Романович

Яна одягла свою найкрасивішу сукню, нафарбувалася, зробила зачіску, навіть про високі підбори не забула. Вона викликала таксі й поїхала в гості до свого коханого Сашка. Вже у під’їзді вона почула гучну музику. Вона долинала з квартири Олександра. Яна подзвонила в двері. Їй ніхто не відчинив. Тоді вона натиснула дверну ручку і зайшла в коридор. В квартирі було багато незнайомих їй людей. Яна озирнулась, шукаючи очима коханого і раптом побачила його у вітальні! Жінка оторопіла – її Сашко танцював, обійнявшись з якоюсь білявкою! Яна очі вирячила від несподіванки

Автор

-Яна, скільки можна? Ми ж збираємось одружитися! Яка ще перерва? Знову? Я так більше не можу! Я втомився від цих твоїх проблем! Або разом, або розходимося! Більше жодних перерв! Яна важко зітхнула і сумно посміхнулася до Сашка. -Значить, розходимося! Мені шкода, але інакше я не можу. Олександр дуже здивувався від її слів. Він думав, що … Читати далі

Ліда повернулася додому, сьогодні майстри у її квартирі закінчили ремонт. Жінка прйшлася кімнатами, і залишилася дуже задоволена. – Все так, як я і хотіла, – сказала вона сама до себе. Раптом в двері подзвонили. На порозі стояла подруга Ліди Олена. – Ну що, ти готова? – сказала Олена. – До чого? – здивувалася Ліда. – А це вже, нехай, залишиться сюрпризом, – усміхнулася подруга. – Збирайся. Ліда здивовано дивилася на Олену, нічого не розуміючи

Автор

Лідія Петрівна пройшлася кімнатами і залишилася дуже задоволена. Ну, тепер все на місцях, все так, як їй подобається. Доньку вона заміж нещодавно видала. Думала Віра з Андрієм у неї жити будуть, але вони вирішили жити у батьків. У них трьохкімнатна квартира, місця більше. Та й у Андрія автосервіс його у гаражах від будинку недалеко. Клієнтів … Читати далі

Катя сиділа на лавці біля порога материної хати, не наважуючись навіть зняти своє пальто. – Ну ти даєш! Та як так можна?! – сварилась її мати, з силою вимішуючи тісто. – Навіщо ти все покинула, хочу тебе спитати?! Ми з батьком все життя тебе тягли, не шкодуючи сил. Все для того, щоб ти була щасливою. А ти що зробила? Мати все ніяк не могла заспокоїтись. – І все через те, що в нього є інша жінка?! – продовжила вона. Катя аж стрепенулась від несподіванки

Автор

Катя сиділа на лавці біля порога материної хати, не наважуючись навіть зняти пальто. -Ну ти даєш! Як так можна?! – сварилась матір, з силою вимішуючи тісто. – Навіщо ти все покинула, хочу тебе спитати?! Ми з батьком все життя тебе тягли, не шкодуючи сил. Все для того, щоб ти була щасливою. А ти що зробила? … Читати далі

– Ти в моїй квартирі живеш! Всю зарплату мені віддавай! – Зажадала теща

Автор

– Ігорьку, ну чому ми повинні щось винаймати, якщо у мами така велика квартира? У тісноті жити не будемо. Давай краще відкладати гроші, та накопичувати на покупку свого житла? – І мені так простіше буде, рідше самій готувати та прибиратися доведеться. Бачив же, як мама засумувала, коли дізналася, що я заміж за тебе виходити зібралася! … Читати далі

– Пощастило мені зі свекрухою, нічого не скажеш! Навіть на весіллі поводитися, як нормальна людина, не змогла!

Автор

— Мамо, я одружуся з Оленою! Вона, може, і не найрозумніша жінка у світі, але найкрасивіша! — Микола чекав на мамину реакцію. — Одружуйсь, коли так вирішив. — Лідія Іванівна зробила ковток кави та знову повернулася до читання новин. – І це все? — А що я маю сказати? — Лідія Іванівна спокійно подивилась на … Читати далі

Ірина з Петром вже й не чекали, а тут така радість – син приїхав! І приїхав Миколка в село не сам, а з молодою дружиною. – Ось, батьки мої любі, знайомтеся, це моя дружина Ліза! – заявив він з порога. – Як дружина?! – сплеснула руками Ірина. – А коли ж весілля було? – А не було весілля, розписались і все. Батьки накрили стіл, поставили частування, смаколики різні. Невістка їм сподобалася. Гарна дівчина, скромна. Погостювали молоді в селі, та й додому поїхали. Приїхали вони аж на Різдво. Невістка, як зняла пальто, так Ірина й ахнула

Автор

У Петра з Іриною був син Микола. Жили вони в селі біля річки, хатинка була старою, але завдяки турботам господарів виглядав міцною, була теплою й затишною. Микола любив своє село й хатинку, але, подорослішавши, подався у місто. -Ну ось, і Оленку залишиш тепер, – нарікала мати, яка дуже любила його дівчину, подружку зі школи. Щоправда, … Читати далі

Олег прокинувся рано. Чоловік посмажив омлет, поснідав, одягнувся і вийшов з квартири. По дорозі купив квіти і поїхав до батьків. – Ну як ви тут? – запитав Олег, стоячи біля могилки. – Я так сумую за вами. Він з сумом вдивлявся в обличчя на фотографіях. – Знаєте, а я повинен вам дещо сказати…, – раптом почав говорити Олег, зупинився на хвилину, і сльози покотилися з його очей

Автор

Олег знову прийшов з квітами до могилки своїх батьків, стоячи біля пам’ятника він, ніжно вдивляється в рідні риси облич на фотографіях. Він ніколи не бачив їх, але сумує та часто приїжджає сюди. Раніше він із бабусею бував тут. Чим старший він стає, тим більшу подяку відчуває до батьків за своє життя, подароване ними. Зараз Олегу  … Читати далі

Дмитро дивився телевізор, коли в кімнату зайшла дружина. Жанна була дуже схвильована. – Коханий, мені не дає спокою одна річ, – раптом сказала вона. – Твої сорочки. – Сорочки? – чоловік з подивом глянув на дружину. – Так. Сорочки, – повторила жінка, вийла з кімнати, а за хвилину повернулася з якимось пакетом у руках. – Ось, поясни мені це, – сказала Жанна і простягла пакет чоловіку. Дмитро заглянув у пакет і застиг на місці

Автор

Жанна збирала речі для прання. Була субота, і коли всі порядні чоловіки лежали в ліжку, спали і готувалися безтурботно провести вихідні, їхні дружини, такі ж, як і Жанна, старанно наводили вдома порядки. Жанні не подобалося ні прати, ні прасувати білизну. Це було її неулюбленим заняттям, а ось мити посуд і пилососити вона обожнювала. Здавалося б, … Читати далі

Дарина Степанівна прокинулась рано. Вона пішла на кухню і швидко напекла пирогів. А як же ж?! До невісточки своєї, Світлани, вона з гостинцями сьогодні прийде! Щоправда посварилися вони з нею недавно… Та так, що син сказав їй ключі віддати від їх квартири! Ох, і розпереживалась тоді Дарина Степанівна. Аж тиск піднявся… Син теж заметушився дуже. Та й ця Світлана забігала по хаті… Дарина Степанівна підійшла до дверей квартири сина. Вона спробувала відкрити двері і застигла від несподіванки

Автор

-Ну я їй покажу ну постривай, я тобі влаштую ти дивись яка! Дарина Степанівна аж почервоніла від обурення. -Це ж треба, от же ж! – думала вона. – А цей теж, сидить нюні розпустив, його рідну матір ображають, а йому хоч би що! Дарина Степанівна поспішала на трамвай, вона не помічала нікого, щось бурмочучи собі … Читати далі

Всю ніч Ірині не спалося. Їй було дуже образливо від того, що чоловік саме так відреагував на її покупку. Так, сукня не з дешевих, вона за неї заплатила аж 4,5 тисячі гривень, але ж за 20 років їхнього спільного життя з Іваном вона не пам’ятає випадку, щоб він пішов з нею в магазин і купив їй щось нове. Одяг весь у дружини був з секондхенду, на вагу, за кілька гривень. Бо Іван вважав, що нема чого на ці ганчірки так тратитися. Проте, це правило стосувалося лише дружини, на собі він не економив, бо вважав, що він має добре виглядати, адже він ходить між люди, на роботу, а дружина, яка сидить в офісі, не обов’язково має наряджатися

Автор

– Ти хочеш сказати, що ти останні гроші витратила на цю ганчірку? – Іван не тямився від злості. – Іване, це сукня. Такої у мене ще ніколи не було. І купила я її не за останні гроші. Мені премію на роботі дали, – виправдовувалася Ірина. – Тим більше! Ти ж могла за цю премію купити … Читати далі