Романович 
– Поліно, ти знову остання йдеш? – Марина Сергіївна, вахтерка, несхвально похитала головою. – Чоловік-то, мабуть, зачекався. – Та я вже закінчую, – Поліна втомлено потерла очі. – Квартальний звіт сам себе не зробить. Телефон на столі наполегливо завібрував. “Мама” – висвітилося на екрані. – Так, мамо… Так, звісно, пам’ятаю про ювілей… Ні, не забула… … Читати далі
Віктор із дружиною майже одночасно вийшли на пенсію, багато вільного часу, живи, та радій! Зазвичай у молодості працюємо, біжимо, поспішаємо, сім’я, чоловік, діти, і немає часу на нормальне, повноцінне спілкування з домашніми, якщо тільки у вихідні. А на вихідний ми плануємо переробити всі справи, і все одно не встигаємо. Так протікає життя, озирнулись, а вже … Читати далі
Олег зачинив холодильник так, що полиці всередині затремтіли. Один із магнітиків із глухим стукотом упав на підлогу. Олена стояла навпроти нього, бліда, зі стиснутими кулаками. – Все? Полегшало? – Видихнула вона, задравши підборіддя. – Та ти мене дістала, – голос Олега зірвався, хоч він і намагався говорити тихіше. – Що за життя у нас, га? … Читати далі
Валентина і Сашко жили душа в душу майже 10 років, але того вечора відбулася низка знакових подій, які сильно змінили життя подружжя. З того часу, як в Ольги Іванівни не стало чоловіка, минув понад рік, і жінка відчула себе самотньою. Їй більше не хотілося жити одній у великому заміському будинку, і вона всіма силами хотіла … Читати далі
– Хто це на фото, тату? – запитала я, тримаючи телефон так, щоб усі за столом бачили зображення. Вечеря, що тільки-но почалася, зупинилася в очікування продовження. Батько мовчки дивився на екран. Мама мовчала з ложкою в руці, а сестра Юля кинула на мене переляканий погляд. – Це що за сцени? – я не стримувалась, в мені кипів … Читати далі
– Я коли побачила накритий стіл у невістки, хряснула дверима, розвернулася і пішла. Не сказала ні слова. Словом, не могла – сльози підступили до горла. Не було жодної страви, яку я люблю. Наступного дня я все ж вирішила зателефонувати свасі, мамі Лесі. Розмова була важка. – Ганно, що сталося? – здивувалася вона, коли почула мій … Читати далі
– Єво, звари мені каву! – потряс її чоловік за плече о пів на восьму ранку, у неділю. Єва знехотя випливла з міцного ранкового сну, не без зусиль розплющила одне око, кинула погляд на настінний годинник, що висить навпроти ліжка, і насупилася. – Спи, рано ще… – пробурмотіла вона і повернулася було на інший бік, … Читати далі
– Ніяких гостей! – рявкнув Віктор, впритул дивлячись на дружину, – щоб нікого тут не було. Катю, ти подивися на себе, на кого ти перетворилася? Жереш у три горла, купу безформну нагадуєш. Знову збереш подружок і ви знищите двотижневий запас їжі за один вечір? Ніяких свят! Останнім часом Катерина почувалася ураженою. Вона розуміла, що чоловік … Читати далі
– Максиме, я категорично проти цього свята, – Катя складала дитячі речі в шафу, старанно уникаючи погляду чоловіка, – Ти ж знаєш, як твоя мати до нас ставиться. – Катерино, це ювілей. Шістдесят років – дата серйозна, – Максим присів на край ліжка, – Незручно не прийти. – Незручно? – Катерина розвернулася до чоловіка, – … Читати далі
– Немає у мене більше грошей для вас! Нема! І Аліночці своїй передай – крамничка закрита! – як грім серед ясного неба пролунали слова матері. – Мамо, та ти що? Як же так? Ти не розумієш, нам кредити платити треба. Ми й так уже прострочили, – намагався розжалобити Інесу Павлівну Артем. – І що? Платіть. … Читати далі