У Віри було день народження. Ігор накрив дружині святковий стіл. – Віра, кохана! – Ігор піднявся сказати тост… У цей момент пролунав дзвінок у двері. – Я відкрию, – весело підскочила Віра. – Явно хтось мене привітати прийшов! Вона вийшла до коридору і довго не поверталася. Ігор підвівся і також вийшов. У коридорі Ігор побачив збентежену дружину і незнайомого чоловіка. – Віра, це хто? – запитав здивований Ігор. Віра не знала, що відповісти

Тридцятип’ятирічний Ігор керує великою фірмою. Його дружина Віра – молодий, вельми симпатичний менеджер, який подає надії, який підкорив серце свого шефа з першого погляду. У нього за спиною – розлучення та пристойна квартира у Києві. У неї – ні житла, ні своєї справи, зате купа часу для роботи, безліч креативних ідей, блиск в очах і … Читати далі

Наближався день народження свекрухи Каті. І вона вирішила подарувати матері чоловіка незабутній подарунок… – Я їй приготувала таке, що вона одразу про все забуде! – хвалилася подругам Катя. – І оторопіє, коли на нього дивитиметься. Але нікуди не подінеться, не викине. Буде і зберігати мій подарунок, і тримати на видному місці. Ось так! Тут Катя згадала сьогоднішній ранок. Як вона несла свій подарунок, запакований у гарний папір. Як вручала свекрусі. Та почала його розгортати, але Катя попередила: – Відкрити пізніше. А ввечері Катерина зайшла в гості до свекрухи, й застигла від почутого

Катя не любила свою свекруху. І це було взаємно. Бачились вони рідко, але зараз наближався день народження матері чоловіка. І Катя вирішила подарувати жінці незабутній подарунок. – Я їй приготувала таке, що вона все одразу забуде! І оторопіє, коли на нього дивитиметься. Але нікуди не подінеться, не викине. Стане і зберігати, і тримати на видному … Читати далі

Київ. 8 ранку. На цілий салон 296 маршрутки кричить жінка: – Шановна, прокидаємося! Вставай і вступи місце моїй дитині!

Київ. На годиннику восьма година ранку. Маршрутка переповнена сонними людьми — яблуку нема де впасти.  Ще й купу пенсіонерів. І куди вони так рано можуть їхати?! Ще навіть поліклініки всі не працюють.  На одному з крісел собі примостилася молода дівчина. Спершу вона постійно перепитувала, коли вже нарешті кінцева, а коли водій запевнив її, що їхати ще … Читати далі

Зоя вирішила зайти в кафе пообідати, як раптом на вулиці зустріла свого однокласника. – Зоя? Прекрасно виглядаєш! А ти це… лотерею виграла, чи що? Ти ж… це…, – сказав Олег і зупинився. – Що з тобою? Ти дар мови втратив? Яка я маю бути? Якщо хочеш поговорити, ходімо в кафе, – здивувалася Зоя такій реакції. – А ти бачу ділова. Як і вибратися спромоглася, зазвичай звідти не повертаються, – Олег підозріло глянув на жінку. – Ти про що? Звідки не повертаються? – Зоя здивовано дивилася на Олега, не розуміючи, що відбувається

– Зоя? Прекрасно виглядаєш! А ти це… лотерею виграла? Ти ж… це… Олег дивився на жінку здивовано. Як, зрештою, і Зоя слухаючи його слова. Колишні однокласники випадково зустрілися через двадцять років просто на вулиці. Це звичайно і не дивно, адже містечко невелике. *** Колись Олег був закоханий у Зою, Зоя в нього. А ще око … Читати далі

Олена Петрівна на весну повернулася з міста у свою хату в селі. Вона занесла велику валізу на коліщатках у дім. Брати вона її не хотіла, але син Олександр наполіг: – Раптом мій брат Андрійко з дружиною тебе знову не зустрінуть з автобуса. А так візьмеш і покотиш валізу по доріжці. Не в руках же ж речі тягнути? Андрійко з невісткою Світланою її таки не зустріли… Олена затопила пічку і взялася за прибирання. Невдовзі будинок сяяв чистотою. Жінка сіла пити чай на кухні. Вона глянула у вікно і застигла від несподіванки

Олена Петрівна навесні повернулася у свою невелику хатину в селі. Ще місцями лежав сніг, але було досить тепло. Сімдесятирічна жінка була ще досить активною. Вона занесла свою велику валізу на коліщатках – подарунок невістки, у хату. Брати вона її не хотіла, але син Олександр наполіг: – Раптом Андрійко зі Світланою тебе знову не зустрінуть з … Читати далі

Юля готувала на кухні вечерю, коли у двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Мені з тобою треба серйозно поговорити, – почала вона. – Проходьте, я чаю зроблю, – запросила невістка жінку. – Ну, що сталося? – запитала Юля, коли свекруха сіла за стіл. – А ти сама не розумієш? – з викликом сказала свекруха. – Ні, – знизала плечима Юля. – Ну, що ти робиш із себе наївну дівчинку. Думаєш, я не розкусила твій план? – раптом сказала свекруха. – Який план? Ви про що? – Юля здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

Насправді батьки квартиру, що дісталася їм у спадок, одразу оформили на Юлю. Але Юля була ще підлітком, і їй було, як каже молодь, паралельно чия квартира. Батьки здавали квартиру. Так і жили. Коли Юля виросла та вирішила вийти заміж, батьки зробили гарний жест на весіллі – урочисто подарували ключі від квартири молодятам. Попередньо зробили у … Читати далі

Оксана їхала додому з відпочинку. З нею в купе була жінка. Вони розговорилися. Валентина, так звали супутницю, їхала на обстеження. Її мав зустріти племінник Андрій. Валентина розхвалювала його: – Він дуже хороший хлопець! Має бізнес, але з жінками йому ніяк не щастить… Вічно трапляються меркантильні, яким тільки гроші й треба! Вона без кінця говорила про свого племінника, розхвалюючи його на всі боки. Коли вони приїхала, Валентина на пероні представила Оксані Андрія. Дівчина кивнула й попрощалася… А через кілька днів їй подзвонив невідомий номер. Оксана взяла слухавку й оторопіла від почутого

Розчарована невдало минулою відпусткою, Оксана поверталася додому одна. Її коханий Микола, з яким вона поїхала відпочивати, пославшись на невідкладні справи, через день поїхав, залишивши її на самоті на тиждень… Вона просто знемагала від нудьги. Чомусь познайомитися з жодною хорошою жінкою, чи дівчиною не вдавалося, щоб якось згаяти час – усі переважно були парами. А з чоловіками … Читати далі

Настя повернулася з роботи раніше, ніж звичайно. Начальник відпустив усіх раніше на честь свого дня народження. Відчинивши двері своїм ключем, Настя почула голоси на кухні. Її чоловік Дмитро розмовляв зі своєї мамою Ангеліною Петрівною. Дівчина зрозуміла, що розмовляють вони про неї. – А це вже цікаво, – подумала вона і вирішила причаїтися. Настя тихенько підійшла до дверей кухні, прислухалася до розмови і застигла від почутого. Ось чого-чого, а такого Настя аж ніяк не очікувала почути

Настя стояла біля плити, помішуючи ароматний борщ, коли у двері подзвонили. – Дивно, – подумала вона. – Діма сьогодні раніше? Витерши руки об фартух, вона попрямувала до коридору. Відчинивши двері, Настя остовпіла. — Ну ось, Настя, я до вас на тиждень, — з порога заявила Ангеліна Петрівна, безцеремонно втягуючи до коридору величезну валізу. Настя застигла, … Читати далі

Катя з Юрієм приїхали в село до родичів у гості. Василь з дружиною накрили стіл. – Добре тут у вас, – сказав після застілля Юра. – Так переїжджайте, – усміхнувся Василь, брат Катерини. – Якраз будинок, в кінці села продається. – Та ти що? Той, що біля озера? – здивувалася Катя. -Так, – відповів Василь. – А давайте! – махнув рукою Юрій. Всі разом пішли дивитись будинок, прицінюватися. Підійшли до будинку. Катя з Юрою зайшли у хвіртку і застигли. – Ти це бачиш? – тільки й промовив Юрій

-Віра, ось ще котлетки, у фольгу загорну, Олег любить мої котлетки. Минулого разу так нахвалював, так нахвалював. Ось ще, варення і компотик, – збирала Катерина передачу доньці. -Ой, мамо, дякую велике! Ну добре, піду, бо треба ще Олегу вечерю приготувати, – попрощалася Віра. – Правильно доню, треба чоловіка годувати смачно і ситно, уявляєш, тітка Таня, … Читати далі

Я саме чекаю на третю дитину, та відчуваю, що скоро доведеться розлучитися. А все через наших з чоловіком батьків

З Павлом я у шлюбі 10 років, зараз вагітна третьою дитиною. Він самий вмовив мене народити, аби він не мав проблем з військкомами. Та я відразу мала сумніви, адже вже багато років між нами нема взаєморозуміння. А все через наших батьків. Ми постійно сперечаємось, хто нам більше допоміг. Річ у тім, що тато Павла колишній … Читати далі