Микола приїхав у село, щоб оглянути хату своєї покійної бабусі. Була зима і все замело снігом. Він пробирався крізь замети, як раптом ступив на розчищену доріжку. Вона йшла аж до бабусиної хати. Біля хвіртки Микола зупинився, ще раз подивився на паркан і на вікна в хаті… Доріжка від хвіртки до ґанку теж була розчищена, і навіть сходи виметені! – Я що помилився будинком? – подумав Микола. Було таке відчуття, ніби бабуся жива і зараз вийде з хати. Раптом позаду нього почувся чийсь голос: – Привіт, Миколо! Микола застиг, не розуміючи, що відбувається
По засніженій і давно не прочищеній дорозі йшов Микола у бік села. Машину свою залишив на узбіччі, бо бачив, що не проїхати йому. – Та-ак, давненько тут був трактор, – думав чоловік. – Та й ясна річ, у селі жителів не дуже багато, автобус сюди не ходить, до траси недалеко. Навіть зупинка автобусна там. Влітку, напевно, … Читати далі