Машина нам дуже потрібна, і тільки ти, мамо, нам можеш допомогти. Це ж всього 11 тисяч євро, – просить мене моя донька. Можливо, я б їй допомогла, якби не мій чоловік, який категорично проти того, щоб я дочці гроші давала. Він поставив мене перед вибором: якщо я знову віддам всі гроші доньці, він розлучиться зі мною, тому що я ставлю потреби доньки вище за наші спільні інтереси

– Машина нам дуже потрібна, і тільки ти, мамо, нам можеш допомогти. Це ж всього 11 тисяч євро, – просить мене моя донька. Можливо, я б їй допомогла, якби не мій чоловік, який категорично проти того, щоб я дочці гроші давала. Я завжди вважала, що обов’язок батьків – допомагати своїм дітям, але без надриву, в … Читати далі

– Ти скажи-но мені, матусю, а за що я маю тобі дякувати? За те, що я все життя у тебе в усьому винен

– Андрію, мені потрібно, щоб ти сьогодні приїхав додому! У мене до тебе термінова розмова! – стривоженим голосом повідомила синові мати, одразу ж, як тільки він прийняв її виклик. – І тобі теж привіт, мамо! – усміхнувся хлопець. – А ти, я дивлюся, як завжди у своєму репертуарі! “Тобі потрібно!” – Синку… – докірливо сказала … Читати далі

– Ти не замислювалася, чому природа так задумала – ви, жінки, старієте набагато раніше за нас, чоловіків

– Валю, все вирішено! У суботу в Ані на дачі збираємось! Досить, скільки можна відкладати! І так вже другий рік плануємо зустрітися, але, крім розмов, ні до чого справа не доходить. То одне, те інше. А сьогодні ми домовилися з Анею, – радісно закричала в слухавку Лариса. Валентині зателефонувала її давня подруга, з якою вони … Читати далі

– Досить мені на лисину капати! – Пробурчав Вася. – Тільки дружиною стала, і відразу мозок виносити почала! – А це обов’язковий додаток, щоб тобі життя медом не здавалося! – засміялася Люда

– Людко, де мій паспорт? – Прокричав Вася на всю квартиру. – Коротше, знайди мій паспорт, бери свій – і пішли до РАЦСу! – Василю! – Люда зазирнула до нього в кімнату. – З чого це раптом? – Заяву подавати ходімо, – буркнув він, засуваючи шухляду комода. – Василю, така несподівана пропозиція, – у голосі … Читати далі

— Ну в мами завжди був поганий апетит. Вона не любить суп, а від макаронів поправляються. А вона за фігурою стежить. — Дивна дієта, не знаходиш? Кава з тістечком як рідна залітає, а макарони мабуть із ворожого табору, одразу на дупі відкладаються. — Ну перестань! Тобі шкода, чи що? — Ні, але я іноді теж хочу чай попити. Іду з роботи, впевнена, що вдома є солодке, а виявляється, що з солодкого тільки цукор і її нудотні посмішки

— Дорогі гості, а вам господарі не набридли? – Катя кипіла, немов розігрітий чайник. — А що таке? – здавалося, Зінаїда Петрівна була щиро здивована обуренням невістки. — Вам додому не пора? Начебто ремонт закінчився! — Ну і що? Мені у вас добре! — А ну, швидко зібрала свої манатки і за двері! – Катя … Читати далі

– Вибач ти її, ви ж рідні сестри! – Ти серйозно, мамо? – Спокійно, без видимих ​​емоцій запитала Віра, – рідні? Цікаво, чи вона пам’ятала про це, коли руйнувала моє життя

– Вірочка, так не можна, – у голосі матері чулося співчуття і тривога, – Наташа, звичайно, не має рації. Але доля її вже покарала. Вибач ти її, ви ж рідні сестри! – Ти серйозно, мамо? – Спокійно, без видимих ​​емоцій запитала Віра, – рідні? Цікаво, чи вона пам’ятала про це, коли руйнувала моє життя? – … Читати далі

– Синку, вибач, але це ж не твій син! – Різко заявила мати, дивлячись синові в очі. – Придивись уважніше

У родині Романових видатна подія – зустрічають Ганну з лікарні, з первістком – маленьким Петриком. На кухні метушилася свекруха, Єлизавета Сергіївна. З гучним заразливим сміхом у квартиру ввійшла галаслива компанія, супроводжуючи молодих батьків. Єлизавета Сергіївна зустріла Ганну з радісною посмішкою, одразу взявши на руки малюка. – Ну, покажіть мого коханого внучка! – скинула вона крихти … Читати далі

– Ну-ну, досить, дорослий чоловік же. Немає лиха без добра. Дивись, як ти в нас заговорив. Іра прийде, не повірить своїм вухам

– Мамо, ти ще не спиш?Ірина Андріївна здригається, і зі зітханням відповідає: – Що-небудь важливе? До ранку не може почекати? Я так міцно заснула – втомилася сьогодні жахливо… – Мамо, ти не сердься, це дуже-дуже важливо! – Настя забирається до матері в ліжко. – Мамо, ти послухай. Ти ж хотіла онука? Тихо-тихо! Знаю, що ти … Читати далі

– Ось мама завжди стежила, щоб вдома було щось смачне, і на стіл завжди сама накривала. Навіть коли приходила з нічної зміни, вранці завжди сніданок готувала. Отак і має бути, а в нас все неправильно. Мені, главі сімейства, доводиться самому собі на стіл накривати.

– Славко, швидко поклади сир на місце! – Неголосно промовила жінка, побачивши, як чоловік швидко дістає з холодильника все, що йому сподобалося. – Я залишила його, щоб завтра вранці на кашу дітям потерти. – Галю, чого ти починаєш? – обурився Слава. – Для рідного чоловіка сиру шкодуєш. Тут всього – на один зубок. Чоловік, не … Читати далі

– Твій батько сказав, що я нахлібниця! – обернулася вона до чоловіка, що вийшов на шум. – Тепер нехай платить за обіди та вечері у моїй хаті

Валентина поправила фоторамку на стіні, прискіпливо оглянула результат, і посміхнулася. У новій квартирі поступово ставало затишно. Після весілля минуло лише два місяці, але дівчина вже встигла створити в орендованому житлі атмосферу справжнього будинку. – Максиме, вечеряти! – покликала Валентина чоловіка, розставляючи на столі тарілки з пастою та соусом. – Вже йду, – озвався Максим зі … Читати далі