Романович

– У нас немає дочки! І ніхто в Україні на тебе не чекає!

Автор

Олена познайомилась з Денисом на вечірці. Дівчина тоді поїхала в гості до подруги у Москву. Наближався Новий рік, панувала ненав’язлива святкова атмосфера.  Тоді Денис здався їй привітним, життєрадісним парубком, запав у серце. Перед від’їздом дівчина зізналася, що закохалася. Так почалась їхня історія кохання. Звісно про життя в Москві Олеся ніколи не мріяла, тож залишатися не збиралася. … Читати далі

Олена цілий день крутилася біля плити. Сьогодні у її чоловіка Івана ювілей. І ось коли все було готово, у двері подзвонили. Прийшли гості, сіли за стіл, веселилися, вітали іменинника. Ближче вечора всі розійшлися. Олена ж, пішла прибирати, як раптом з кімнати вийшов Іван, тримаючи в руках телефон і злегка прикриваючи його. – Олена, зайди в кімнату, – попросив чоловік. Олена відклала ганчірку, і пішла в кімнату де Іван розбирав подарунки. – І як це розуміти? – сказав Іван, вказавши на подарунки. – Ти про що? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Автор

– Ну що цього разу, чим знову твоя мама залишилася незадоволена? — спитала Євгенія, дивлячись на чоловіка. – Наче стіл хороший накрила, гості наїлися досхочу, маму твою при всіх разів 100 похвалила, що не так? – Вона сказала, що ти поводилася не гостинно. Вони б ще сиділи і сиділи, а ти всіх підганяла, та ще … Читати далі

Марина готувала святкову вечерю та чекала на гостей, батьків чоловіка та подругу, коли у двері подзвонили. Дочка прикрашала торт, чоловік із сином розставляли посуд. – Хтось вирішив прийти раніше? – пожартував чоловік. Марина вийшла в коридор, відкрила двері. Перед нею стояла незнайома дівчина. – Ну, привіт, мамо. Ось я тебе і знайшла. З Днем народження. Не очікувала? – одразу сказала гостя. – Ви щось плутаєте, мої діти вдома, – здивувалася Марина. – А як же я, старша, яку ти залишила?! – раптом сказала дівчина. – Що? Не було такого! – Марина здивовано дивилася на гостю, не розуміючи, що відбувається

Автор

У двері подзвонили. Марина в цей час готувала святкову вечерю та чекала на гостей, батьків чоловіка та подругу. Дочка прикрашала торт, останні штрихи. Чоловік із сином розставляли посуд, все було майже готове. До гостей ще ціла година, але видно хтось не витримав і вирішив прийти раніше. Марині сьогодні виповнилося 45 років. Перед нею стояла дівчина … Читати далі

Настав день, на який Настя чекала сім років – її весілля з Сергієм! Свято пройшло чудово. Син Насті, Вадим, раз у раз підбігав до Сергія, й зазираючи йому в очі, запитував: – А ти тепер мій тато? Ти нас не залишиш? Сергій посміхався: – Ну, як же ж я вас залишу, ви ж мої улюблені?! Батьки Сергія були дуже здивовані, побачивши Вадима. – Синку, нам здається, що Настя збрехала тобі, та це ж твоя дитина! – сказали вони. – Настя ще тоді народила Вадима від тебе, тому ви такі схожі! Сергій остовпів від несподіваної здогадки

Автор

Настя готувалася до весілля. І хоча до нього було ще кілька місяців, дівчина завчасно почала складати меню, навіть весільну сукню купила, щоб не бігати в останню хвилину в пошуках відповідної моделі. Настя завжди була практичною і все робила заздалегідь, ця риса характеру передалася від її бабусі, яка виховувала її сама, так як батьків дівчини не … Читати далі

Зіна вирішила сходити на цвинтар – батьків провідати, порядок навести… Жінка взяла з собою невелику лопатку, викопала в садку кілька кущиків квітів. Проходячи повз якийсь памʼятник, Зіна раптом побачила кущі ніжно-рожевих троянд. – Напевно, сорт якийсь дорогий, – подумала вона. – Ніколи таких не бачила! І тут Зіні спало на думку – а якщо вона викопає пару кущиків?! І так багато… Сказано зроблено… Взявши лопатку Зіна, викопала два кущики й вирівняла землю. Задоволена, вона принесла кущі до памʼятників батькам… А через кілька днів до Зіни приїхав її син Андрій, і вона дізналася несподівану новину

Автор

Зіна все метушилася, не знала за що взятися. День такий хороший, сонячний, вдома не сидиться. Вирішила вона сходити на цвинтар, могилки батьків провідати, порядок навести… Жінка взяла з собою невелику лопатку, викопала в садку кілька кущиків квітів, щоб посадити на могилках батьків. Вона склала акуратно в пакет квіти й лопатку, і вирушила на цвинтар. Він … Читати далі

Юля повернулася з роботи додому. Переступивши поріг квартири, вона відразу зрозуміла, що чоловік, на її подив, щось приготував. Юля пройшла на кухню та застала там чоловіка, який смажив котлети. – Що приготував? – жінка зазирнула за спину Максимові. – Котлети та пюре, – сухо промовив чоловік. – Який же ти в мене молодець! – Юля ніжно обняла чоловіка за шию. – Дякую! – Не дякую, а клади двісті гривень на стіл, – зневажливо відповів Максим. – Які двісті гривень? Ти про що? – Юля здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Автор

Юля та Максим перебували у шлюбі вже майже три роки. Познайомились вони на роботі. Чоловік був рядовим безперспективним співробітником у великій компанії, а жінка – новим заступником. Харизма Максима затуманила Юлі розум, і після п’яти місяців побачень вона, не роздумуючи, вискочила за нього заміж. Одруження вкрай розслабило чоловіка і він, вирішивши, що можна нічого не … Читати далі

Аліна з Миколою вирішили одружитися. В той день наречений був на роботі. Аліна ж вирішила купити обручки. Вона поїхала в ювелірний магазин. Жінка ніяк не могла визначитися з вибором… Одна красивіша за іншу! Продавчиня посміхнулася. – Може вам приїхати з нареченим? – запитала вона. – Удвох легше вибрати. Аліна вийшла з магазину і подзвонила Миколі. Але той сказав, що приїхати не зможе. Аліна поклала слухавку, розвернулася, щоб зайти назад у магазин, і натрапила на якогось чоловіка. – Ой, вибачте, будь ласка! – піднявши очі, сказала Аліна. Вона глянула на незнайомця й ледь стримала емоції

Автор

Аліна, ні з того ні з сього, раптом почала фліртувати з незнайомим, правда дуже симпатичним чоловіком… І це за два тижні до її весілля з Миколою! – Мабуть, коли коханий приділяє мало уваги, жінка починає робити щось нерозумне, – подумала Аліна, шукаючи собі хоч якісь виправдання. Заміж вона зібралася в тридцять сім років. Заміжня Аліна … Читати далі

Люба відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор і одразу побачила свого чоловіка. – Люба, зізнавайся, скільки в тебе чоловіків на стороні? – раптом сказав Данило. – Немає в мене нікого, – застигла Люба, від несподіваного запитання. – А я підозрюю, що мінімум штук п’ять! А то й шість! – Данило серйозно дивився на дружину. – Данило, чесно, у мене нікого, крім тебе нема! І не було нікого! – намагалася виправдатися жінка. Але Люба навіть уявити не могла, чому у її чоловіка виникли такі підозри

Автор

– Люба, зізнавайся, скільки в тебе чоловіків на стороні? – Немає в мене нікого, – застигла Люба, тільки-но увійшовши додому. – А я підозрюю, що мінімум штук п’ять! А то й шість! – Данило серйозно дивився на дружину. – Данило, чесно, у мене нікого, крім тебе нема! І не було нікого! У голосі почулися сльози. … Читати далі

Роман з Катериною поверталися додому. Раптом, біля свого будинку вони побачили якусь машину. – Це ж Сашко? – придивившись до автомобіля сказав Роман. – Так. Машина наче твого брата, – підтвердила Катя. Подружжя підійшло ближче до будинку, і їхнє припущення підтвердилося – машина була брата Романа. – Цікаво, чому ж не подзвонив? – сказав до дружини Роман. – Зараз сам у нього запитаєш, – усміхнулася Катерина. Вони швидко зайшли на подвір’я, відкрили будинок, зайшли в коридор і застигли від побаченого. Ось чого-чого, а такого вони аж ніяк не очікували побачити 

Автор

Ранок. Тиша. Роман та Катерина ще ввечері приїхали на дачу, щоби відпочити в тиші. Відпочити від великого міста, від родичів, які могли завалитися в гості з ранку до вечора. Виїхали, нікого не попередили, відключили телефони та насолоджувалися тишею. Вранці вони пішли на рибалку, майже поряд протікає невелика річка. Потрібно лише пройти через поле та невеликий … Читати далі

Ганна Миколаївна пішла в дитячий садок забрати свого внука Олега. Він побачив бабусю, радісний побіг їй назустріч і вони пішли додому… Навпроти під’їзду на парковці стояв великий чорний джип. З нього вийшов якийсь чоловік і нерішуче підійшов до них. – Ви Ганна? – запитав він. – Вибачте, не знаю по-батькові. – Так… – здивовано пробурмотіла старенька. – Ганна Миколаївна я… – А це Олег, так? – запитав незнайомець, не відводячи погляду від хлопця. – Так, Олег! – сказала Ганна Миколаївна. – А ви хто взагалі такий і що вам треба? Ганна Миколаївна дивилася на чоловіка і нічого не розуміла

Автор

Ганна Миколаївна подивилася на годинник: – Уже п’ята година. Де внучка ходить? Знову нікому Олежика із садка забрати. Вона одягла окуляри, взяла телефон. – Олено, ти по сина в садок збираєшся йти? – запитала вона в слухавку. – Бабусю, я далеко! Не встигну. – І що ж йому тепер у садку залишатись? – Як ви мені … Читати далі