Романович

Анастасія Петрівна накинула пальто і вийшла в магазин неподалік будинку. Жінка купила продуктів, і з двома важкими пакетами поверталася додому. Раптом, у під’їзді, Анастасія помітила якийсь лист у своїй поштовій скринці. – Дивно, і від кого це? – подумала вона, забрала лист, і піднялася до себе в квартиру. Жінка не роздягаючись прямо в коридорі відкрила конверт, прочитала листа, і застигла. – Чому я про неї ніколи не чула? – тільки й вигукнула жінка

Автор

“Ось і пенсія прийшла” – думала Анастасія Петрівна, розглядаючи себе в дзеркало. Дітей немає, чоловіка також. Декілька подруг якось розгубилися на життєвому шляху, та й не хочеться зайвий раз маячити на горизонті, у всіх сім’я, онуки, а в неї що? Правильно – нічого. Хотіла сказати “ні колу, ні двору”, але квартиру мала. Влаштувалася після закінчення … Читати далі

У Надії був вихідний і вона вирішила побалувати своїх домашніх чимось смачненьким. Трохи подумавши Надя вирішила спекти шарлотку. Але виявилося, що в будинку немає борошна і, як би Наді не хотілося, треба було йти в магазин. В цей момент вдома нікого не було, Надя зачинила двері на ключ і пішла зі спокійною душею, але, коли повернулася з подивом, виявила, що вдома хтось є. Надя зайшла в будинок і застигла від здивування. – Що ти тут робиш? – тільки й вигукнула жінка

Автор

Надія була жінкою суворою, але справедливою. Все своє життя вона прожила у селі. Тут народилася, вчилася, а потім вийшла заміж і народила трьох дітей. Із чоловіком Віктором вони прожили вже 25 років. Жили добре, на заздрість багатьом. Мали свій добротний будинок, господарство і не поганий дохід, але своїм статком ніколи не хвалилися. Діти у них … Читати далі

Мати обійняла своїх дітей, витираючи сльози, й дивилася, все ще не вірячи, на маленьку оксамитову коробочку, де лежали заповітні ключі

Автор

– Катю, ну так що, ти залишаєшся? Одній не сумно буде? – Та нічого… А куди мені їхати? Може, синок телефоном привітає, чи дочка. У них зараз справ повно, їм не до мене. За тисячу кілометрів живуть, куди подітися… У них своє життя, молоде, я все розумію! Катерина Петрівна видавила із себе посмішку. Але не … Читати далі

Андрій прийшов додому раніше й одразу відчув, що в квартирі хтось є. Він роззувся, зайшов на кухню і побачив свого сина Сашка! Хлопець нарізав овочі для салату, а на столі стояла коробка з тортом. – Ого! У нас свято намічається? – сплеснув руками Андрій. – Так. Сідай, все готове. Я хочу тільки попередити тебе… – почав Сашко, але раптом пролунав дзвінок у двері і хлопець побіг відчиняти. Через хвилину він зайшов на кухню з якоюсь дівчиною. Андрій глянув на неї й очі вирячив від здивування

Автор

Раннього недільного ранку Андрія розбудив дзвінок. Спросоння він схопив мобільник і нерозуміюче дивився на темний екран. Але тут раптом пролунав дзвінок, вже у двері. Андрій скочив, одягнувся і кинувся відчиняти. Якщо рано вранці та ще й наполегливо дзвонять у двері, то це не просто так… -Привіт! Довго спиш. Чого застиг? Не радий другові? – на … Читати далі

– Побійся Бога, який кредит? – замахала руками свекруха. – А в тебе гроші все одно без діла лежать, позич їх мені

Автор

– Мама хоче звести будинок. Вона все життя про нього мріяла, – незграбно завів розмову Сергій. – Їй начебто й у квартирі добре жилося, – спокійним тоном відповіла я, не підозрюючи, до чого хилить чоловік. – Я це… випадково проговорився мамі з приводу того, що в тебе є внесок, – похмуро промовив чоловік. Я підвела … Читати далі

Тетяна варила холодець, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонив внук Іван. – Бабусю, привіт, а ви з дідом не будете проти, якщо я до вас завтра зайду? Тільки я буду не один! – таємничим голосом сказав Іван. – Звісно заходь. А з ким будеш? – здивувалася жінка. – А це  вже сюрприз, – пояснив внук. Наступного дня у двері подзвонили. – Іван! – Тетяна кинулася до дверей. На порозі стояв внук і якась дівчина. – Бабусю, це Рита, – представив дівчину Іван, і підозріло посміхнувся. Тетяна почула це ім’я і ахнула

Автор

Зазвичай після школи до бабусі Тані та діда Миколи забігали онуки. Старша Оленка одразу ж до діда Миколи біжить: – Діду, з геометрії важке задали, допоможи. Дід їй відразу: – Та не може бути, що важке. Давай, бери листок, кресли, як написано. Так, так тепер це. Ну що думаєш, як знайти кут? А це що? … Читати далі

— Чого ти, матір, злишся? Так, дитина є у Діни, то це хіба привід не приймати її в сім’ю!? — Звичайно це привід, ще який привід! Спалахнула в гніві Валентина Миколаївна, так звана наречена сина мала позашлюбну дитину, і тепер намагалася нав’язати її Роману. — Це чужа дитина, розумієш, чужа

Автор

— Валюшо, я тут продуктів накупив, стіл будемо накривати, син сьогодні наречену приведе знайомитися! Федір сяяв як червоне сонечко, лисина виблискувала, відбиваючи світло від лампочки в передпокої. Він простягнув битком набиті пакети дружині, і втомлено впав на стілець. — Кого приведе? Насупилася Валентина Миколаївна, обличчя її посіріло від злості, і чорні кола під очима різко виступили, … Читати далі

Микола вирішив заскочити в кафе. Чоловік дуже хотів кави. А як же ж?! Вдома слаба дружина і син! Він цілими днями на ногах. Але сьогодні до них навідалася теща, дружина почувалася трохи краще. От Микола і вирішив ну хоч трохи розслабитися. – Кава тут чудова, – вкотре подумав він, сьорбаючи гарячий ароматний напій. – Микола?! – раптом почув він здивований жіночий голос. Чоловік обернувся й на мить аж оторопів

Автор

Дуже часто на весіллях з’являються нові пари. Сама атмосфера любові та романтики сприяє знайомству. І так хочеться вірити, що весільна музика не за горами та для новоявленої пари! Весілля кращої подруги стало доленосним і для Віри. Саме там вона познайомилася зі своїм нареченим Миколою. Він запросив Вероніку на повільний танець, після якого дівчина пересіла до … Читати далі

Я вже й не рада, що донька заміж вийшла та й для чого це все в сорок років? Жила б собі з тим чоловіком просто так, тим більше, що не знати, як він ще себе покаже в житті. Думаєте слухала? А далі таке почала творити, що мені те все вже на голову не налазить

Автор

У мене двоє доньок, Світланка, вона справді світлий промінчик в моєму житті – гарна, успішна, добра. Вона з самого дитинства була така, що хотілося віддати їй все на світі, а не лише своє серце. А от Аня вже пішла в чоловіка, я була певна, що якби вона була хлопчиком, то була б навіть симпатична, але … Читати далі

Світлана прокинулася рано з якимось тривожним передчуттям. Жінка вийшла на кухню, свекруха вже стояла біля плити і готувала сніданок. – Привіт, вже прокинулася? – весело запитала Віра Павлівна. – А я ось деруни смажу. – Та щось, якесь переживання не давало спокійно спати майже всю ніч, – відповіла невістка. – Нічого, таке буває. Ну, йди буди Стаса, будемо снідати, – сказала свекруха. Світлана пішла у спальню, розбудити чоловіка. Жінка відкрила двері і застигла. – Мамо, ходіть сюди! – тільки й вигукнула до свекрухи жінка

Автор

«Начебто все готове до зустрічі, – жінка глянула у вікно. – А вони, мабуть, тільки за годину приїдуть. Треба хоч чай попити, поки гарячий! Віра Павлівна сіла за стіл на кухні, і сьорбаючи чай дрібними ковтками, почала згадувати своє життя, в якому так часто чорні смуги міняли білі, і навпаки. Років до двадцяти вона жила … Читати далі