– Не можу я приїхати зараз, я ж лише роботу знайшла, – кажу я своєму сину. – Зрештою, Микито, мова йде про твою бабусю, яка тебе практично виростила. – Ні, мамо, мова йде про твою маму, і ти, як донька, повинна приїхати, щоб її доглядати. У мене через бабусю уже проблеми в сімʼї почалися, Віка […]
– Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і заодно передай 500 євро, дуже треба. – Марино, я ж уже попереджала, що не зможу більше вам грошима допомагати, бо маю один задум, – кажу. – У Вероніки випускний, вона собі вже сукню підшукала, а це не просто, довелося аж у […]
— Ольго Павлівно, я не можу взяти Поліну до себе на роботу, — обережно промовила Анжела. Свекруха вже кілька разів просила влаштувати свою доньку до неї в компанію. — Ну чому ж? Вона тямуща, закінчила університет, заміжня. Якщо думаєш, що вона постійно сидітиме на лікарняному — помиляєшся. Якщо внучка захворіє, я сама посиджу з нею. […]
У дитячому будинку йому не сподобалося, тому, коли приїхала тітка, татова сестра, і сказала, що забере його до себе, Дмитрик зрадів. Тітку він знав погано, вона всього рази три приїжджала до них у Харків і скаржилася, що її брат надто вже далеко забрався. Але щоразу, коли вона приїжджала, привозила Дмитру купу подарунків, і коли не […]
– Вчасно тобі премію дали, якраз свій кредит закрию, – кинув Віктор, ліниво колупаючись виделкою в тарілці. Я застигла з кухлем у руці, відчуваючи, як кров холоне в жилах. Він зараз серйозно? Чи знову невдало пожартував? Повільно підняла погляд, натикаючись на байдужий вираз обличчя чоловіка. – Тобто як це – свій кредит? – голос тремтів […]
– Це рушник мого чоловіка, мамо, ну невже так важко запамʼятати? – дочка це сказала таким тоном, наче я не в рушник руки витерла, а зарплату зятя собі забрала. Відколи я приїхала додому, то лише чую картання в свою сторону – не так сіла, не там стала, не в тій чашці чай зробила, не той […]
-Мамо! Ну куди нам її, на голову? Ти ж знаєш, що ми й так утрьох в однушці тулимося! – Ніна роздратовано подивилася на матір, але тут же мило посміхнулася і запобігливо додала: – От якби ти помінялася з нами квартирою… У твоїй трикімнатній нам би всім місця вистачило! А тобі однієї нашої квартири позаочі! Маргарита […]
— Татку, та що ж ти робиш? А як же мама? Тобі її не шкода? А ми? Як же ми, татку? Яке взагалі розлучення? Навіщо воно тобі? Ну помилився ти, оступився, так мама тебе пробачить! Ти підійди до неї, попроси вибачення, і вона точно пробачить! Вона ж любить тебе, тату! Кидай ти свою роботу, досить […]
– Чому підлога не вимита? А де вечеря? – Гліб кинув портфель на диван і оглянув кімнату. – Ти взагалі перестала за собою стежити! Марина розгублено завмерла біля плити. На годиннику за північ, а вона, як дурепа, чекала чоловіка з гарячою вечерею. Зараз від нього пахло чужим парфумом – тонкий, дорогий аромат, зовсім не схожий […]
Максим стояв перед нею на колінах, а вона сиділа, закривши обличчя руками й плакала ридма. – Віка, розумієш, ну так вийшло … вибач. Пам’ятаєш? Пам’ятаєш… Тоді, коли ми ще тільки почали зустрічатися, ми вирішили…що якщо хтось раптом зустріне іншу людину, то ми просто відпустимо один одного, ну пам’ятаєш? – Макс, – Віка плачучи дивилася на […]