Романович 
Щойно мені виповнилось 18, як я дізналася, що чекаю на дитину. З Олегом ми зустрічалися вже кілька років. Батьки знали про наші стосунки, але відреагували на вагітність дуже несподівано. – Твоя дитина – твої проблеми! Ти ще не готова народжувати! – заявила мені мати, ніби дала ножем у серце. Схожої думки була і свекруха. Казала, … Читати далі
Все своє життя я думала про всіх довкола, лише не про себе. В мене була старша сестра Віра. Жили з татом і бабусею. Мама померла, коли я мала була. Так от сестра моя поїхала в інше місто після школи. А я залишилась вдома. Не могла тата самого покинути. Він не впорався б. З часом Віра … Читати далі
З дитинства обожнюю солодощі. Після роботи обов’язково заходжу у магазин біля офісу та купую щось смачне – цукерки, печиво чи випічку. Однак, нещодавно зі мною трапилася цікава пригода, про яку я хочу розповісти. У нас з чоловіком є досить дивна звичка – можемо поїхати за хлібом у інший кінець міста. Знаю, що у великих супермаркетах … Читати далі
Я підозрював, що мирно все не відбудеться, та все ж рішення свого не змінив. Ми з дружиною написали заповіт на доньку, вирішили все їй залишити. У нас будинок, невеличкий, проте гарний з власним двором. Дізнавшись це, син мовчки проковтнув це рішення, а он невістка змиритися не змогла. – В нас троє дітей підростає, а ваша … Читати далі
Саня знав, що дружина його любить і вірна йому, але…Оце “але”, велике, як тінь над сонцем, не давало йому спокою. Його Віра була красунею, такою, що й словом не передати. Саня сам дивувався, як така жінка могла стати його дружиною. Її очі, мов озера влітку, дивилися на нього з любов’ю. Її руки торкалися його обличчя, … Читати далі
Жив-був у маленькому селі старий дід на ім’я Петро. Життя його було спокійним, навіть занадто спокійним: ранком – каша, вдень – дрімота, ввечері – телевізор, де показували старі радянські фільми. Але одного разу, сидячи на лавці біля хати й дивлячись, як сусідські кури гребуться в городі, дід Петро раптом подумав: “А чому це я все … Читати далі
У маленькому селі жила собі бабуся Ганя. Їй було вже 85 років, і хоч вона мала золоте серце, слух її вже давно підвів. Але це не заважало їй бути найактивнішою бабусею в селі – вона завжди знала всі новини, хоча й чула їх трохи по-своєму. Одного разу бабуся вирішила, що пора йти в ногу з … Читати далі
Дід Демʼян встав сьогодні затемна, ще до півнів. У простий полотняний мішок склав окраєць хліба, кілька яблук, підперезався, взяв у кутку біля дверей свою палицю і, підіперши ворота, попрямував прямо до лісу. Літо добігає кінця, потрібно поповнити запаси трав і корінців цілющих, ягід набрати. Зима довга, а без трав своїх який же він знахар? Йти … Читати далі
Олена тихо плакала, боячись розбудити Сергійка. Але ж їй здавалося, що запас сліз вона вичерпала ще півроку тому, коли аварія забрала в неї чоловіка, Ігоря. Виявляється, ні. Безробіття, безгрошів’я і безнадійність відкрили в Олені нове слізне родовище. «Що робити? Нікому ми не потрібні», – немов стара вінілова платівка, крутилася в мозку одна й та сама … Читати далі
Одного разу в невеличкому селі під назвою Верхні Капці жила собі пара – Ганна й Петро. Вони були разом уже десять років, і все в них йшло гладко, як масло по хлібу. Але ж хто б міг подумати, що одного дня Петро стане героєм справжньої сільської драми? Якось Ганна, повертаючись із базару, почула від сусідки … Читати далі