Романович 
– Значить, і пенсію собі нашої коханої бабусі захопила, і всі гроші тепер собі привласнила? – обурювалися родичі. – Зовсім безсовісно робиш! Та ще й на Новий рік! – Невже літню рідню обділиш? – витріщала очі тітонька, дивлячись на молоду жінку. – Карино, так чинити – верх цинізму! – вставив своє слово дядько. Карина мовчала, … Читати далі
Після того, як в Тетяни не стало чоловіка минуло лише два місяці, коли на її порозі з’явилася гарна жінка років п’ятдесяти. – Доброго дня, – посміхаючись, привіталася гостя. – Ви вдова знаменитого професора? – Так, – кивнула Тетяна. – Я його вдова. А ви хто? – Я?.. – гостя загадково посміхнулася. – Я Ганна. Ганночка, … Читати далі
– Юля, – збентежено промовив чоловік, – Новий рік, мабуть, доведеться знову зустрічати в нас. Жінка, яка в цей момент прикрашала новорічну ялинку, завмерла з іграшкою в руках. – Ми ж начебто домовлялися: більше жодних спільних свят у нашому домі, – проскреготіла Юля. – Мені по горло вистачило минулих урочистостей. – Мама сказала, що у … Читати далі
– Мамо, ну, нарешті! Ти де? Що сталося? Я вже в поліцію дзвонити зібралася! Ти куди зникла? – кричала Інна в істериці. Її мати, Наталя Семенівна, зазвичай тиха та мирна старенька, ніколи раніше проблем доньці не доставляла. Жила собі спокійненько одна, нікого не чіпала. Квартира в неї була своя, окрема, хоч і невелика, але дуже … Читати далі
— Котру ніч сниться мені наше село, думаю, чи не з’їздити на деньок.— Що ти там забула? Будинок знесли давно, років сорок минуло, як продали.— А вчора річка снилася, пам’ятаєш, там верби величезні росли, як баобаби. І будинок наш і мама з татом, молоді, красиві, сидять на лавочці біля воріт. — Фантазеркою ти була Оля, нею … Читати далі
Дзвінок у двері пролунав як порятунок. На порозі стояла Галина Петрівна – в поспіху накинутому пальті поверх домашньої сукні, з розпатланим сивим волоссям. Сусідка подзвонила їй, почувши крики та гуркіт. – Так, – вона окинула поглядом розгромлену кухню, злякані обличчя дітей, бліду Марину. – Дмитре Сергійовичу, марш до спальні. Пропис. – Мамо, ти чого приїхала? … Читати далі
Нічні телефонні дзвінки не обіцяють нічого доброго, тому, коли зять зателефонував близько третьої ночі, у Надії Сергіївни занило серце. А від слів Михайла їй стало страшно, як ніколи в житті. – Оля у вас? – запитав зять. – Вона вдень пішла до вас у гості. Ми із сином рано лягли, я зараз прокинувся, а дружини … Читати далі
– Навіщо ти лізеш у чужу родину? Ти ж знаєш, що на чужому нещасті, щастя не збудуєш! Віками перевірено, – Алла розуміла, що даремно каже все це сестрі, нічого її слова не змінять. Але мовчки спостерігати, як Тетяна розбиває родину Ольги, вона не могла. Не втрималася, зустрівши її біля селищної крамниці, вирішила висловити все, що … Читати далі
Іван привіз наречену Валентину до свого села, до батьківської хати. Мати зраділа, у тридцять із гаком років син нарешті вирішив одружитися. Нагулявся. Приїхав. Допомога їй буде на старості років. Дім повна чаша, мати господиня в домі. Батька давно не стало, залишивши міцний будинок і велике господарство. Старався все для сім’ї. Тільки ось син один, не … Читати далі
– Анно, до вас посилка прийшла. Треба вам піти на пошту і забрати, – сусідка подзвонила Анні в двері з самого ранку, бо побачила повідомлення. Анна здивовано крутила папірець. Хто ж їй міг прислати посилку, якщо в неї нікого немає? Напевно, якась помилка, – подумала літня жінка. – Теж таке скажете! Ну яка помилка? Написано … Читати далі