– Бабо, ти що там возишся? Тебе не дочекаєшся! – десятирічний Дмитрик робив серйозне обличчя, повторюючи за матір’ю в такі моменти

– Бабо! Накривай на стіл, голодний я! – Закричав командним голосом Дмитрик, ледве забігши у двір. Він чув як батько, повертаючись додому, просив вечерю у баби. За ним і повторював. – Вже стоїть все Дмитрик, давно тебе чекає, все вже готово, – баба Зіна витирала руки об фартух, кваплячись обслужити онука. Зінаїда Олексіївна вже сім … Читати далі

Я ніколи раніше не бачила у своєму маленькому Кирилові такої рішучості. Він стояв у дверях з напруженим поглядом і вимагав: “Мамо, мерщій відчини двері. Я їду до тата

Під час спілкування зі своїм семирічним сином Кирилом, я почула від нього такі слова: “Мамо, я тебе більше не люблю! Я переїду до тата!” Рішучість, що виявив Кирило, вразила мене, адже він був такий маленький. Хлопчик самостійно взяв свої речі та запакував їх у сумку, яку знайшов поруч. Він обійшов всі кімнати квартири, прощаючись з … Читати далі

— Донечко, сусіди і коляску, і ліжечко віддали, речі збирали всім гуртожитком! Добре все буде, впораємося, донечко, – втішала дівчину мама. — А Сергійко не приїжджав? — Приїжджав… зустріла біля магазину, з друзями на шашлики закупилися і поїхали на річку. Та забудь ти його, Бог суддя

— А, ну ж бо забирай свого шмаркача і чеши звідси! Подивіться на неї, грошей просити прийшла? Нахабна! Таня опустила очі і, стримуючи сльози, швидко покотила візок до виходу з павільйону, в якому працювала жінка, яка, волею долі так і не стала її свекрухою. Таня і Сергій навчалися і жили в одному селищі і зустрічалися … Читати далі

— Знаєте, у мене є будинок за десять хвилин їзди від міста. Так, маленький будиночок. Дружина любила його. А після її відходу я там з’являюся рідко. Ви можете поки що пожити в ньому. Колодязь у дворі. Міський автобус ходить туди, тож на роботу доберетеся без проблем. А до зими, може, щось зміниться у вашому житті. Пропонував дружині провести газ, та вона не дала, любила грубку. Топити вас навчу, нічого хитрого. Там сад, квіти посадите

Наталя приготувала сніданок і покликала чоловіка. Він їв мовчки, не дивлячись на неї, немов її не було поруч.Вона відвернулася до вікна. З почорнілим снігом і голими деревами, двір виглядав непривітним і брудним. — У тебе хтось є? – запитала Наталя, не обертаючись. – Ти не розмовляєш зі мною, не спиш. — Саме зранку потрібно говорити про це? … Читати далі

Я зовсім не засмутилася, а навпаки, зраділа, що хоча б в ці вихідні я не буду нянькою. Ой, як я помилилася. Ми сиділи, відзначали, було весело. Пролунав дзвінок у двері, чоловік пішов відкривати. Повернувся він з винуватим виглядом

Кілька років тому, коли ми тільки купили цей будинок, мама і сестра чоловіка систематично занадилися до нас приїжджати у вихідні. Свекруха не просто приходила до нас сама, а й брала з собою свою дочку з її дітьми, від чого я, м’яко кажучи, була не в захваті. Сімейні візити мами чоловіка до нас виглядали так: чоловік … Читати далі

Як правильно реагувати на хамство: порада мудрого священника

Стала свідком неприємної сцени: по вулиці йдуть з коляскою молодий чоловік і жінка. У неї, мабуть, 8-9 місяць вагітності. І за руку вони тримають дівчинку 5 років. Люди проводжають їх добрим поглядом. І тут почувся жіночий голос, пронизливий і різкий: “Для чого ці злидні ще плодяться?” Пара обертається: “Це ви до нас звертаєтесь?” Жінка: “До вас, до кого … Читати далі

– Радій, що хоч повертається. Он мій Вітя взагалі пішов, аліменти платити забув, зараза така.

Марина сильно потерла скроні. Голова розколювалася після безсонної ночі. Перед очима стояв вчорашній вечір: Ігор у сусідній кімнаті, неголосний голос у телефонній слухавці: «Так, усе заброньовано. Готель біля моря. Ні, не хвилюйся, вдома все спокійно.» Вона тоді завмерла біля дверей, не наважуючись ані увійти, ані піти. А потім довго стояла під гарячим душем, наче намагалася … Читати далі

– Взимку я вас огірочками солоними годувати буду. – Хвалився Іван, а Діна із задоволенням помітила, що він став підтягнутим, зник живіт. Вона ніяковіла під його поглядами

На завідувачку терапевтичного відділення звертали увагу всі: чоловіки дивилися з цікавістю, жінки – з неприхованою заздрістю. Їй, стрункій і чорноокій, білий халат був до лиця. Волосся вона заколювала ззаду валиком. Чи то набійки на підборах у неї були правильні, чи то завдяки м’якій ході, але приглушений стукіт її підборів не дратував. Виглядала на сорок п’ять, … Читати далі

Ксенія була з тих, кого називають “жінка з таємницею”. Хоча Ксенія вже кілька років працювала на фірмі, проте ніхто нічого про неї не знав, вона ні з ким особливо не спілкувалася і не дружила, трималася осторонь. Проте її життя викликало неабиякий інтерес, одні подейкували, що доньку вона удочерила, бо дівчина зовсім не подібна на неї. Інші казали, що це дитина її непутящої сестри. А ще інші переконували, що точно знають, що Ксенія розлучена, а чоловік її зрадив і пішов до іншої, от вона тепер нікому і не довіряє. Так і губилося товариство в здогадках, бо жодну з чуток Ксенія і не підтверджувала, і не спростовувала

Ксенія була з тих, кого називають “жінка з таємницею”. Хоча Ксенія вже кілька років працювала на фірмі, проте ніхто нічого про неї не знав, вона ні з ким особливо не спілкувалася і не дружила, трималася осторонь. Цим дівчина і викликала неабиякий інтерес у співробітників. Всі гадали – одружена вона, розлучена чи ще незаміжня? На пальці обручки … Читати далі

– А що, у нареченого сім’я зовсім злиденна? – Зарозуміло видала сваха

…І це за місяць до весілля! – Олена майже кричала, відвертаючись від Сашка. – Та мені вже байдуже, – Сашко заклав руки за спину, ніби намагаючись знайти в повітрі хоч якусь опору. – Хочеш ти чи не хочеш, але мене та мою матір ображати не треба.! – Ображати? – Олена недовірливо дивилася на нареченого. – … Читати далі