Романович

— Привіт, Дімо, це тато!— Який тато?— Що значить, який, твій рідний, справжній.— Кравчук чи що?— Він, Андрій Михайлович, власною персоною. Прошу любити і поважати.— А за що любити і поважати? Я тебе не знаю і не пам’ятаю.— То може зустрінемося, посидимо, поговоримо?!— Ніколи, за три дні в мене весілля, одружуся. Немає в мене часу.— … Читати далі

Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Андрій, стоїть на ґанку і стукає у двері. Вона схаменулася, різко схопилася і, йдучи босими ногами, побігла до дверей. Знесилена якось одразу, притулилася до одвірка і завмерла. Тихо. Нікого. Такі сни їй снилися часто і постійно обманювали, але щоразу вона бігла до дверей і відчиняла їх навстіж. … Читати далі

— Валюшо, я тут продуктів накупив, стіл будемо накривати, син сьогодні наречену приведе знайомитися! Федір сяяв як червоне сонечко, лисина виблискувала, відбиваючи світло від лампочки в передпокої. Він простягнув битком набиті пакети дружині, і втомлено впав на стілець. — Кого приведе? Насупилася Валентина Миколаївна, обличчя її посіріло від злості, і чорні кола під очима різко виступили, … Читати далі

Ми з братом давно знали, що наш дід – міцний горішок. У свої дев’яносто п’ять він з упертістю юнака ходив до лісу по гриби і з непідробним задоволенням косив траву на своїй ділянці. Навколишні хвалили його за здоров’я та енергію, а дід, немов напоказ, завжди сміявся, відмахуючись від компліментів. Але мені і братові Ігорю було … Читати далі

— Мамо, а тато знову гроші брав… Лариса кинулася до шафи. Знайшла заховані серед речей гроші, перерахувала. Так і є — не вистачає п’яти сотень! Сума начебто й невелика, але ж це вона на дрова збирає! І Стас про це прекрасно знає. Сам-то в скарбничку нічого не кладе! Лариса зібрала всі гроші, згорнула їх і сховала … Читати далі

1-10 сiчня Люди, щo нaрoдилися в цeй пeрioд, нe люблять сyпeрeчoк i мeтyшливoстi, прив’язaнi дo свoїх близьких, тeрплячi i прaцeлюбнi. Вoни нiкoли нe зaздрять iншим, нaмaгaються дoмoгтися всьoгo сaмoстiйнo, тoмy щo дyжe aмбiтнi; чaстo їм нeoбхiдний спoкiй i вiдчyття бeзпeки; вoлoдiють тaкими якoстями, як ввiчливiсть, чeснiсть, спрaвeдливiсть, нoвaтoрствo, люблять yвaгy, нaйчaстiшe eнтyзiaсти i нiкoли нe … Читати далі

Один чоловік все життя працював. Він завжди знаходив виправдання тому, що дуже мало часу проводив з сім’єю.  Треба було добудувати дім, придбати авто, заощадити на відпочинок… Потреби зростали з кожним роком, а життя проходило дуже швидко. Будучи на схилі літ, він пишався тим, що зміг дати дітям достойну освіту, забезпечив їх матеріально. Одного зимового вечора, … Читати далі

— Доброго дня, мені потрібен Віктор Сергійович. Літня жінка в дверях тримала за руку хлопчика років п’яти-шести і невелику сумку. Малюк із цікавістю озирався на всі боки, розглядаючи яскраві візерунки на шпалерах і величезне дзеркало на всю стіну. — Віті немає вдома, він на роботі, – Ліза витерла руки рушником і перекинула його через плече … Читати далі

– Бабо! Накривай на стіл, голодний я! – Закричав командним голосом Дмитрик, ледве забігши у двір. Він чув як батько, повертаючись додому, просив вечерю у баби. За ним і повторював. – Вже стоїть все Дмитрик, давно тебе чекає, все вже готово, – баба Зіна витирала руки об фартух, кваплячись обслужити онука. Зінаїда Олексіївна вже сім … Читати далі

Під час спілкування зі своїм семирічним сином Кирилом, я почула від нього такі слова: “Мамо, я тебе більше не люблю! Я переїду до тата!” Рішучість, що виявив Кирило, вразила мене, адже він був такий маленький. Хлопчик самостійно взяв свої речі та запакував їх у сумку, яку знайшов поруч. Він обійшов всі кімнати квартири, прощаючись з … Читати далі