Романович

– Владе, ти знаєш, мені знову тітка Оля дзвонила… Її простота і нахабство не має меж. Я так більше не можу… Мало того що її апетити зростають, так вона ще й принижує мене! Молода жінка подивилася на чоловіка, а її очі наповнювалися сльозами… – Риммо… – Влад хотів щось заперечити, але дружина його перебила: – … Читати далі

– Збирай свої речі і провалюй, – Наталя влетіла у ванну, де чоловік лагодив пральну машину. – Куди? – сторопів він. – Куди хочеш. Тільки подалі від мого будинку. – Наталю, ти чого? – Федір від несподіванки впустив викрутку… – Якщо ти через пральну машину, то я її зараз полагоджу. Вона всього-то три дні не … Читати далі

– Як ти могла заміж вийти? Не зрозумів, – колишній чоловік був явно здивований такими неочікуваними для нього змінами у моєму житті. Він стояв у моїх дверях з букетом квітів, очікував, що я зараз на радощах кинуся до нього, а я сказала, що у мене немає часу, бо готую вечерю для чоловіка, який от-от має … Читати далі

– Галю, мама з Вікою на Новий рік прийдуть до нас, тож завтра поїдемо за продуктами. – Я думала, ми запросимо Олега з Катею, – розгублено сказала Галина. – Минулого разу ми в них святкували і домовилися, що цього року ми їх приймаємо. – Новий рік це сімейне свято. Минулий раз був винятком. У нас … Читати далі

– Ірочка, немає в мене грошей, останні вчора Наталці віддала! Ти ж знаєш у неї двоє дітей. Засмучена, Ганна Федорівна поклала слухавку. Те, що їй зараз наговорила дочка згадувати зовсім не хотілося. – Ну чому так? Трьох дітей з чоловіком виростили, все для них намагалися робити. Усіх у люди вивели! Все з вищою освітою та … Читати далі

Люба стояла посеред кухні, спершись на  стіл. З очей тільки блискавки не летіли, а голос був сповнений образи та гніву. Вітя сидів за столом, дивлячись на свою чашку з чаєм. Він вже знав, що це буде довга розмова і морально готувався до цього. – Люба, не ти одна економиш. На  взуття моє подивися, туфлям сто років. Просто зараз … Читати далі

Семен був задоволений. Він купив дачу саме у селищі. Не в дачному, а саме в сільському. Ділянка велика, село вздовж річки розкинулося – простір, краса. …Семену було лише тридцять п’ять, і він уже володів клінікою з протезування зубів. Він завжди прагнув до того, щоб стати, якщо не багатим, то, як мінімум, забезпеченим. Народився він у … Читати далі

– Ти що вигадала? – дочка заїхала до матері випадково, проїжджала повз, та побачила поряд з будинком, як вантажать речі в Газель, і зупинилася. Забігла в будинок, де активно щось перебудовувалося, збиралося, та виносилося. – Мамо, я з тобою розмовляю! Куди ти на старість намилилася? Жінка, у якої ще хвилину тому на обличчі була усмішка … Читати далі

– Не підеш сама, значить я тебе викину з нашого дому! Совість треба мати, нахлібниця нещасна! – кричала старша сестра чоловіка, а Тетяна терпляче слухала, та повільно витирала сльози. – Не мовчи, – заговорила свекруха. – Сама, мабуть, розумієш, що годувати тебе з дитиною далі нам нема резону. – Та скільки можна сидіти на нашій … Читати далі

Ірина вийшла з кухні й подивилася на годинник. У цей самий час, але з вітальні, вийшов Семен. І виніс звідти ще одну зібрану валізу. Він поставив її поруч з іншими валізами, пакетами, баулами, мішками і коробками, які заповнили весь передпокій. Озирнувся. Перерахував. Дістав із кишені список. Звірився. Ще раз усе уважно оглянув. – Ну? – … Читати далі