Романович

Усі звикли свята у Лариси справляти. Бо так було завжди – як школу закінчили, так у неї й збиралися. Усі дівчатка з класу. А потім уже – молоді жінки. По-перше, Лариса жила у власній квартирі. Батьків в неї, вже давно не було в живих. І Лариса напрочуд добре готувала, бабуся навчила, хоча продуктів тоді було … Читати далі

Їх називають тітками. Позитивно і іноді з жалем. Звертають увагу на не завжди рівно нанесену помаду, і на втомлене, наче сірувате обличчя. На кульки і пакети, які не поміщаються на великих або надто худих колінах. Вони сідають у метро або в автобус відразу, як тільки з’являється можливість, і засинають, щойно поїзд рушає. І молоді красуні … Читати далі

Зі своєю свекрухою мені вдалося познайомитися лише через півтора тижні після весілля. На свято до нас, вона відмовилася їхати! Пославшись на надто велику відстань до міста, де її син знайшов хорошу роботу, а потім і майбутню дружину. – Адже на дорогу більше доби піде! Важкувата така поїздка для мене! Почувши від Дениса таку новину, я … Читати далі

Антоніна відчинила стару шафу і дістала сорочку. – Тоня, ти що, не роздала Юрині речі? – запитала сусідка Галя. – Щось роздала, а от цю сорочку шкода. Юрко її хотів на мій ювілей надіти. Не дотягнув півроку… – сказала Антоніна і заплакала. – Ну, не можна так, Тоня. Треба далі жити. Що ж ти себе … Читати далі

Ми справді з чоловіком разом сорок років і з кожним роком я бачу, що він веде себе як вередлива дитина. – А біля кого будеш ходити, як діти вже виросли?,- каже він мені. Чекайте, діти виросли, але й я не молодію і не маю вже й бажання отак крутитися з першим, другим і десертом, а … Читати далі

Свати давно запрошували нас до себе на відпочинок. Описувати природу і красу місця де вони живуть і не потрібно було, адже після того, як ми їздили сватати Олю у нас залишилось багато гарних спогадів і захоплення тією місциною: Буг, піщаний пляж, поруч ліс. Якщо існує рай на землі, то він саме там де живуть наші … Читати далі

– Нам від вас нічого не треба, свахо, ви не думайте, – стала виправдовуватися Люба, мама мого майбутнього зятя, коли ми приїхали до неї в гості, щоб обговорити деталі майбутнього весілля. Моя єдина донька зателефонувала мені в Німеччину і повідомила, що вона заміж виходить. Звичайно, що я тут же зібралася і поїхала додому. Не кожного … Читати далі

— Ти думаєш, я повірю, що чек із магазину ти викинула ненавмисно? Знову, напевно, дурницю непотрібну собі купила і тепер боїшся зізнатися? Досить спускати мої гроші! Ти сидиш на моїй шиї, не працюєш – будь люб’язна відзвітувати за кожну витрачену копійку! Олесі нещодавно виповнилося тридцять п’ять. Ще десять років тому, до заміжжя, жінці пророкували успішну … Читати далі

Я сиділа, слухала свою майбутню свекруху і поглядала на свого нареченого. Скільки ми зустрічались? Здається років із десять. Цікаво стало, ось ця ідея їм у голову прийшла нещодавно, чи вони чекали, доки я все зроблю, аби от таке втнути? — Мариночко, – зранку сказав Валерій, – Я зовсім забув але ми із мамою запрошуємо тебе … Читати далі

– Якщо хочеш – розлучайся, тримати не буду. От тільки ти нічого не отримаєш, так що сама вирішуй, – заявив мені чоловік. Я дізналася про те, що він мені зрадив, а він зрадів навіть, бо тепер без проблем міг піти до своєї нової пасії. Мені було так прикро, як ніколи, хоч в житті я зазнала … Читати далі