Романович

Віра поверталася додому з важкими пакетами в руках. Раптом, біля під’їзду вона зустріла свою сусідку Світлану.  – О Віра. Привіт. Щось чоловіка твого давно не видно, думаю, спитаю чи не сталося чогось, – запитала сусідка. – Ми не живемо вже разом, роз’їхалися. Набридли його загули, – сумно відповіла Віра. – Нічого собі, ти не скаржилася … Читати далі

Погожим весняним днем троє літніх жінок Галина Іванівна, Ольга Петрівна та Тамара Вікторівна сиділи у дворі на лавці. Подружки обговорювали свої буденні питання: хто що приготував сьогодні на обід, чи немає найближчим часом магнітних бур, і таке інше. Вони дивилися на перехожих і спостерігали за тим, хто що робить у дворі. Раптом задзвонив телефон Ольги … Читати далі

Здивований, він дістав телефон і подзвонив дружині. – Наталко, що відбувається? Ключ не підходить. Ти щось зробила із дверима? Наталя ледве стримувала сміх: – Привіт! У нас зараз дезінсекція, таргани розбіглися з жахом! До речі, твої речі я вже перевезла до Сергія. Ти будеш у нього тиждень жити. – Що? Чому? Ти серйозно? – Так, … Читати далі

– Зачекай трошки, ось дасть дуба, потім вже відірвемося, відсвяткуємо… – Скільки ще чекати? – огрядний чоловік ліниво повернув голову у бік жінки. – Вона, здається, ще й нас переживе. Живуча… – Не переживе. Лікар сказав, що ще кілька місяців. Нотаріус же нам усі папери передав? – Всі, всі. Ох і жадібний він, стільки грошей … Читати далі

Сашко вийшов на балкон за своїми інструментами і на автоматі глянув у вікно. І якраз у цей момент до їхнього будинку під’їхала машина брата. І тут же з неї вийшла Катерина, дружина Сашка. Олександр насупився, спостерігаючи, як його брат дістає пакети з продуктами із заднього сидіння, а потім із ними йде до під’їзду. За кілька … Читати далі

-Любий мій Михайлику, – писала Настя своєму коханому повідомлення. – Я поговорила з начальником, він мене відпускає на цілий тиждень! На жаль, можу приїхати тільки на три дні – є ще справи вдома. Як ти сам, як мама почувається? Настя застигла перед ноутбуком. Михайла поки що не було онлайн, але протягом години він обов’язково з’явиться. … Читати далі

Ірина поприбирала в квартирі, приготувала вечерю і вирішила подзвонити подрузі Світлані. Вона набрала її номер і раптом почула у слухавці, що та тихо плаче. -Світлано, що в тебе сталося? – здивовано запитала вона. Та нічого не відповіла і розплакалася ще більше. -Все, чекай! Я зараз буду в тебе, – сказала Ірина і швидко почала збиратись … Читати далі

Спустився вечір, і миттю потемніло, як це буває восени. Тремтять гілки від вітру, світяться вікна сільських будинків, іноді згасаючи, або спалахуючи знову. У такий час вулиця стає безлюдною, хіба що в центрі молодь під баян та гітару веселиться. – Засиділася я в тебе, Людо, – Галя поглядає у вікно, – вже стемніло, піду, як там … Читати далі

Не те щоб Іра не любила вітчима, просто не прийняла. Ну, який він їй тато? Не було ніколи в Іри тата і цей “дядько Федя з’їв ведмедя” теж не тато. Однак заради мами вона з перших днів знайомства намагалася тримати свою незадоволеність при собі. Не маленька, вже одинадцятий рік, розуміє, що мамі хочеться сім’ю, хочеться, … Читати далі

– Ой, Оля, яка ж ти гарна наречена, – захоплено промовила одна з подруг. – Тобі так личить сукня. Твій Сергій просто затанцює від щастя, коли тебе побачить. – Добре, дівчатка, – схаменулась Ольга. – Треба поспішати. Весілля чекати не буде. Вже за півгодини. Оля разом із подружками готова була вийти надвір. Весілля грали у … Читати далі