Романович

Чоловік крім аліментів, оплачує дитячий садок і дає гроші на заправку машини. Розуміє, що я не тільки їжджу на ній роботу, а й дитину в садок відводжу, до магазину за покупками їжджу

Автор

Я розлучена і одна виховую п’ятирічного сина. Батьки в іншому місті, тому доводиться давати собі раду одній. Хоча матеріальних труднощів немає. Чоловік крім аліментів, оплачує дитячий садок і дає гроші на заправку машини. Розуміє, що я не тільки їжджу на ній роботу, а й дитину в садок відводжу, до магазину за покупками їжджу. Сама я … Читати далі

В суботу зранку чоловік кудись поїхав, сказав, що у справах, а я сіла в автобус, і сама на ринок подалася. Якби я лише знала, чим мені обернеться та поїздка. І ось в суботу ходжу я по ринку, вибираю ту розсаду, бачу, мій чоловік поміж ряди ходить з якоюсь миловидною жіночкою, значно молодшою від нього, і дівчинкою, років 14-15. Поки я ще думала, що би це могло означати, одна фраза дитини “тату, глянь сюди…” вмить все розставила по своїх місцях. У мого чоловіка є інша жінка, і у них є спільна дитина

Автор

– Навіщо тобі та розсада? Ти ж з Італії приїхала, гроші у нас є, тож ми собі все купимо, – каже мені чоловік. Я його вже кілька днів прошу відвезти мене на ринок, щоб розсаду купити, а він все ніяк часу не знайде, та ще й мене відмовляє. В суботу він зранку кудись поїхав, сказав, … Читати далі

Поки що не живемо разом, але бачити одне одного завжди раді. Загалом, я не проти з’їхатися, але він живе з хворою мамою, їй потрібний постійний догляд

Автор

Мені 42 роки. Торік їхала з відрядження та у поїзді познайомилася з чоловіком. Виявився цілком приємним супутником. Коли приїхали, то обмінялися телефонами. З того часу зустрічаємося. Поки що не живемо разом, але бачити одне одного завжди раді. Загалом, я не проти з’їхатися, але він живе з хворою мамою, їй потрібний постійний догляд. А ще він … Читати далі

Ми в неділю в парку сидимо, про життя говоримо, одна одній розповідаємо свої історії. – Олю, а з ким ти плануєш жити, коли повернешся? – якось запитала мене моя подруга, така ж заробітчанка. – От, – кажу, – прямо зараз це і з’ясуємо. Набираю я доньку, питаю чи хоче вона, щоб я коли повернуся, з нею жила. Відповідь її мене дуже засмутила, та й син теж мене неприємно здивував

Автор

– Мамо, правда, ти гроші мені віддаш? – питає мене улесливо донька. – Ми ж тобі стільки допомогли, і нам зараз дуже треба розширюватися, ти ж знаєш, яка у нас ситуація. У мене є 12 тисяч євро, які я привезла з собою. Ці гроші я заробила в Італії за минулий рік. Я врахувала всі свої … Читати далі

Рита прийшла додому пізно. На вулиці вже темніло. – Я подаю на розлучення, – заявила вона з порога чоловікові. – Можеш забрати квартиру, тільки частку мені виплати. Мені квартира не потрібна. Я їду! Микола аж присів від здивування. – Куди їдеш? – нарешті запитав чоловік. – А це вже моя справа, – діловито сказала Рита. – Я поки що у Люби на дачі поживу. Жінка дістала валізу. Микола не розумів, що це таке відбувається

Автор

-Та мені ж всього сорок девʼять… – Рита розгублено дивилася на лікаря. – Зовсім нічого не можна зробити? – з надією запитала вона. -На жаль ні. При певних процедурах, скажімо ще рік, чи півтора лишилось. А так шість-вісім місяців… -Я подумаю… – тільки й відповіла жінка і вийшла з кабінету. -Шість-вісім місяців, шість-вісім, – повторювала … Читати далі

Побачити на порозі свого дому братову, та ще й через стільки років я не сподівалась. Думала, може в село до знайомих заїхала, бо рідні у наших краях Марта не мала. Однак, вона мене здивувала, бо ж навіть не привітавшись запитала, де є моя совість і як я можу так чинити несправедливо

Автор

Побачити на порозі свого дому братову, та ще й через стільки років я не сподівалась. Думала, може в село до знайомих заїхала, бо рідні у наших краях Марта не мала. Однак, вона мене здивувала, бо ж навіть не привітавшись запитала,  де є моя совість і як я можу так чинити несправедливо. Я все своє життя … Читати далі

Десять років тому моя донька вирішила поїхати в Польщу на заробітки, там їй непогано пішло, і вона захотіла спробувати пожити там. Забрала в Познань чоловіка і дітей, і живуть собі там. Свого житла моя донька в Польщі і досі немає, живуть на орендованих квартирах. Коли не стало мого чоловіка, і я залишилася сама, я пропонувала доньці повертатися додому і жити зі мною, але вона навіть слухати нічого не хотіла про переїзд, проте від спадщини вона не хоче відмовлятися

Автор

– Хата моя, бо я твоя рідна дитина, – заявила мені моя донька Наталя. – Мамо, ти ж не можеш віддати спадщину чужій дитині, маючи свою? Я задумалася, бо питання і справді непросте. У мене є рідна донька, але допомагає мені практично чужа людина. Я вирішила, що свій будинок я запишу доньці мого чоловіка, яка … Читати далі

Не стало Катерини… Сини приїхали з міста в село на поминки. – Добре, що хоч зараз зʼявилися, – шепотілись сусіди. – Матір хоч в останню путь провели. Закінчились поминки і сини з родинами вже почали збиратись додому. Раптом в хату зайшла тітка Ліда, сестра Катерини. – Тітко Лідо, нам їхати пора, – почав старший син. – Хату треба закрити. Вам би теж їхати час. – Як їхати?! – здивувалась сестра матері. – А я вдома! Нікуди мені не пора. Всі здивовано дивилися на Ліду

Автор

Рита з Дмитром одружилися і переїхали до матері Дмитра. Весілля було скромним. Вирішили накопичені гроші витратити на щось інше, а не на житло. До цього вони жили окремо – Дмитро з матір’ю, а Рита в гуртожитку. Вдома Рита не жила через те що матір гульбанила… Батька вона зовсім не знала. Мати вирішила дати їм пожити … Читати далі

Ігор з дружиною і сином святкували новосілля. Народу прийшло багато. Усім було цікаво, яким вийшов будинок. Прийшла і сусідка Лариса. Вона давно була закохана в сина Ігоря, та той на неї уваги не звертав. Всі сиділи за столом, як раптом Лариса встала і сказала: – Ось ви кажете, що земля під будинком нічийна? А ні! Я тут подивилася. Земля ця Іванчукам належить! Я їм написала все як є. Так що хазяї, або дім ділитимете або зноситимете! За столом раптом запала тиша

Автор

-Ну ось, Наталочко, отут ми хату і збудуємо! – Ігор обійняв дружину за плечі. – Бачиш тут і фундамент колись був. Я у сільраді запитав, то кажуть, що нічийна ця земля, нема хазяїна. Ти ж не проти, що ми з міста і сюди в це село переберемось? – запитав він. -Ігорчику, Бог з тобою. Я … Читати далі

Денис повернувся з роботи. – Мене завтра у відрядження відправляють. Збери сумку, – сказав він дружині. – А що, більше нема кого відправити? Дивне якесь відрядження. У вихідні, – Таня перевернула котлетки. Наступного дня Денис поїхав. Чоловік повернувся за два дні. Денис зайшов у квартиру, але  дружини та сина вдома не було. – Дивно, – подумав він. – Зазвичай в такий час вдома. Денис набрав номер Тетяни, але дружина не відповідала, як раптом на столі він побачив якусь записку. Денис прочитав її і застиг від здивування

Автор

Ні для кого не секрет, що підвищення по роботі одержують по-різному. Хтось заслужив своєю чесною працею, хтось підсидів начальника, а хтось з’їздив з ним у відрядження. Новина, що замість Петра Ігоровича, який пішов на пенсію, призначили, нарешті, нового директора, причому не зі співробітників організації, похитнула всіх з колії. Надії, що наступником Петра Ігоровича стане Євген … Читати далі