Бабуся Віра виявилася “не до двору” своїм рідним дітям. Одна дочка жила далеко за кордоном, інша – в невеликому містечку, недалеко від того селища де жила Наталя з чоловіком і дітьми. Друга дочка попросила Наталку прихистити на час бабусю, мовляв, будинок великий у тебе, вона на свіжому повітрі, та з дитиною тобі допоможе

Наталя вся внутрішньо стиснулася, коли побачила племінницю чоловіка, Олеську.Дівчисько, не дивлячись в очі і шморгаючи носом, подало складений навпіл аркуш у клітинку і швидко втекло. Наталя розгорнула листок, вона внутрішньо чекала чогось подібного, тому написане не стало сильним шоком. “Наталко, я йду, вибач. Так, я чиню, як боягуз, але в мене немає сил, я втомився, … Читати далі

Свєтка потім ще магазин шубний відкрила, рідну сестру на касі поставила, ні, щоб просто сім’ї допомогти. Загалом активна жіночка, палець у рот не клади

Коли Свєта народжувала Марійку, було дуже холодно. Скрізь у гучному коридорі, яким вона ходила, зігнувшись і потираючи поперек, у туалеті з тріснутим, замазаним білою фарбою склом, у лікарні. Літня акушерка гаркнула: — Чого ревеш? От дідько, спочатку планують першу дитину в 30 років, без чоловіка, бозна від кого, а потім ридають тут, як малі! Будеш … Читати далі

— Мамо, чула? Це я жмот? Та я тобі зарплату тільки днями віддав! Ти вже спустила все на свої «вії-нігтики»! Сенс усе це робити, якщо страшна, і вдома сидиш безвилазно!

— Мамо, ну хто тебе просив? — Я ж як краще хотіла! Я ж не знала! — мати зіщулилася, намагаючись стати меншою або зникнути зовсім. Зараз вона найбільше боялася, що син образить її, настільки злий він був. — Не знала? Усе ти знала! Сама все життя не зрозумій навіщо з батьком жила. Вирішила і в моє життя влізти! … Читати далі

Ось тільки дівчата від нього ніс відвертають – навіщо такий веснянкуватий і рудий. Пам’ятаєш, як він у п’ятому класі купив фарбу в магазині і пофарбував свою голову в чорний колір? – згадувала бабуся Віті, – ой, що було! — А як же, всі пам’ятають. Картина була як із фільму жахів. Немов циган, а все обличчя в рудих веснянках! Ось де сміху-то було

— От і що мені з онуком робити? – скаржилася баба Шура своїй сусідці Микитівні, – усі молоді хлопці давно на танці бігають, із дівками гуляють, а мій усе вдома сидить, або ввечері піде по темряві кудись і повернеться. Напевно, соромиться, як і раніше, своїх веснянок, дурний… Вітька не був слабким або дурним. Але за … Читати далі

— А що, вона й справді, сохла за мною? Не помічав щось… — «Не помічав щось…» – смішно передражнив його Сергій, – а що ти взагалі помічаєш? Вона і сьогодні весь вечір на тебе дивилася. А ти як пень. Нуль у відповідь. Іди, наздоганяй. Та будь ввічливішим

Федька навчався із Сергієм в одному класі сільської школи. Клас був невеликий, усі дружили. Але після навчання Сергій вступив до міського технікуму, а Федір залишився працювати в колгоспі. Ріс він без батька, у сім’ї був ще брат, не було на що вчитися Федору, мати йому так і сказала, і він закінчив курси водіння. У технікумі … Читати далі

— Усе я зрозуміла. Пожаліти треба? У тебе є я для цього. А Ганна… Поль, вона й не повинна тебе любити. Розумієш? – голос Оксани змінювався. – Не кожна може чужу дитину прийняти, як свою. Та ще й якщо своя хвора. — Як думаєш, вона злиться на мене за те, що я здорова? – Поліна видавала те, про що думала весь час, але чим поділитися ні з ким не наважувалася

— Я не розумію, що їй потрібно! Сита, одягнена, взута, все є! Так, чому вона так себе поводить? Чому таке ставлення? – Анна жбурнула недопрасовану сорочку на диван, сіла поруч із чоловіком і взяла його за руку. – Олеже, з цим потрібно щось робити. Я не можу розірватися. У мене Антон. І весь час, який … Читати далі

Валю?! Що ти тут робиш? —Дружина повернулася додому від свекрухи, не попередивши чоловіка

— Федю, посидь із Вікою, мені треба в магазин сходити по корм для кішок. Я ж учора просила тебе купити, а ти забув, — Валентина поспіхом натягла куртку і почала взутися. – Ти надовго? А то мені треба Юрію Петровичу звіт надіслати, — чоловік ніколи не любив сидіти з трирічною донькою. Він вважав, що це … Читати далі

Самотня двірничка знайшла телефон у парку. Включивши його, довго не могла прийти до тями.

Марта Валеріївна вирушила сьогодні раніше. У вихідні молодь завжди залишає багато сміття. Сьогодні жінка прийшла до 4-ї ранку, щоб встигнути скрізь забратися. Двірником Марта працювала вже багато років. Колись вона жила зовсім інакше. Взявши мітлу до рук, жінка згадала про свого улюбленого сина, якого народила для себе у 35 років. Із чоловіками їй не щастило, … Читати далі

— Я виходжу заміж за вашого колишнього чоловіка, і вам, люба, доведеться з’їхати з цієї квартири, тепер вона моя.

Ірина всього кілька хвилин тому поклала свою доньку Алісу спати. Вона вже хотіла сама прилягти відпочити, насолоджуючись тишею затишної квартири. М’яке світло настільної лампи створювало теплу атмосферу у вітальні, де на стінах висіли картини з пейзажами та фотографії щасливих моментів. Але в цей момент у двері зателефонували. Мелодійний дзвінок сповістив, що хтось прийшов у гості. … Читати далі

Іди! Іди! Кому ти потрібна – кульгава та ще й з дитиною! – кричав услід п’яний чоловік. Але, дізнавшись, що було потім, усі ахнули

Сашка вибігла з дому, тримаючи в руках однорічну доньку. Слідом за нею линули п’яні крики і жорстокі лайки. Жінка ледь ухилилася від сумки з речами, якою в неї запустив надрався до чортиків чоловік. – І речі свої забери, дурепа! Кому ти будеш потрібна, кишенька з дитиною, та ще й інвалідка! Повернешся, завтра ж повернешся. У … Читати далі