Романович

— Так, сонечко, річ звісно гарна, яскрава, але давай сюди. Ми його зараз складемо, сховаємо в шафу на верхню полицю, і хай воно там полежить до кращих часів.Я застигла й розгублено подивилася на неї: — Мамо, чому в шафу? Я ж хочу ним користуватися! Сьогодні ж мій день народження, я хочу взяти його завтра з … Читати далі

— Віддай усі заощадження сестрі! Дружина тобі взагалі не потрібна, чужа людина, — лунав із динаміка розгніваний голос свекрухи, Світлани Іванівни Карпової, яка навіть не догадувалася, що спільний банківський рахунок уже заблоковано. — Олегу, Каті терміново потрібні гроші, ти чуєш чи ні?! — голос Світлани Іванівни з переривами хрипів у старенькому телефоні. — Господиня орендованої … Читати далі

— Мамо, яка Ксюша? — розгублено перепитала я, дивлячись на неї у великому здивуванні. — Ми ж із чоловіком уже давно вирішили. Нашу доньку звати Евеліна. Ми ніколи й не планували назвати її інакше.  Бути молодими батьками — це не лише радість від появи малечі, а й справжнє випробування на міцність стосунків із власними родичами. … Читати далі

— Бабусю! Ау! Де ти?! — кричала я на весь ліс, але у відповідь лунав лише тихий шум вітру. Іноді звичайні сімейні виїзди на природу перетворюються на справжні пригодницькі квести, повні несподіванок та курйозних ситуацій. У цій життєвій та неймовірно динамічній розповіді від першої особи йтиметься про те, як спільна поїздка по гриби з бабусею … Читати далі

— Так, друзі, орієнтуємося виключно на машину та на цю точку в телефоні, — нагадав чоловік перед тим, як ми розійшлися в різні боки густого лісу. — Зустрічаємося тут само рівно за три години. Усім вдалого полювання!  Ми з чоловіком — справжні фанати тихого полювання. Щойно розпочинається сезон, ми готові зриватися з місця ледь не … Читати далі

— Де гроші, Софіє?! Де гроші з металевої коробки, я тебе запитую прямо зараз?! — обурений голос Галини Петрівни пролунав на всю квартиру, розбиваючи ранкову тишу й змушуючи кавоварку на столі здаватися чимось зайвим і недоречним. Літня жінка тримала в руках круглу бляшану коробку з-під печива, кришка якої з вицвілими синіми квітами трималася лише на … Читати далі

— Тітко Олю, ви взагалі зараз чуєте, що ви кажете? — мій голос почав тремтіти від обурення, у грудях запекло від дикого дисонансу. — Мами більше немає! Її поховали лише три тижні тому! Яка дача? Які вісімдесят тисяч? — Ой, не починай зараз оце награне ридання! — перервала мене тітка тоненьким, злим голосом. — Ми … Читати далі

— Збирай її речі, тату, бо я не буду з нею жити! Мені байдуже, що про це люди скажуть, мені не з ними жити! Максим ходив по вітальні широкими кроками, нервово смикав комір сорочки й навіть не дивився в бік дверей. А за тими дверима, у тихій дитячій кімнатці, його дружина саме заколисувала їхнього маленького … Читати далі

— Катерино, ти серйозно вважаєш, що мені більше нічим займатися у вихідний день, окрім як вислуховувати твої щоденні докори щодо порожнього холодильника? — різко кинув Максим, навіть не знімаючи верхнього одягу в коридорі, коли знову заглянув усередину побутового приладу, де самотньо білів лише пакет із молоком та одинокий шматочок сиру з обвітреними краями. Катерина підняла … Читати далі

— Слухай, ви ж знаєте, що я зараз планую серйозні фінансові кроки? — бадьоро почав він у трубці. — Мені потрібна допомога. Позичте мені десять тисяч доларів. Мій чоловік запитав голосом, у якому вже відчувалася напруга: — Андрію, десяти тисяч доларів — це дуже серйозна сума. Що сталося? Тобі потрібні гроші на бізнес, на операцію … Читати далі