Романович

– Тетяно, а що відбувається? – Ольга Степанівна розгублено оглядалася у порожній вітальні. – Де стіл, де все? – Вибачте? – Тетяна відірвалася від ноутбука, за яким захоплено працювала, коли свекруха увійшла в будинок. – Ольго Степанівна, я вас не розумію! Ви про що? Ольга Степанівна невдоволено дивилася на невістку. – Чому досі нічого не … Читати далі

– Пані Лідо, а що, у вас дітей немає? – запитала мене моя лікарка, коли побачила, що за два тижні в лікарні до мене ніхто не прийшов. – Немає, – збрехала я, бо мені було соромно зізнатися, що жоден з моїх двох синів не знайшов часу, щоб провідати мене. – Мамо, у вас же є … Читати далі

– Мати, квартира не гумова, – сказав Діма, – Розмістити тебе ніде. – Синочку, а можна ж тут на кухоньці, – лагідно посміхалася Ніна Михайлівна. – Або на стіл чи під стіл, інших варіантів немає, – сухо відповів Діма. – Пробач, у нас тут не хороми! – Ой, а якось, мені в моєму положенні вибирати … Читати далі

– Катю, у нас із батьком гроші закінчилися! Коли ти збираєшся приїхати? – запитала Ангеліна Михайлівна в доньки. Такі дзвінки надходили щотижня. То гроші потрібні, то у квартирі щось ламається, то раптово щось потрібно привезти. Сім’я перебралася до Дніпра 20 років тому, коли Каті виповнилося 10 років, а її старшій сестрі Світлані – 18. Саме … Читати далі

– Вітаю, коханий, у нас буде синок! – Юля дивилася на екран  телефону не відриваючись. “А якщо це повідомлення прийшло помилково на  телефон чоловіка, а я… Ні… не може бути, мій Ігор він не такий, у нас дві доньки…”. Юлія, не знімаючи кросівки, пройшла на кухню і схопила склянку води. Холодна вода ніяк не допомагала вгамувати тремтіння в руках … Читати далі

– Як так – у тебе гроші просто так в шухляді лежать, а твоя донька без житла, – картає мене Тетяна, дочка моя. – Це не гроші, які лежать просто так у шухляді, це мій запас на майбутнє, я до молодості не йду, і розумію, що в Італію я теж більше не поїду, а залишитися … Читати далі

– Ну, все! Збирай валізи, твоя пісенька заспівана! – Жінка влетіла у квартиру, і з порога здивувала чоловіка дивною заявою. – Даша? У чому річ? – спокійно спитав Валерій, який у цей час на кухні смажив на вечерю рибу. На ньому зараз був веселенький фартух у яскраву позитивну ромашку, в руках чоловік тримав дерев’яну лопатку … Читати далі

– Який у тебе гарний будинок, Лідочко, доглянутий. Ви тут житимете? Як же пощастило моєму синові? – сказала свекруха відразу після весілля. – Ми звичайно теж не бідуємо, у нього велика квартира. Три кімнати. З колишньою дружиною вони там і мешкали, але це була така безгосподарна особа. – Втекла вона без пояснення. За три роки … Читати далі

– Сподіваюся, зарплату тобі цього разу не затримають. – Невдоволено промимрила свекруха, наливаючи собі чаю, і сідаючи навпроти мене. – Минулого місяця був одиничний випадок. У нас так після Нового року щоразу, – озвалася я. Я чудово розуміла, до чого хилить Софія Іванівна. – Гені потрібна шапка нова, треба допомогти моїй дочці, мені купити… – … Читати далі

Тільки після того, як Яна з Антоном почали жити разом, вона зрозуміла, що він не той, за кого себе видавав. З Антоном вона була м’якою та ніжною, такою душечкою. Коли тільки зустрічалися, вона намагалася довести, що кохає його, і навіть говорила, що їй без нього не жити. Ні, вона звичайно не лила сльози біля вікна, … Читати далі