Не знаю, Івасику, що ти собі таке вибрав. Ні краси, ні багатства. Та вона колготи зашиває, я зайшла і бачу, що Настя твоя дирки штопає, замість того, щоб викинути ці колготи у смітник, – Люба ніяк не могла заспокоїтися, вона не могла змиритися з вибором сина, тому і постійно вишукувала щось погане в невістці. – Мамо, мені вона підходить, дались тобі ті дирки. Настя для мене – найкраща. А те, що зашиває колготи, а не викидає, то навпаки, добре, значить вона у мене заощадлива, – пробував заступитися за свою дружину Іван. – Ага, скоро і ти біля цієї заощадливої дружини будеш в дірявих шкарпетках ходити, – артистично закочувала очі мама

– Не знаю, Івасику, що ти собі таке вибрав. Ні краси, ні багатства. Та вона колготи зашиває, я зайшла і бачу, що Настя твоя дирки штопає, замість того, щоб викинути ці колготи у смітник, – Люба ніяк не могла заспокоїтися, вона не могла змиритися з вибором сина, тому і постійно вишукувала щось погане в невістці. … Читати далі

– А тобі хто потрібний, дружина та матуся? Якщо ти сподівався, що я за тобою доглядатиму, як за дитиною, то можеш повертатися назад

– Скільки можна, Аліна! – обурювався Сашко. – Хіба ти не могла випрасувати мені сорочку ще вчора ввечері? Я ж просив тебе про це! – Так. Було діло. Просив. Пам’ятаю. – монотонно, не відриваючись від комп’ютера, відповіла йому дружина. – І? У чому тоді річ? Чому не погладила? – Так ти згадай, що я тобі … Читати далі

– Я одна з ними була. Одна! А тепер твоя… твоя Ірина розпоряджається квартирою, наче вона їй у спадок дісталася!

– Проходь, – Льоша відступився, пропускаючи мене у квартиру. – У нас якраз пиріг готовий. Я принюхалася: пахло ваніллю та яблуками. Ірка завжди вміла створити цю атмосферу затишку – щоб пироги, серветки, фіранки… Бісить, якщо чесно. Особливо коли згадуєш, як вона з’явилася в нашій родині – якось раптово, і одразу затьмарила всіх. Льошка закохався по … Читати далі

– Ого, так ти навіть квитки їм не оплатив? Просто пообіцяв безкоштовне проживання в чужій квартирі

– Слухай, я тут подумав… – Андрій неквапливо намазував мед на свіжий тост. – Цього року треба влаштувати справжнє свято. – Звичайно, – Марина посміхнулася, розливаючи ранкову каву по чашках. – Я якраз хотіла обговорити, як ми відзначимо наш перший спільний Новий рік. – Ось і чудово! – пожвавився Андрій. – Я вже все придумав. … Читати далі

– Як ти смієш погрожувати? – крикнула жінка. — Ти ж чудово знаєш, що з чужими людьми нам не вжитися. Твоїй сестрі доведеться йти в “нікуди”. Ти взагалі розумієш? Послухай мене уважно. Ти не посмієш виселити сестру із квартири! Вона має трьох маленьких дітей! Безсовісна!

Світлана вийшла з автобуса, озирнулася на всі боки та, заплющивши очі, зробила глибокий вдих. Невже вона у рідному місті? Минуло понад два роки з моменту останнього приїзду. Як летить час!Та й саме місто дуже змінилося. Більше не було помітно розвалених будівель, розбитих доріг і зламаних лавок. У райцентрі зробили капітальний ремонт. Місто потопало в яскравих … Читати далі

В неділю я до сестри на ювілей ходила, подарувала їй 300 євро. А зранку – бачу дзвінок від сестри. Я була впевнена, що Ольга телефонує щоб подякувати мені за подарунок, якою ж я була наївною! Сестра замість вітання, відразу заявила, що знати мене не хоче і що я спеціально це зробила. – Ольго, заспокойся. Краще поясни, що я зробила не так, бо не можу нічого второпати, – кажу

Оце сходила я на ювілей сестри, навіть не знаю, що тепер робити. В неділю моя рідна сестра Ольга святкувала свій 55-річний ювілей. Дата чудова, і я якраз додому у відпустку приїхала з Італії, тому пішла сестру вітати. Святкування Ольга влаштувала у себе вдома, в колі найрідніших людей: були її дві дочки з чоловіками і дітьми, … Читати далі

Я твій чоловік, і я маю право святкувати з тобою Новий рік, – заявив в слухавку Максим. – Тому накривай стіл, а я 31-го приїду. – Що, не вийшло у тебе з Людмилою? – запитала Наталка. Вона намагалася виглядати спокійною, хоча в душі вирувала справжня буря. Того ранку, за декілька днів до Нового року, в Наталки зламався котел. Будинок залишився без опалення, і вона вирішила викликати майстра, не підозрюючи, що ця історія матиме таке цікаве продовження

– Я твій чоловік, і я маю право святкувати з тобою Новий рік, – заявив в слухавку Максим. – Тому накривай стіл, а я 31-го приїду. – Що, не вийшло у тебе з Людмилою? – запитала Наталка. Вона намагалася виглядати спокійною, хоча в душі вирувала справжня буря. Пів року тому її чоловік, з яким вони … Читати далі

Тітку Параску привезли з села. Літній жінці вже важко з господарством стало. Ось племінниця Ліда її до міста і забрала до себе

Тітку Параску привезли з села. Літній жінці вже важко з господарством стало. Ось племінниця Ліда її до міста і забрала до себе. Чоловік Олексій не заперечував. Він в усьому слухався беззастережно своєї гучноголосої та пишнотілої Лідочки. – Не чужа людина. Тітка все-таки. В неї своїх дітей немає. А в мене матусі нема тепер. Вона тітки … Читати далі

– Все, я так більше не можу! – Лариса зневажливо дивилася на чоловіка, – жодного дня жити з тобою більше не буду! – Ой, налякала, – посміхнувся Михайло, – та я сам бачити тебе вже не хочу! – Значить, розлучення? – Розлучення! – гаркнув Михайло, – завтра ж заяву подам

– Все, я так більше не можу! – Лариса зневажливо дивилася на чоловіка, – жодного дня жити з тобою більше не буду! – Ой, налякала, – посміхнувся Михайло, – та я сам бачити тебе вже не хочу! – Значить, розлучення? – Розлучення! – гаркнув Михайло, – завтра ж заяву подам! Вони прожили разом двадцять років. … Читати далі

Після останнього візиту до матері Денис прийняв рішення, що маму треба забирати в місто, адже їй потрібна допомога, і до лікарів ближче. Появі майбутньої свекрухи в їхньому домі Ліля аж ніяк не зраділа. Кілька днів вона ходила насуплена, попередивши Дениса, що вона не має наміру носити горшки за чужими їй людьми, а потім поставила умову – або вона в цій квартирі залишається, або Тамара Василівна. Денис мав почуття до своєї нареченої, але питання про перебування мами в його домі навіть не обговорювалося, тому він прямо сказав Лілі, що мама житиме з ними

– Лілечко, зрозумій, мама сама, ми обов’язково маємо до неї поїхати, у неї крім мене нікого немає, – Денис намагався пояснити своїй нареченій, що поїзда в село до його мами – не примха, а необхідність. – Я купила для нас квитки в театр, але якщо тобі аж так дуже треба – то їдь, але без … Читати далі