Романович

Оксана їхала додому з відпочинку. З нею в купе була жінка. Вони розговорилися. Валентина, так звали супутницю, їхала на обстеження. Її мав зустріти племінник Андрій. Валентина розхвалювала його: – Він дуже хороший хлопець! Має бізнес, але з жінками йому ніяк не щастить… Вічно трапляються меркантильні, яким тільки гроші й треба! Вона без кінця говорила про свого племінника, розхвалюючи його на всі боки. Коли вони приїхала, Валентина на пероні представила Оксані Андрія. Дівчина кивнула й попрощалася… А через кілька днів їй подзвонив невідомий номер. Оксана взяла слухавку й оторопіла від почутого

Автор

Розчарована невдало минулою відпусткою, Оксана поверталася додому одна. Її коханий Микола, з яким вона поїхала відпочивати, пославшись на невідкладні справи, через день поїхав, залишивши її на самоті на тиждень… Вона просто знемагала від нудьги. Чомусь познайомитися з жодною хорошою жінкою, чи дівчиною не вдавалося, щоб якось згаяти час – усі переважно були парами. А з чоловіками … Читати далі

Настя повернулася з роботи раніше, ніж звичайно. Начальник відпустив усіх раніше на честь свого дня народження. Відчинивши двері своїм ключем, Настя почула голоси на кухні. Її чоловік Дмитро розмовляв зі своєї мамою Ангеліною Петрівною. Дівчина зрозуміла, що розмовляють вони про неї. – А це вже цікаво, – подумала вона і вирішила причаїтися. Настя тихенько підійшла до дверей кухні, прислухалася до розмови і застигла від почутого. Ось чого-чого, а такого Настя аж ніяк не очікувала почути

Автор

Настя стояла біля плити, помішуючи ароматний борщ, коли у двері подзвонили. – Дивно, – подумала вона. – Діма сьогодні раніше? Витерши руки об фартух, вона попрямувала до коридору. Відчинивши двері, Настя остовпіла. — Ну ось, Настя, я до вас на тиждень, — з порога заявила Ангеліна Петрівна, безцеремонно втягуючи до коридору величезну валізу. Настя застигла, … Читати далі

Катя з Юрієм приїхали в село до родичів у гості. Василь з дружиною накрили стіл. – Добре тут у вас, – сказав після застілля Юра. – Так переїжджайте, – усміхнувся Василь, брат Катерини. – Якраз будинок, в кінці села продається. – Та ти що? Той, що біля озера? – здивувалася Катя. -Так, – відповів Василь. – А давайте! – махнув рукою Юрій. Всі разом пішли дивитись будинок, прицінюватися. Підійшли до будинку. Катя з Юрою зайшли у хвіртку і застигли. – Ти це бачиш? – тільки й промовив Юрій

Автор

-Віра, ось ще котлетки, у фольгу загорну, Олег любить мої котлетки. Минулого разу так нахвалював, так нахвалював. Ось ще, варення і компотик, – збирала Катерина передачу доньці. -Ой, мамо, дякую велике! Ну добре, піду, бо треба ще Олегу вечерю приготувати, – попрощалася Віра. – Правильно доню, треба чоловіка годувати смачно і ситно, уявляєш, тітка Таня, … Читати далі

Я саме чекаю на третю дитину, та відчуваю, що скоро доведеться розлучитися. А все через наших з чоловіком батьків

Автор

З Павлом я у шлюбі 10 років, зараз вагітна третьою дитиною. Він самий вмовив мене народити, аби він не мав проблем з військкомами. Та я відразу мала сумніви, адже вже багато років між нами нема взаєморозуміння. А все через наших батьків. Ми постійно сперечаємось, хто нам більше допоміг. Річ у тім, що тато Павла колишній … Читати далі

Після смс-ки: “Любий, відрядження скасували. Скоро буду вдома!”, Оля заплакала, як дитина

Автор

У карʼєрі Олі все було чудово. У свої лиш 30 років вона вже купила собі квартиру, їздила на розкішній машині та користувалась популярністю в чоловіків. Оля стала керівником відділу, бо проявила себе з найкращої сторони. Тим більше вона була красунею і постійно ловила на собі апетитні погляди чоловіків. Серед претендентів на її серце вона Олексія … Читати далі

Весь вечір ловила на собі косі погляди. А все через те, що не догодила свекрусі

Автор

Скоро у моєї свекрухи ювілей – 60 років. Ми з чоловіком довго думали, що подарувати Інні Василівні. Врешті вирішили прямо запитати у неї, чого б вона хотіла: – Та телевізор треба новий, бо той вже барахлить, – скаржилась свекруха.  Інна Василівна вміла хитро розпорядитися нашими грошима: – Було б добре, щоб ви на базі й … Читати далі

Дмитро “підбивав клинці” до сусідки Марини Степанівни не перший рік. Вона була молода ще вдова, п’ятдесят років, а він – розлучений і до пенсії ще далеко. Але на всі компліменти та загравання Дмитра сусідка тільки чемно посміхалася. – Нічого, – думав Дмитро. – Вода камінь точить, а ласкаве слово – жіночу неприступність… – Марино Степанівно, ви сьогодні дуже гарні! – як завжди привітав він її, стоячи біля під’їзду. – І як можна бути завжди такою гарною? Жінка миттю подивилася на нього, і Дмитро раптом побачив… Що очі в неї чомусь мокрі. Чоловік застиг, не розуміючи, що відбувається

Автор

Дмитро “підбивав клинці” до сусідки Марини Степанівни не перший рік. І справді, чого їх до неї не підбивати, якщо вона молода ще вдова п’ятдесят років, і йому, розлученому, до пенсії ще не скоро. Але на всі його компліменти та загравання сусідка завжди тільки чемно посміхалася, не більше. – Нічого, – думав у ці моменти Дмитро. – … Читати далі

Анатолій та Юлія одружувалися. Весілля було вже в самому розпалі. – Коханий, а де твоя мама, –  здивувалася наречена не помітивши серед гостей свекрухи. – Вона дзвонила мені, повідомила, що трохи запізниться, – усміхнувся Анатолій. З’явилася свекруха, тільки коли молодят станцювали перший танець. Її поява не залишилася непоміченою. Юлія зрозуміла, що завітала Катерина Олексіївна після того, як її мама ахнула і притиснула руку до губ. Юля повільно обернулася, побачила перед собою свекруху і застигла на місці. – Навіщо ви одягли весільну сукню?! – здивовано вигукнула Юля до свекрухи, не розуміючи, що відбувається

Автор

Анатолій та Юлія познайомилися у друзів. Після знайомства не захотілося розлучатися, тому вони вирушили гуляти і розлучилися тільки під ранок. – Це мій найкращий день, – зізнався Анатолій. – У мене зовсім немає часу на прогулянки, я повинен дбати про маму з того часу, як тата не стало. Уява намалювала Юлії немічну стареньку, яка досі … Читати далі

– Іринко, щось трапилося? – запитав дружину Андрій. – Ти щось сама не своя. – Та-а, з роботи дзвонили, деякі проблеми є, – пробурмотіла Ірина. – Завтра, швидше за все, допізна затримаюся – раніше сьомої вечора не чекай! – Ого, – присвиснув чоловік. Ірина помітила, як чоловік зрадів, почувши про її пізнє повернення. І мимоволі почала підозрювати Андрія дедалі більше… Наступного дня вона прийшла додому раніше. Перше, що Ірина помітила, зайшовши додому – це чужі туфлі у коридорі. Жіночі! Потім вона побачила відро з брудною водою і швабру. Варто було Ірині відкрити двері у вітальню, як перед нею постало несподіване видовище

Автор

– Це ще що таке? – тихо прошепотіла Ірина, коли витягла з пилососа предмет, який агрегат засмоктав у трубу разом з пилом. – Ах ти ж… Та я ж тобі… – пробурмотіла жінка оглядаючи знахідку. Ці слова були адресовані коханому чоловікові. Втім, уже не особливо й коханому. Кохання – воно миттєво минає, коли знаходиш за … Читати далі

Павло повернувся з роботи похмурим. Не обійнявши дружину, він попросив її пройти до кімнату. – Коханий, що сталося? – захвилювалася Оля, виконавши прохання чоловіка. — Оля, нам треба поговорити, – Павло уважно подивився на дружину. – Я тебе слухаю, – жінка сіла на диван. – Тиждень тому мені написала твоя подружка. Написала дещо дивне…про тебе, – раптом сказав Павло. – Ти про що? – не зрозуміла Ольга. – Спочатку я не хотів вірити її словам, але вона навела аргументи, – Павло дістав телефон, відкрив якесь повідомлення і показав його дружині. – Як ти це поясниш? Оля переглянула повідомлення і остовпіла від побаченого

Автор

— Оля, мені здається, нам час серйозно поговорити про те, що дочка на мене зовсім не схожа… Чи варто мені робити тест? Чи сама зізнаєшся?! — похмуро запитав чоловік, Павло. Цієї розмови молода жінка уникала п’ять років. Знала, що рано чи пізно вона станеться, що цей день настане, але виявилася до неї зовсім не готова. … Читати далі