Бабуся Віра виявилася “не до двору” своїм рідним дітям. Одна дочка жила далеко за кордоном, інша – в невеликому містечку, недалеко від того селища де жила Наталя з чоловіком і дітьми. Друга дочка попросила Наталку прихистити на час бабусю, мовляв, будинок великий у тебе, вона на свіжому повітрі, та з дитиною тобі допоможе
Наталя вся внутрішньо стиснулася, коли побачила племінницю чоловіка, Олеську.Дівчисько, не дивлячись в очі і шморгаючи носом, подало складений навпіл аркуш у клітинку і швидко втекло. Наталя розгорнула листок, вона внутрішньо чекала чогось подібного, тому написане не стало сильним шоком. “Наталко, я йду, вибач. Так, я чиню, як боягуз, але в мене немає сил, я втомився, … Читати далі