Романович

В шлюбну агенцію звернулася жінка 58 років. «Свахі», як називали працівників цієї установи, було не більше тридцяти п’яти, і Катерина Василівна засумнівалася. У її уявленні, сваха має бути не молодше п’ятдесяти, засмучена життям і пройшла купу труднощів на розумінні створення чужих сімей. Катерину Василівну цікавила саме сім’я, щоб серйозно і до кінця днів. Вона намагалася … Читати далі

Над Катрусею в класі хлопці сміялися. Вже дуже була смішною ця дівчина: ходила на навчання з косою, завʼязаною внизу звичайною гумкою, тоді як інші шестикласниці вже робили модні стрижки, взимку приходила до школи у звичайних сірих валянках, перевзуваючись у роздягальні в змінні сірі туфельки. Жила Катя зовсім близько від школи, і виходила з дому буквально … Читати далі

Першого вересня Юля йшла з подружкою зі школи і скаржилася: — Бачила нашу нову класну керівницю, Марію Федорівну? — Ну, – шмигнула носом Марічка. — Ой Марійко. Нічого то ти не знаєш, усе пропустила поки гостювала літо в бабусі. Ця тітка тепер живе з нами, бо тато одружився з нею. Дівчинка ахнула і подивилася на … Читати далі

Валентина переверталася в ліжку з боку на бік і сопіла в темряві, поки чоловік Віктор не попросив її: — Та спи вже Валюха, мені зранку рано вставати, не висплюся. Почувся тяжкий зітхання. І жінка сумно видала: — А я не можу заснути, бо дізналася таке! Дочка із зятем виявляється дачу купили торік і не сказали … Читати далі

Меланія сиділа на підлозі, заливаючись сльозами, над нею грізною громадою навис батько з батогом у руці. — Не треба, батьку! – благала дівчина, заплющивши очі і прикриваючи голову руками. Вона знала, що всі її вмовляння марні, у гніві батько був страшний. — Охолонься, Захаре! – пролунав просто над вухом владний голос матері, – Залякав дівку! … Читати далі

— Ніхто… ніхто б не зрадів, – схлипувала мати. – Кому сподобається, що син знайшов собі стару? — Мам… – Діма підійшов і обійняв її. – Вибач, але я не думаю про перспективи. Я живу сьогодні, а сьогодні мені дуже добре поруч із Юлею. Вона – красива жінка, порядна людина, і я дуже її люблю. … Читати далі

Рита повернулася після інституту з обласного центру до свого рідного містечка. Вона і сумувала, що залишила гарне місто, роз’їхалися її подруги та приятелі в різні міста, і раділа, що повернулася додому. Батьки готували їй сюрприз. — Ну, донечко, ось ти й вивчилася. Ми виконали свій обов’язок, дали тобі освіту. А тепер хочемо виїхати до себе … Читати далі

Наталка збирала свої речі під суворим наглядом свекрухи. Сліз не було. Як не було й інших емоцій. Нічого, крім усвідомлення того, що вона, Наталя, знала, що саме так усе й буде. — Наталочко, дитинко, ти довго ще? Я себе не дуже добре почуваю. Давай іншим разом дозбираєш. Ну що тут ще твого залишилося? Скоро все … Читати далі

Наталя вся внутрішньо стиснулася, коли побачила племінницю чоловіка, Олеську.Дівчисько, не дивлячись в очі і шморгаючи носом, подало складений навпіл аркуш у клітинку і швидко втекло. Наталя розгорнула листок, вона внутрішньо чекала чогось подібного, тому написане не стало сильним шоком. “Наталко, я йду, вибач. Так, я чиню, як боягуз, але в мене немає сил, я втомився, … Читати далі

Коли Свєта народжувала Марійку, було дуже холодно. Скрізь у гучному коридорі, яким вона ходила, зігнувшись і потираючи поперек, у туалеті з тріснутим, замазаним білою фарбою склом, у лікарні. Літня акушерка гаркнула: — Чого ревеш? От дідько, спочатку планують першу дитину в 30 років, без чоловіка, бозна від кого, а потім ридають тут, як малі! Будеш … Читати далі