років. Їхнє сімейне життя здавалося зразковим, але тільки на перший погляд. Люся, використовуючи повну довіру Андрія, потай від нього зустрічалася з двома іншими чоловіками. Вона була впевнена, що Андрій ніколи не залишить її та їхніх двох дітей, але не могла собі уявити, що скоро все … Читати далі

Віктор заслаб і лежав у лікарні. Раптом двері палати відчинилися, і він побачив двох своїх сусідок-пенсіонерок! – Де тут наш Вітя?! – почув Віктор. Бабусі сусідки йшли до його ліжка і несли в пакетах гостинця. – Ви?! – здивувався Віктор. – Та як ви добралися сюди? Мабуть, мокро на вулиці, все тане?! А сусідки посміхалися й викладали на тумбочку пиріжки, апельсини і пляшки з водою… – Куди ж ви принесли стільки?! – ахав і охав чоловік. Коли сусідки пішли, медсестра Ліда сказала: – Чудова у вас група підтримки! Віктор усміхнувся спочатку, а потім раптом змінився на обличчі

Автор

Віктор лежав у палаті і дивився у вікно, де на весняному сонечку, стрибаючи по гілках старої липи, весело щебетали птахи. – Треба ж було мені потрапити до лікарні в такий час… Хоча у будь-який час сюди краще не потрапляти… – думав він, переживаючи поворухнутися. Вранці йому зробили процедури з апендицитом, в палаті спали ще два … Читати далі

Віра весь день крутилася біля плити. Сьогодні у її близнюків день народження. Ось-ось мали всі зібратися. Першим прийшов її чоловік Сергій. Через пів години прийшли близнюки Настя та Іван. Сім’я сіла за стіл. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Ми когось чекаємо? – здивувався Сергій. – Може, сусідка? Я відчиню, – Віра встала і підійшла до дверей. Жінка відкрила, і здригнулася від несподіванки, навіть не відразу впізнавши жінку, що стоїть за порогом

Автор

На повноліття близнюків Віра спекла свій фірмовий пиріг, наготувала салатів та запекла смачненьку курочку. Ось-ось мали всі зібратися. Першим з’явився її чоловік Сергій. З пишним букетом її улюблених, найніжніших піонів. І мало не з порога, вдихнувши аромат домашніх страв, вручив їй тендітні квіти та оксамитову коробочку. – Вірочка, щастя моє, дякую тобі за все. За … Читати далі

Тамара вийшла з пологового будинку, із згортком на руках. Жінка оглянулася на всі боки, Віктора ніде не було. Раптом з автомобіля, припаркованого біля входу, вийшла свекруха Маргарита Іванівна. – А де Віктор? – усміхнулася невістка. Маргарита Іванівна підійшла ближче, і глянула на внука. – Ой, який хороший, – сказала свекруха. – А де Віктор? – ще раз перепитала Тамара. Маргарита Іванівна з жалем глянула на Тамару, нахилилася до неї, і щось шепнула на вухо. – Ви що, жартуєте?! – тільки й вигукнула Тамара

Автор

Маргарита Іванівна з докором подивилася на сина, але нічого не сказала. – Мамо, це Ірина. Якщо ти не проти, ми поки що поживемо в моїй кімнаті. Не хвилюйся, ми скоро одружимося. – А як же Тамара? – Маргарита Іванівна не могла більше мовчати. – З нею ми оформимо розлучення, я вже вирішив. І, будь ласка, … Читати далі

– Як хочеш тут жити, то картоплю копай, коли я скажу! – Я завжди допомагала свекрусі, та цьогоріч вона мене дістала

Автор

Я ніколи не збиралась жити зі свекрухою, та обставини так склалися. Коли мій Захар на війну пішов – сказав мені:  – Ну, що ти будеш сама сидіти в квартирі з дитиною. Переїжджай до моєї мами в село. В неї будинок великий, ти однаково в декреті, зможемо зекономити й житло не орендувати.  Спочатку я відмовлялась. Та … Читати далі