Романович

Ірина прокинулася рано. Аякже ж?! Сьогодні у них гостює брат чоловіка з своєю дружиною, потрібно на всіх готувати сніданок. Жінка попрямувала на кухню і тут же зустрілася з Геннадієм, в його руках було відро. – Іра, Жана нехай відсипається, а я пішов горобину збирати, Толік показав, де вона росте, – сказав він. – Може хоч поснідаєш? Я зараз швидко приготую щось? – заметушилася Ірина. – Та я не звик так рано снідати, – усміхнувся чоловік і попрямував до дверей. Ірина зайшла на кухню, відкрила холодильник, щоб взяти необхідні на сніданок продукти і… застигла від побаченого

Автор

– Ірино, а нам горобина чорноплідна потрібна? – питання чоловіка для Іри прозвучало якось несподівано. – Що означає – потрібна? Ну, росте вона біля паркану, їсти не просить. Торік я варення варила з яблук та горобини. Тобі воно, Толік, дуже сподобалося. А що, ти її спиляти хочеш? Чим вона тобі завадила? – Завадила? Та ні, … Читати далі

Сашко прийшов додому з величезним букетом квітів у руках. – Кохана, я вдома! – радісно гукнув він дружину. – Ого, дякую, коханий! – вийшла до чоловіка Юля. – А що це ти такий веселий? – Та нічого я не веселий, – знітився Сашко. – Ось хотів зробити тобі приємне і… І сказати, що я їду у відрядження. Шеф нікого іншого не знайшов. Юля якось знітилася й поставила квіти у вазу. – Сашко, а ти часом не забув, що в нас за подія у пʼятницю? – раптом запитала вона. – Яка ще подія? – Сашко дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Автор

– Схоже, що моє тихе, спокійне й веселе життя добігає до кінця, – подумав Сашко, коли його дружина Юля оголосила, що у них буде дитина. – Ні, ну щаслива подія, але чи не зарано? Тільки два роки, як ми одружилися, обом по двадцять два всього. Ну куди поспішати?! Але Сашко не став засмучувати дружину, та й батьки, … Читати далі

В Андрія був день народження. Його дружина Марина накрила стіл. Приїхали дорослі діти, а Андрія все не було… – Мамо, година вже пізня, ми підемо, – сказали діти. – Передавай батькові вітання! – Добре передам… – махнула рукою Марина. – Вибачте, що так сталося. Діти поїхали, а Марина озирнулася навкруги. І навіщо вона тільки прикрашала все кульками й квітами, ніби готувалася до важливого прийому? А наготувала ж скільки… Вона вже прибрала зі столу, як раптом у двері подзвонили. – Ну, нарешті з’явився! – вигукнула Марина, й пішла в коридор. Вона відкрила двері, й застигла від побаченого

Автор

– Андрійку, ну скільки можна? Ти ж обіцяв мені, що поговориш з дружиною! – Катрусю, припини псувати мені настрій. Адже я тут, з тобою, а не там. Це все-таки щось та й означає, чи не так? – Так, але… Як подумаю, що ти засинаєш і прокидаєшся з нею поруч, як вона тобі готує сніданки, пере … Читати далі

У Насті не стало мами. У спадок їй залишилася квартира, будинок і хороший рахунок у банку. Настя розповіла чоловіку Олегу про свою спадщину. – Це ж добре! – вигукнув той. – Ми зможемо вкластися в наш бізнес. – До вступу у спадок ще пів року, – сказала Настя. – Я подумаю. – А що тут думати? – ахнув чоловік. – Це тимчасові проблеми. Все піде як по маслу! З того часу чоловік став поводити себе дивно. То квіти, то вечеря, то подарунок невеликий… А якось до Насті прийшла одна жіночка з роботи чоловіка. Тут і відкрилася вся правда

Автор

Олег і Настя прожили у шлюбі двадцять п’ять років. Одружилися одразу після школи, бо Настя була вже вагітна. Їхній син Микола виріс і поїхав навчатися у місто, там і залишився. Більше дітей вони не мали. Ще молоді, немає й п’ятдесяти. Жити й радіти тільки, чекати на появу онуків. Але, як то кажуть, сивина в голову … Читати далі

Галина сиділа на веранді і дивилась на ноутбуці турецький серіал. Їй заважала хвіртка сусідів. Вона без кінця то закривалася, то відкривалася… Раптом задзвенів телефон. Галя глянула на екран. Дзвонила її тітка Ліза. – Ну як ти там племіннице? – весело запитала тітка. Галя похвалилася, що знайшла роботу. – Ой, тітко Лізо, я ж хотіла у вас дещо запитати! – ахнула Галя. – А чого це без кінця до моєї сусідки ходять якісь жінки? А сьогодні, то взагалі… – А ти хіба не знала про бабу Марію нічого? – загадково запитала тітка. Галя застигла, нічого не розуміючи

Автор

Галина ніколи й не думала, що отримає колись, від когось спадок. А точніше – будинок у подарунок! Її батьки жили небагато. Мали двокімнатну квартиру і стареньку дачу в передмісті. З інших родичів був ще брат тата. Але в нього своя сім’я велика. Є між ким багатство нажите ділити… Отримала Галя цей самий будинок від тітки … Читати далі

Невістка у Болгарії з дітьми відпочиває, а я на останню тисячку продукти купую. Ось така у мене “щаслива” старість

Автор

Я вже 15 років як вдова. Чоловіка Ореста не стало через проблеми з серцем. Він останні роки дуже важко дихав, часто не мав сили навіть з ліжка піднятися чи телефон взяти в руки. Я біля нього постійно ходила, годувала, доглядала.  А зараз на пенсії. Добре, що є город, можу зробити запаси на зиму в сараї. … Читати далі

Сашко одружився з Ольгою. Все село знало про їхнє кохання, бо дружили вони зі школи. Все було добре в молодій сім’ї – і порядок, і достаток, і мир, і злагода. Ось тільки прожили вони разом майже шість років, а дітей все не було… Ольга дуже переживала. – Не переживай, – казав Сашко. – Які твої роки? Все ще у нас буде. Я тебе люблю, Олечко! Сашко обійняв свою дружину… Наступного дня він вийшов на поле. Чоловік розмічав ділянку для оранки під картоплю. Сашко вже поставив усі кілки, озирнувся і раптом застиг від несподіванки

Автор

Сашко одружився одразу після служби. Ольга чекала на нього. Все село знало про їхнє кохання вже давно, бо дружили вони ще зі школи, ходили завжди поруч. – Он молоді йдуть наші! – говорили сусіди, посміхаючись. І все було добре в молодій сім’ї – і порядок у всьому,і мир, і злагода. Ось тільки прожили вони разом … Читати далі

Федір повернувся додому з роботи. – О, ти що тут робиш? – здивувався чоловік, побачивши в коридорі дружину. – У мене неймовірні новини. Твоя коханка забрала мої прикраси! – раптом сказала Валя. – Що? Яка коханка? Про що ти взагалі говориш? – Федір зупинився, здивовано дивлячись на дружину. — Я повернулася додому і виявила, що якась жінка, розгулює по будинку в моєму халатику, і заявляє, що вона твоя коханка! – пояснила Валентина. — Валю, клянусь, у мене немає і ніколи не було жодної коханки! – сказав чоловік. Але Федір навіть уявити не міг, хто і для чого прикинувся його коханкою

Автор

Валентина сиділа у вітальні з чашкою чаю, поволі перегортаючи старий фотоальбом. Кожен знімок зберігав маленькі спогади: весілля – які ж вони були молоді та щасливі, перша спільна відпустка, будівництво їхнього першого будинку, а на цьому знімку вони разом із племінниками Валі – Макаром та Артемом, яких вони з Федором вважали майже своїми дітьми. Так склалося, … Читати далі

Тетяна з Андрієм розписалися в ЗАГСі, і після цього вирушили до матері нареченого додому, відзначити цю подію. – Мамо, ми вже вдома! Можеш привітати нас! – гукнув з порога чоловіка. За хвилину в коридорі з’явилася Алла Василівна. – Прийміть мої вітання! – сухо промовила матір чоловіка. – Ну, що давайте за стіл!? Відзначимо цю подію! – весело сказав Андрій. – Тат-так. Проходьте до столу, – сказала Алла Василівна. Тетяна перша вирушила до святкового столу. Наречена зайшла в кімнату і ахунла, побачивши, що приготувала їм свекруха

Автор

– Дякую, – здивована Тетяна взяла букет піонів з рук Андрія. – Не чекала… – Чому? Квіти на побаченні – це само собою зрозуміле, – поблажливо сказав той. – Просто… Я казала, що люблю хризантеми… – Мама сказала, що піоніи приносять щастя… – Ах, мама… Тоді – звісно, ​​– Тетяна посміхнулася. – Маму треба слухатись. … Читати далі

Юля смажила на кухні котлетки, коли відкрилися вхідні двері і додому повернулися її доньки, які гостювали у бабусі. – О, ви вже є? Ну, як там погостювали в бабусі? – усміхнулася Юля, вийшовши зустріти доньок в коридор. – А бабуся нас не любить! – хором заявили Іра з Вірою. – Чому ви так вирішили? – здивувалася Юля. – Бабуся сьогодні дещо зробила, – несподівано сказали дівчатка. – Що вона зробила? – захвилювалася мама. Іра з Вірою переглянулися між собою і все розповіли матері. Юля вислухала доньок і застигла від почутого

Автор

– А бабуся нас не любить! – Заявили Іра з Вірою після повернення додому. – Чому ви так вирішили? – переглянулися батьки. – Вона Ігорчику з Катрусею найсмачнішим пригощала – я бачила. А нам не давала. І бігати їм можна було по всьому будинку та тупотіти! А нам сказала не шуміти. І ще, коли вони … Читати далі