Романович

Зіна зайшла на кухню, де вечеряв її чоловік. – Сергію, а довго ще твоя мама у нас збирається жити, – тихенько, щоб не почула свекруха, запитала Зіна. – Ну, ще тижнів два, – відповів чоловік. – У неї ж ремонт роблять. – А може ми орендуємо квартиру твоїй мамі? – запропонувала дружина. – Ні. Мама на таке не погодиться, – одразу відкинув ідею чоловік. – Ну що ж…., – якось підозріло додала Зіна. – Тоді ти маєш сам все побачити. Зіна дістала з кишені свій телефон, ввімкнула якесь відео, і повернула екран телефону до чоловіка. Сергій переглянув відео і ахнув від побаченого

Автор

– Ти помиляєшся, Зіна, моя мама – самотня нездужа жінка! – обурювався Сергій. – Та вона й лампочку сама не вкрутить, не те щоб бігати цілий день десь, та ще й таке виробляти. – А якщо я тобі доведу, що не помиляюся? – примружила очі Зіна. – Теж будеш за матусю свою заступатися? Коли Сергій … Читати далі

А що в цьому будинку підлога не миється? Жити у свинарнику подобається? Тут же пилюка кругом і їжі зовсім нема – пробурчала свекруха з порога, з’явившись у гості з самого ранку. Але те що, зробили невістка з чоловіком просто геніально

Автор

— Мама? — Гліб навіть очі протер, відчинивши двері. — Мама, — повторила слова сина Зоя Павлівна і простягла йому пакет із двома баночками малинового варення, — а що не чекали? Гліб відчинив двері, а сам визирнув у під’їзд. — А батько де? — Твій батько поїхав на рибалку з сусідом рано-вранці, а мені нудно … Читати далі

Віра сиділа на кріслі і вʼязала шкарпетки, коли в двері постукали. – Заходьте! – гукнула вона, уважно дивлячись на двері. Скрипнула дверна ручка і в хату зайшла сусідка Олена. – Здрастуй! – привіталась вона. – Ой, Віро, як не прийду, у тебе такий порядок, що аж завидки беруть! – Ти тільки подивися! – вона провела пальцем по комоду. – Ані порошинки! До речі, а чим це у тебе так пахне? – Борщем, – відповіла Віра намотуючи нитку на клубок. Раптом рипнули вхідні двері і в кімнату зайшла невістка Віри, Юля. Олена глянула на дівчину і руками сплеснула від здивування

Автор

Віра сиділа на кріслі і вʼязала шкарпетки, коли в двері постукали. – Заходьте! – гукнула вона, уважно дивлячись на двері. Скрипнула дверна ручка і в хату зайшла її сусідка Олена. – Здрастуй! – привіталась вона. – Ой, Віро, як не прийду, у тебе такий порядок, що аж завидки беруть! – Ти тільки подивися! – вона … Читати далі

Софія вийшла з роботи. Раптом біля будівлі офісу до неї підійшов чоловік років шістдесяти. – Ви Софія? – запитав незнайомець. – Так. А ви хто? – здивувалася вона. – Розумієте, я виховував її один, дружини не стало рано, – сказав чоловік і замовк. – Вибачте, я поспішаю, – Софія вирішила, що цей чоловік зараз проситиме гроші, і вирішила швидко закінчити розмову. – Зачекайте. Розумієте, він постійно просить почекати. А діти ростуть без батька, – продовжив незнайомець. – Нічого не зрозуміла. Ви про кого? – почала дратуватися Софія. – Ось, дивіться, – чоловік дістав якесь фото. Софія глянула на фото, і застигла від здивування

Автор

Коли Софія виходила заміж, майбутній зять дуже не сподобався мамі. Непросто не сподобався, мама влаштовувала сварки, вмовляла Софію не виходити за Олега заміж. – Ну чому, мамо? – питала Софія. – Не твоя це людина, не твого поля ягода. Повір моєму чуття, – просила мама. Але ж хто маму слухав. Олег працював автослюсарем, заробляв непогано. … Читати далі

Дмитро з Настею сильно посварилися і чоловік пішов з дому. Згодом, коли емоції вщухли Дмитро пішов до Насті, миритися. Він стояв біля квартири, натис кнопку дзвінка. Двері швидко відкрилися, в коридорі було темно, і Дмитро кинувся в обійми до коханої. – Настя, Настя, я люблю тебе! – говорив він у пориві пристрасті та ніжності. – Пробач мені за все, пробач… Я все усвідомив. Але Настя не відповідала. Раптом в коридорі ввімкнулося світло, Дмитро подивився на Настю і застиг від здивування. – Це що таке? – тільки й вигукнув він

Автор

Діма з Настею посварилися… просто напередодні Нового року. Посварилися серйозно і, як думала Настя, назавжди. Свято неминуче наближалося, а вона перебувала в найгіршому настрої. – Ну й нехай, – думала дівчина, – звичайно, шкода зіпсованого свята. Але я не сумуватиму – весело зустріну Новий рік із подружками, запрошу їх до себе! І вона почала обдзвонювати … Читати далі

Алла готувала вечерю і мигцем поглядала на екран телевізора на кухні. Раптом жінка почула, що в сусідній кімнаті її чоловік розмовляє по телефону та з кимось свариться. – Хто телефонував? Чого сваришся? – поцікавилася Алла, коли Сергій повернувся на кухню. – Попередня власниця будинку. Таке просила, що аж в голові не вкладається, – махнув рукою чоловік. – Тобто? – Алла підвела погляд на чоловіка. – Хоче, щоб на свята ми зїхали з нашого будинку, а вона тут влаштує вечірку, – пояснив Сергій. – Але навіщо їй це? – здивувалася Алла. – А це якраз і найцікавіше, – єхидно посміхувся Сергій

Автор

– Я розумію, що моє прохання може здатися дивним, і грошей у мене зовсім немає, але може ви увійдете в моє становище? – запитала Тетяна. – Тобто ви просите, щоб на новий рік я з’їхав зі своєю дружиною з свого власного будинку, а ви тут святкуватимете? – Так і є. – Пані, ви розумієте, що … Читати далі

Катя вийшла з квартири на сходи і сіла на підвіконня. Раптом хтось відчинив двері в під’їзд. По сходах ішов якийсь високий і дивний дядько в довгому плащі. Він підійшов до вікна і став поруч. – Ти чого тут сидиш? – запитав він Катю. – Вийшла прогулятися, – здивовано сказала дівчинка. – А твоя мама де? – допитувався чоловік. – Немає її, – відповіла Катя. – Я з тіткою Наталею живу, вона заслабла зараз. – Зрозуміло, – сказала дивний дядько і сів поруч. – А маму твою часом не Ліда звали? Катя глянула на дядька й застигла від здивування

Автор

На місто спустився туманний вечір, накрапав дощ, а шестирічну Катрусю відправили гуляти. Але на вулицю їй не хотілося йти, там на майданчику нікого не було, всіх дітей забрали додому. Та й холодно, краще вона тут посидить, у під’їзді. Будинок у них із тіткою Наталею старий, чотириповерховий. Всі сусіди повернулися до своїх квартир, з-за дверей чуються … Читати далі

Марія бігала по квартирі і зазирала куди тільки могла. Вона вже й під ліжком подивилася і навіть на балконі глянула, але її телефона ніде не було. – Ти не бачив мій телефон?! – запитала вона у чоловіка. – Ні, – розсіяно озвався Віктор. Він побіг у спальню і приніс свій телефон. – Набери себе й послухай, де дзвенітиме! – сказав чоловік. Марія полізла в телефон Віктора шукати свій номер. «Кохана», – прочитала вона, натиснула виклик і прислухалася. Дзвінка не було чути… – Алло, – у слухавці раптом почувся чужий жіночий голос. Марія так і застигла від несподіваної здогадки

Автор

Марія бігала по квартирі і зазирала куди тільки могла. Вона вже й під ліжком подивилася і навіть на балконі глянула, але її телефона ніде не було. – Ти не бачив мій телефон?! – нервово спитала вона у чоловіка. Марія дуже поспішала. В кафе на неї чекали подруги, але не могла ж вона піти без мобільного. … Читати далі

Марина одяглася й пішла в магазин купити пральний порошок. Вона стояла в черзі біля каси й спостерігала, як у кафе навпроти за столиками сиділи люди. – Дивно, один із відвідувачів так схожий на мого чоловіка, – подумала вона. – Але це не може бути Степан. У нього ж нарада зараз на роботі. Та й той чоловік явно сидить з коханою жінкою. Он як близько до неї нахилився і щось на вушко воркоче… Марина вийшла із супермаркету, придивилась до тієї парочки й оторопіла від побаченого

Автор

– Навіщо тобі нове пальто? – здивовано спитав Степан дружину. Він стояв перед дзеркалом і поправляв вузол на краватці. Марина в цей час несміливо тупцювала в коридорі. – Ну як навіщо? Осінь же ж, холодно стає, – жінка зіщулилася і знову подивилася на чоловіка з надією. – У тебе що? Одягти нічого? І взагалі – … Читати далі

– А ти що думала, що тепер будинок твій буде? Е, ні, не дочекаєшся! Мій син заробляв на нього, будував, а ти сюди нового кавалера приведеш?

Автор

Два місяці тому я пережила страшну біду – загинув на війні мій Дмитро. Досі не можу в це повірити. Ми прожили у шлюбі шість років. Коли побралися, коханий відразу до Бельгії поїхав, мріяв власний дім збудувати, не хотів на квартирі жити. Я його чекала і також без діла не сиділа. Завжди працювала і марно й … Читати далі