Романович

Марія готувала вечерю, коли Ігор повернувся з роботи. – Марія, мені потрібно з тобою серйозно поговорити, – підозріло сказав він. – Я тебе слухаю коханий, – насторожено відповіла жінка. – Я з тобою розлучаюся. Іди з моєї квартири, – раптом сказав Ігор. – У тебе інша? – Все ж таки запитала Марія. – Це тебе не стосується, – холодно відповів Ігор. Марія не розуміла, що відбувається

Автор

– Я з тобою розлучаюся. Іди з моєї квартири. Так заявив Марії чоловік, одного разу заявившись додому за північ. Нічого не віщувало біди, і жінка здивувалася. Адже Марія навіть не працювала! Шість років вони прожили у шлюбі. Рік тому Ігор змінив роботу – за знайомством улаштувався на гарне місце. Тоді він і сказав: – Коли … Читати далі

На церемонію прощання із чоловіком свекруха мене пускати не хотіла. Сцена була достойна театру, бо там тобі і волала і по стіні сповзала і двері перед носом зачиняла. Коли ж усе було скінчено і ми із сином зібрались додому їхати, брат мого чоловіка попросив поїхати і більше ніколи не повертатись. От знаєте, можливо, я б і увійшла у їхнє становище,ю поспівчувала, але тепер піду на все і вчиню так, як воно має бути

Автор

На церемонію прощання із чоловіком свекруха мене пускати не хотіла. Сцена була достойна театру, бо там тобі і волала і по стіні сповзала і двері перед носом зачиняла. Коли ж усе було скінчено і ми із сином зібрались додому їхати, брат мого чоловіка попросив поїхати і більше ніколи не повертатись. От знаєте, можливо, я б … Читати далі

У нас зі свекрухою ніколи не було добрих стосунків, швидше як у всіх. Я – погана дівка, яка спіймала у свої тенета її синочка і тепер сіла йому на шию, звісивши ніжки. А він, бідолашний, тягне мене як валізу без ручки: і нести незручно, і викинути шкода. Що ж, така карма у хлопчика. Це її версія подій

Автор

У нас зі свекрухою ніколи не було добрих стосунків, швидше як у всіх. Я – погана дівка, яка спіймала у свої тенета її синочка і тепер сіла йому на шию, звісивши ніжки. А він, бідолашний, тягне мене як валізу без ручки: і нести незручно, і викинути шкода. Що ж, така карма у хлопчика. Це її … Читати далі

Тетяна прийшла з роботи пізно. Вчора у її чоловіка був день народження і вона хотіла ще поприбирати. Тетяна відкрила двері ключем і застигла – в квартирі було повно людей, які веселилися. А її чоловік був з якоюсь жінкою! – Даю тобі один день на збори! – закричала вона до Едуарда. – Почекай, я все тобі поясню, кохана, – чоловік благаюче дивився на неї

Автор

-Краще взагалі нічого не робив би, – думав Едуард, розглядаючи вранці в дзеркало своє нещасне обличчя. – Залишив би все, як є, і добре. Але ж ні. Хотів як краще. Хотів їй приємне зробити. Сюрприз! Ну, ось і зробив. А тепер що? Збираю речі та йду. А куди? В село! І навіщо тільки я все … Читати далі

Ігор прокинувся рано. Настрій був чудовим. Він підвівся з ліжка і пройшов на кухню. Таїса клопотала біля плити і, судячи із запаху, знову готувала черговий кулінарний шедевр. – Доброго ранку! – сказав Ігор. – Привіт! – весело відповіла дружина. – А це що? – раптом сказав Ігор, вказавши пальцм у кут кімнати

Автор

Недільний ранок розпочався як завжди. Ігор прокинувся о пів на дев’яту і відразу вловив аромат свіжозвареної кави. Настрій був чудовим. Вихідний день нікуди не потрібно поспішати. Можна повалятися в ліжку, а потім піти на кухню і випити чашечку смачної кави, доки Таїса готує сніданок. Цікаво, чим сьогодні вона його побалує? Ігор давно звик, що у … Читати далі

Тетяна Сергіївна посмажила макарони на вечерю, увімкнула телевізор і сіла їсти. Раптом пролунав дзвінок у двері. Тетяна здивувалася: – Хто ж це прийшов так пізно? Вона відчинила двері. На порозі стояли її дочка з онукою. – Щось трапилося? – здивовано запитала вона. Дочка мовчки пройшла на кухню. Тетяна не розуміла, що відбувається

Автор

Тетяна Сергіївна посмажила макарони на вечерю, увімкнула телевізор і не поспішаючи почала їсти. По телевізору йшов безкінечний серіал. Перед сном у неї була приготовлена ​​нова книжка. Її дала їй знайома, вони іноді обмінювалися книгами. Серіал втомив, сюжет майже не рухався. Вона вимкнула телевізор і взялася за книгу. Читання захоплювало. Вона відволіклася від турбот і суєти … Читати далі

Ніна переїхала в село з міста. Вона посадила розсаду, прибирала в будинку. Її сусідом був дід Семен. Колись він мав родину, але діти роз’їхалися, а дружини не стало. – Доброго дня, Семен Миколайович. Мені б дах перекрити? Допоможете? – Ти що назавжди сюди? – не відповів на прохання Семен. – Думаю так… Семен кивнув і відвернувся до вікна. Ніна Петрівна не знала, що й думати

Автор

Чому Ніна Петрівна вирішила круто змінити своє життя, вийшовши на пенсію? Вона точно знала тепер, чого хоче. Всі останні роки, доопрацьовуючи стаж, вона мріяла лише про одне: як стане вільна від роботи, то поїде на постійне місце проживання до села! Тим більше, що їй було куди їхати, не на порожнє місце. Міцний будиночок був куплений … Читати далі

Світлана крутилася біля плити. Сашко мав привести дівчину, знайомитись. Під час вечері мама намагалася дізнатися про сім’ю Інни. – Мама у мене одна. Батька не стало, – розповідала Інна. – А як звати твою маму? Фотографія її є? Інна знайшла фото мами. – Невже це та сама Галина? – здивовано запитала Світлана

Автор

Світлана Іванівна зранку мала купу клопотів. Вона готувала урочисту вечерю, накривала стіл. А думки не давали спокою. – Ось і став зовсім дорослим син. Сьогодні хоче показати матері свою дівчину. Вони зустрічаються вже місяці зо два. Дівчину звуть Інна. Вона лікар. Сашко познайомився з нею у поліклініці, коли проходив огляд від виробництва. Інна має свою … Читати далі

Вранці Інна готувала сніданок, коли на кухню зайшов Вадим, і якось дивно подивився на дружину. – Інно, сонечко, ти якась дивна? Я розбудив тебе вночі? – запитав він. Інна мовчала. – Кохана, що з тобою? – перепитав чоловік. Інна дістала на стіл телефон і відкрила смс. – Читай. Це повідомлення адресовано тобі, – раптом сказала Інна. Вадим дивився на екран цілу вічність. – Сонечко…Це напевно жарт.Так! – здивувався Вадим

Автор

– Цілую тебе міцно. На добраніч і дякую за все. – Інна читала повідомлення у телефоні чоловіка і літери стрибали перед очима. Вона присіла на ліжко, боячись просто впасти на підлогу. У скронях пульсувало. Інна дивилася на чоловіка, що вже заснув, на його спокійне, навіть умиротворене обличчя, і не могла повірити, що це відбувається з … Читати далі

Настя сиділа за столом, закривши обличчя руками. На кухню зайшла свекруха і побачивши, що Настя плаче запитала: – Ну, що сталося? – Він не приїде. Сказав, роботи багато. А мені треба було сказати… – Що? Настя заплакала: – Я хотіла йому сказати, що ми матимемо дитину. – Господи, нарешті! Збирайся! Їдь до нього і все розкажеш. Настя відчинила двері ключем, який їй дала свекруха, зайшла в квартиру Віктора… і застигла від побаченого

Автор

Віктор був задоволений. Він купив дачу у селі. Не в дачному масиві, а саме в селі. Ділянка велика, село вздовж річки розкинулося – простір, краса. Віктору було лише тридцять п’ять, і він вже володів стоматологічною клінікою. Він завжди прагнув до того, щоб стати якщо не багатим, то, як мінімум, забезпеченим. Народився він у невеликому селі, … Читати далі