Романович

Ніна прийшла з роботи і задрімала на дивані. Щойно вона прокинулася, як у двері подзвонили. – Олексій же має ключ, – здивовано подумала Ніна про свого чоловіка. Дзвінок повторився. Він був такий нерішучий… Ніна подивилася в коридорі у дзеркало, поправила зачіску, й відкрила двері. На порозі стояв мій Микола, друг Олексія. – Привіт, Ніно, – сказав він. – Привіт, Миколо, – здивовано відповіла жінка. – А Олексія нема, він ще не прийшов з роботи. – Я знаю, – сказав Микола. – Я прийшов до тебе з поганими новинами. – Та що ж там сталося?! – Ніна не могла зрозуміти, що це робиться

Автор

Ніна прийшла з роботи, переодягнулась і попила чаю. Вечерю готувати ще зарано, встигне. Олексій прийде години через дві. Ніна взяла книжку, лягла на диван і блаженно випростала ноги. Вона була весь день на підборах. Ніна працювала вчителькою початкових класів. Виглядала підтягнутою, з акуратною стрижкою. Одягалася у строгі костюми та непомітні сукні. Це шкільний дрес-код вчителів. … Читати далі

Андрій закипʼятив чайник і зробив собі канапку з ковбасою. На душі в хлопця було неспокійно. Він все згадував матір. Як вона там сама в селі? Рідко Андрій її навідував останнім часом… Чоловік набрав телефон матері, але вона не відповідала. Поки Андрій пив чай, то ще разів п’ять набрав номер матері. Не відповідає! Андрій подзвонив сусідці бабі Зіні. – Бабо Зіно, це Андрій, – сказав він. – Який, який? Ваш сусід, бабо Зіно, забули, чи що? Мамі ніяк не додзвонюся. Що бабо Зіно? Як це – «все»?! Андрій застиг з телефоном в руках

Автор

Андрій крізь сон почув якийсь шурхіт. Він вчора був з друзями допізна і, ну ніяк не міг прокинутися! Гульбанили вчора на дачі у друзів добряче. Андрій ледь пам’ятав, як додому добрався. Шурхіт повторився, але в Андрія сил не було відкрити очі. Рано ще, темрява, пізня осінь, не розвиднілося ще… Але коли Андрій почув якісь човгаючі … Читати далі

Віра поверталася додому з роботи. Дівчина вже підійшла до свого під’їзду, як раптом до неї підбіг якийсь хлопчина і перегородив дорогу. – Зачекайте, – сказав він. – Мене до вас відправила моя мама. Вона просила, щоб я привів до неї вас! – Хлопче, відійди, я поспішаю, – спробувала обійти хлопця Віра. – Мама злягла і вона дуже хоче побачити вас! – не відступав хлопчина. – Мені ніколи, – відмахнулася Віра. – Але як ви не розумієте. Це ж і ваша мама також! – несподівано сказав хлопець. – Як моя? Ти про що? – Віра здивовано дивилася на хлопця, не розуміючи, що відбувається

Автор

– Ось, забирайте! – Ніна підвела однорічну дочку до здивованої від такого нахабства жінки. Поруч з дитиною встала валіза з найнеобхіднішими речами. – Якщо ваш син так і не надумав на мені одружитися, навіть незважаючи на те, що я народила йому дочку – виховуйте Віру самі. Мені ще особисте життя треба влаштовувати, а з дитиною … Читати далі

Юля сиділа з своєю сестрою Катею на кухні та про щось розмовляли. Пролунав дзвінок телефона. Юля підняла слухавку. – Я тут вирішив, що синові краще жити зі мною, – “втішив” Юлю колишній чоловік. – Я багато можу йому дати, на відміну від тебе! – Я навіть обговорювати цього не хочу! – вигукнула жінка і закінчила виклик. Катя, що сиділа поряд і чула цю розмову, округлила очі. – Юля, у тебе що є син? – здивувалася вона. – Це довга історія, – єхидно посміхнулася сестра. – Розповідай! – наполягла Катя. І Юля все їй розповіла. Катя вислухала сестру і застигла від почутого

Автор

– Я тут вирішив, що синові краще жити зі мною, – “втішив” Юлю чоловік. – Я багато можу йому дати, на відміну від тебе. – Та хто тобі його віддасть? – тремтячим голосом поцікавилася дівчина. – Я хороша мати, не гуляю, чудово заробляю, незважаючи на декрет. На якій підставі хочеш забрати у мене дитину? Дмитро … Читати далі

Сьогодні у доньки Юлі та Романа день народження. Батько простяг Вірочці великий пакет із іграшкою, яку вона так хотіла. – Віра хотіла ще смартфон, ми з нею домовилися, що вона поки моїм старим користується, а потім ми купимо їй новий, – раптом сказав Роман Юлі. Ближче вечора прийшли гості, привітати іменинницю. Застілля пройшло швидко. Пізно ввечері всі розійшлися. Роман зайшов на кухню, де Юля мила посуд, до них забігла і Віра. – Тату, а який пароль на телефоні? – вигукнула дівчинка. Роман назвав пароль. Юля мимоволі почула його, і застигла на місці від почутого

Автор

– Розлучення можна було б уникнути, – мати Юлі схрестила руки перед собою. – Іноді краще й промовчати. – Мамо, це моє життя. – Не тільки твоє, а й Вірине та Денисове. Дочці сім, а синові лише три роки, батька не знатиме… – Ну мамо. – Мамо, мамо, слухала б мене, зараз на морі відпочивала, … Читати далі

Наталя з Борисом вечеряли на кухні, коли пролунав дзвінок телефону чоловіка. – Лариса дзвонить, – сказав він, глянувши на екран мобільного і вийшов у іншу кімнату порозмовляти. Борис повернувся за декілька хвилин, виглядав він схвильованим. – Ну, що хотіла твоя колишня дружина? – єхидно запитала Наталка. – Наталю, Лариса хоче дещо попросити у нас, – тихо сказав чоловік. – Одразу додам, тема делікатна. – Ти про що? – не зрозуміла Наталка. Борис хвилину промовчав, зібрався з думками і все виклав дружині. Наталка вислухала його і застигла від почутого

Автор

Наталя з Борисом після одруження жили в її квартирі, і періодично на цьому ґрунті між подружжям виникали сварки. – Я почуваюся нахлібником, що оселилася у дружини, – бурчав він. – Та годі тобі драматизувати, – не розуміла Наталя. – Так вже вийшло, що на момент шлюбу у мене була своя квартира, а ти колишнє житло … Читати далі

Олеся повернулася додому з роботи. – Коханий, я вдома! – гукнула вона до чоловіка. Але Влад не відповідав. – Дивно, вже мав би бути вдома, – подумала вона, роззулася і пішла у спальню. – Владе, що ти робиш? – ахнула жінка, помітивши, що чоловік збирає свої речі у валізу. – Я йду від тебе, – спокійно відповів він. – Як йдеш? Чому? Що сталося? – Олеся не вірили у почуте. – Все через твого батька! – раптом сказав Влад. – Через мого батька? А він тут до чого? – Олеся здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Автор

З Владом Олеся познайомилася, коли їй було двадцять вісім років, чоловік був старший за неї на вісім років. Вік у дівчини вже був далеко не юний, рідні все частіше запитували: – Коли заміж зберешся? Скільки вже можна жити? Твій годинник цокає, час і про дітей подумати. Ось ти зараз відкладаєш, а потім організм може дати … Читати далі

Андрій з Настею одружилися. Жити вони вирішили в іншому місті. Молодята зібрали речі й поїхали. У новому місті вони винайняли квартиру. Настя влаштувалася на роботу вчителькою у школу неподалік від дому. Андрій перевівся по роботі у місцеве відділення… Одного дня, рано-вранці, пролунав наполегливий дзвінок у двері. – Хто це може так наполегливо надзвонювати?! – здивувалася Настя. – Не знаю, я нікого не чекаю, – сказав Андрій, встав з ліжка й подався до дверей. – Привіт… Ти як тут опинилася?! – почула здивований вигук чоловіка Настя. Дівчина встала з ліжка й прислухалася, не розуміючи, що відбувається

Автор

– Андрію, я така рада, що ми можемо провести час разом! Останні дні були настільки напруженими: диплом, підготовка до весілля, – сказала Настя, зустрівши свого нареченого у парку. – Так, люба, я теж сумував за тобою. Але в мене є одна новина, яку ти навряд чи хотіла б почути. – Про що ти таке говориш, … Читати далі

Олена була вдома, коли задзвенів її телефон. Дівчина взяла слухавку. – Оленко, ну ти де?! – почувся у слухавці голос її брата Олега. – Біжу, Олеже! – вигукнула Олена і поспішила на вулицю… Її мама важко виходила з машини. Олег її підтримував. – Мама слаба трохи з самого ранку, – сказав брат. – Ось сумка, я помчав! Олег поїхав. Олена зайшла з мамою в квартиру. – Ти йди, Олено, на роботу, я посплю трохи, – сказала мати… Олена повернулася з роботи раніше. У неї було погане передчуття. Вона заскочила в квартиру, забігла в кімнату й ахнула від побаченого

Автор

– Я завтра маму привезу, так складається, вона від нас втомилася, – Олег зателефонував уже ввечері і повністю сплутав усі плани Олени. Він майже завжди так робив, вважав, що його троє дітей, тепер уже більших, це виправдання. І сестра має його зрозуміти, адже вона живе одна і не так зайнята, як Олег. Рано-вранці задзвонив телефон. … Читати далі

Ганна прийшла в гості до майбутньої свекрухи. Сьогодні Андрій представить її своїй матері і вони оголосять про своє весілля. Знайомство пройшло чудово. Маргарита Іванівна привітно прийняла дівчину, накрила стіл. – Ну все мамо, Ганні вже час, – ближче вечора сказав Андрій. – Я проведу її і повернуся. – Добре сину, – сказала Маргарита Іванівна. Андрій вийшов одягатися, а Ганна залишилася з свекрухою на одинці. Раптом жінка підійшла до Ганни, нахилилася до неї ближче і шепнула на вушко: – Навіть не думай виходити за нього заміж! – Чому? – Ганна здивовано дивилася на майбутню свекруху, не розуміючи, що відбувається

Автор

Білява кароока двадцятирічна Ганнуся з першого погляду полюбилася колишній вчительці Маргариті Іванівні. Дівчина дуже переживала, що не сподобається шістдесятирічній матері свого хлопця. Андрій був єдиною дитиною Маргарити Іванівни. Вона народила його у сорок років. Проте дівчина даремно хвилювалася – перше знайомство пройшло добре, і жінка перейнялася теплотою до студентки другого курсу. – Ганно, ти до … Читати далі