Ти що, і справді накрутила себе настільки, що повірила, що я з такою як ти одружуся, – відверто сміючись запитав Олексій. – Не ображайся, але ж ти сама бачиш, що ти мені не пара. Повертайся в своє село, там знайдеш достойного кандидата на роль чоловіка, а про мене забудь. – А як же наша дитина? – почала плакати Лілія. – Так, припини, я не люблю сльози, та й на мене вони не діють. Дитина – твоя, а отже і твій клопіт, я тут ні до чого, – Олексій розвернувся і пішов, а перед тим попередив, щоб вона забула назавжди його номер телефону

– Мамо, я маю тобі дещо сказати, – Ліля підійшла до матері і пильно глянула їй у вічі. – Але так, щоб батько не чув. – Невже не здала сесію? – запитала мама, яка виглядала злегка розгубленою. – Тобі краще присісти. Я дитину чекаю, – ледь чутно вимовила Ліля. Після кількох секунд мовчання Анна підійшла … Читати далі

– Я тобі не прислуга! Тепер сам себе обслуговуй! – Дружина дала гідну відсіч нахабнобу чоловіку

– Галино, накривай на стіл! – гаркнув чоловік, ледве встигнувши переступити поріг квартири. – Біжу-біжу, – заметушилася дружина навколо чоловіка. – Що за помиї ти мені тут підсовуєш? Свині їсти не стали, то ти мені вирішила це згодувати? Федір Геннадійович допитливо дивився на дружину. Та ніяково відступила. – Ти що Федю, я ж свіженький борщ … Читати далі

Вірочко, треба 10 тисяч євро, у тебе ж точно є, – зателефонував мені мій чоловік в Італію. Я дещо здивувалася, навіщо йому така велика сума? У нас же все є: будинок на два поверхи, навколо будинку ми вже давно все довели до пуття, машина, сина свого ми квартирою забезпечили. То ж я не могла зрозуміти, для чого чоловік просить в мене ці гроші. – Петре, гроші у мене є, але я хочу знати, для чого вони тобі

– Вірочко, треба 10 тисяч євро, у тебе ж точно є, – зателефонував мені мій чоловік в Італію. Я дещо здивувалася, навіщо йому така велика сума? У нас же все є: будинок на два поверхи, навколо будинку ми вже давно все довели до пуття, машина, сина свого ми квартирою забезпечили. То ж я не могла … Читати далі

Оксана поверталася додому. Вже в під’їзді вона зустріла свою сусідку. – А що, ви з Толіком посварилися? – раптом, поцікавилася сусідка. – Віра Петрівна, з чого ви це взяли? – Мило посміхнулася дівчина. – У нас все чудово. – Чудово? – Єхидно запитала сусідка. – Дивно. А я бачила, як він зібрав свої речі і кудись поїхав

– А що, ви з Толіком посварилися? – Поцікавилася в Оксани цікава сусідка. – Віра Петрівна, з чого ви це взяли? – Мило посміхнулася дівчина. – У нас все чудово, вже подумуємо заяву подати. – Так? – Єхидно запитала сусідка. – Дивно. Коли в мене з моїм Миколою було все добре, він не з’їжджав із … Читати далі

– Не смій підвищувати на мене голос! – заявив чоловік дружині, мигцем поглядаючи на матір. – Сантехнік, як же! Знаю, який це був сантехнік! Знаєш хто ти після цього

– Ну, скажи мені, синку, поки я був на роботі, до нас заходили якісь дядьки? – Вадим посадив на коліна чотирирічного сина, граючи роль доброго батька перед своєю матір’ю. На ділі, на сина він звертав уваги набагато менше, ніж на свій комп’ютер. – Наша матуся добре поводилася? Ліза на це питання лише очі закотила, пробурчала … Читати далі

Юля весь день крутилася по дому. Жінка прибрала в квартирі, випрала одяг. Увечері з роботи прийшов Віктор. Юля одразу помітила – щось сталося. – Ось, тримай, – чоловік поклав на стіл якийсь список. – Що це? – здивувалася Юля. – Перелік твоїх боргів, – раптом, сказав Віктор. Юля застигла від здивування. У списку був навіть кіндер-сюрприз, який вона купувала для сина

У Юлі занедужав син. Його навіть не тішило, що не треба йти до садка, а мамі на роботу. Андрійку три роки, він рідко занедужує, міцний малюк. Юля викликала лікapя додому. Чоловік поїхав на роботу, кинувши на ходу. – Занедужав? Ну що ж, роби щось. Віктор людина скупа на емоції та співчуття, а так само на … Читати далі

– Ти можеш нормально пояснити, чому не хочеш взяти кредит для мого брата? – Насідала дружина. – Можу, але відповідь тобі не сподобається! – посміхнувся чоловік

– Мишко, але чому ні? – обурювалася Галя. -Тому, що! Така відповідь тебе влаштує? – Ні, не влаштує! Ти можеш нормально пояснити, чому не хочеш взяти кредит для мого брата? – Я вже пояснив, – відповів Михайло. – Не хочу! – Але чому? -Тому, що! – Мишко, це не відповідь, а відмовка якась! Ти що, … Читати далі

– Просто чудово. Твоя мама не лише нашою дачею, а й квартирою розпорядилася

– Степан не ходи, – Лариса впіймала чоловіка за рукав.– Та ти що. Це наш будинок. – Степан усміхнувся і спробував вивільнити руку. – Степан. Ні. – Лара. Не панікуй. Я зараз піду і в усьому розберуся. – У чому ти розберешся? – Хто ці люди та чому вони у нашому домі. – Ні. Давай … Читати далі

– Я все поверну назад, усе зроблю так, як ви, Олесю, просите. Але тільки не сьогодні. І не завтра. Тому що я поїхала з міста. Надовго. Може, на рік, а може, й більше. А у квартирі в мене почався ремонт

Ірина вийшла з кухні й подивилася на годинник. У цей самий час, але з вітальні, вийшов Семен. І виніс звідти ще одну зібрану валізу. Він поставив її поруч з іншими валізами, пакетами, баулами, мішками і коробками, які заповнили весь передпокій. Озирнувся. Перерахував. Дістав із кишені список. Звірився. Ще раз усе уважно оглянув. – Ну? – … Читати далі

Як це чудово бути вільною

Чоловік ще не повернувся з роботи, тож я на нього чекала, стоячі біля вікна, та глибоко замислившись. На душі було не спокійно. Я давно відчувала, як щось невидиме витає в повітрі, затримується в кімнаті, коли він з усмішкою читає повідомлення в телефоні, при цьому, з пересторогою зиркаючи на всі боки, ніби намагаючись щось приховати. Що? … Читати далі