Романович

Наталка відключила телефон і розплакалася. – Ваш чоловік зраджує Вам, – звучав у голові голос. – Якщо не вірите, сьогодні о 6-й, ми будемо в місцевому готелі. Наталка глянула на годинник, схопила сумку та зупинилася. Вона дістала телефон. – Мамо, приїдь до мене,  – схвильовано промовила Наталка. Жінка все розповіла матері. Повисла невелика пауза. – Ще є час. Чекай. Зараз приїду, – відповіла мама і вибігла з квартири

Автор

Наталка відключила телефон і розплакалася. Бажання викинути телефон у смітник, не покидало. Наталка глибоко зітхнула, порахувала до десяти, витерла сльози. – Все! – подумала вона. – Досить істерити. Телефон не винен. Зберись і добре подумай. Нататалка пройшла на кухню, зварила собі кави, і задумалася. – Ваш чоловік зраджує Вам, – звучав у голові незнайомий голос … Читати далі

Ліда приготувала вечерю і чекала Дмитра з роботи. Вона дуже хвилювалася. Адже сьогодні Ліда хотіла сказати Дмитру, що у них буде дитина! Раптом почувся звук ключа у дверях. – Прийшов, – радісно подумала Ліда. Вона кинулася його цілувати, але Дмитро поводився якось дивно. Він мовчки почав складати свої речі. – Я йду від тебе, – сказав Дмитро. Ліда застигла від здивування

Автор

Ліда приготувала вечерю і чекала Дмитра з роботи. Він затримувався. Ліда дуже хвилювалася. Вона завжди хвилювалася за Дмитра, коли він десь затримувався. І що довше його не було, то більше було хвилювалася. Адже сьогодні такий день. Сьогодні Ліда хотіла повідомити Дмитра, що у них буде дитина! Вона так довго чекала цього. Цілих два роки… Зазвичай, … Читати далі

Мені від здивування очі розширились, коли я побачила, як невістка стіл кухонний складає і мені на підлозі в кухні матрац кладе. Запитую, а кому то таке ложе, а у відповідь бурчання і потік невдоволення. Ще й син зайшов: “А що ви хотіли, мамо. Про візити вже давно люди навчились завчасно попереджати”

Автор

Мені від здивування очі розширились, коли я побачила, як невістка стіл кухонний складає і мені на підлозі в кухні матрац кладе. Запитую, а кому то таке ложе, а у відповідь бурчання і потік невдоволення. Ще й син зайшов: “А що ви хотіли, мамо. Про візити вже давно люди навчились завчасно попереджати”. Мій чоловік пустився берега … Читати далі

З чоловіком ми одружилися відносно рано – я тільки закінчила університет. Зараз мені двадцять дев’ять, і я маю двох дітей. Синові п’ять років і донечці три роки

Автор

З чоловіком ми одружилися відносно рано – я тільки закінчила університет. Зараз мені двадцять дев’ять, і я маю двох дітей. Синові п’ять років і донечці три роки. З останнього декрету я вийшла, щойно дочці виповнилося півтора року. На той час наша бабуся стала пенсіонеркою і була не проти займатися онуками. Добре, що вона живе недалеко … Читати далі

Катя з Денисом поверталися додому. Раптом назустріч їм йшли дві дівчини, які, побачивши Дениса, радісно посміхнулися. – Денисе! Які люди! Привіт. А це твоя дружина? – дівчата по черзі поцілували його в щоку і пішли. Катя мовчала, а потім почала: -Ти…Та ти просто! Що це за дівчата! Зрадник! Денис застиг від несподіванки, він не розумів, що відбувається

Автор

-Ти де був? Відповідай негайно! І з ким ти по телефону так довго говорив? Я тобі разів з десять набирала! – примхливо надувши губи, почала Катя, ледве встигнувши відчинити двері. Денис зітхнув. Його дівчина була невиправною ревнивицею і боротися з цим було все важче і важче. Ось знаєте, є такі жінки (і не тільки жінки, … Читати далі

Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист

Автор

Андрій не впізнавав свою дружину – що з нею таке відбувається, він ніяк не розумів. Вони були разом уже сімнадцять років, і всі ці роки нічого такого не спостерігалося – вона завжди була доброю і розуміючою, не скандалила і нічого не приховувала, саме тому він її колись вибрав. На сніданок завжди готувала кашу чи омлет, … Читати далі

Тамара сиділа біля вікна і плакала. Півроку тому жінка втратила старшу дочку Риту. – Як же так, Ніно, – питала вона свою другу доньку. – Хіба можуть діти раніше батьків йти? І не чекаючи відповіді, казала: – Ні, не можуть. Ніна намагалася, втішити маму, але все було марно. А одного разу Ніна прийшла до батьків, і діставши з сумки пакунок перев’язаний стрічкою, сказала: – Мамо, це тобі від Рити. – Як від Рити, – здивувалася Тамара

Автор

Тамара Іванівна сиділа біля вікна і дивилася як по вікну стікають каплі дощу. Осінь видалася дуже сира, навіть не встигли порадувати дерева золотом і багрянцем. Тамара Іванівна півроку тому втратила старшу дочку Риту. – Як же так, Ніно, – питала вона вкотре свою другу доньку. – Хіба може таке бути, щоб діти раніше батьків йшли? … Читати далі

Максим прийшов з роботи пізно, роззувся на порозі і пройшов на кухню. Вероніка стояла біля плити і смажила котлети. – Нам треба розлучитися, – раптом заявив він дружині і мовчки сів на стільчик. Вероніка ніяк не могла збагнути, про що говорить її чоловік

Автор

Олена повела Максима з сім’ї, щоправда, вона вважала, що й сім’ї зовсім не було. Тільки дружина, хай і молода, але без можливості мати дітей. А Максим завжди мріяв… Він не замислювався піти від Вероніки, просто так склалися обставини, що, завівши роман, він незабаром мав стати батьком. Радість змішалася з гіркотою втрати першої дружини, а може, … Читати далі

Галина Петрівна встала рано. Подивилася в небо і тихенько прошепотіла: – Ех, Вітя, Вітя. Як же мені тебе не вистачає. Кинув мене тут одну. Сьогодні жінка запланувала з’їздити на могилку чоловіка. Віктор наснився вчора. Галина зібралася і вирушила в дорогу. На цвинтарі було тихо. Підійшовши до огорожі, жінка зупинилася, не вірячи своїм очам. -Та що ж це. Вітя. Та як же так. Хто ж це зробив? – здивувалася Галина

Автор

Галина Петрівна встала рано. Потроху розходилася і вийшла на ганок. Ласкаве, вересневе сонечко потихеньку нагрівало землю, що охолола за ніч. Навколо весело щебетали пташки. На величезному кущі Клематиса, що розрісся вздовж усього паркану, дзижчали бджілки сусіда, збираючи пилок. Сьогодні Галина мала подорож. Вона тяжко зітхнула, згадавши свій вчорашній сон. Подивилася своїми синіми, не по-старому, чистими, … Читати далі

Від Ірини пішов чоловік. Жінка поралася на кухні, коли повернувся Михайло і зробив дружині сюрприз. – Нам треба розлучитися, – заявив він. Жінка важко пережила розлучення, але все ж повернулася до життя. Якось після роботи Ірина зустріла Михайла біля під’зду. – У мене до тебе розмова, – сказав він. – Що назад проситися будеш, – запитала жінка. – Ні. Але ми маємо дещо вирішити, – загадково промовив Михайло

Автор

Ось чого, а цього у своєму житті Ірина не чекала. А воно сталося, причому так несподівано, без попередження, без підготовки. Від неї пішов чоловік Михайло після шістнадцяти років шлюбу. То було горе для жінки. Ні, вона, звичайно, помічала, що Михайло якось змінився в останній рік. Постійно зайнятий на роботі, весь у якихось невідкладних справах, став … Читати далі