Романович

Алла прийшла на роботу в хорошому настрої. – Привіт, Віро, – привіталася вона з своєю колегою, як тільки зайшла в кабінет. – Привіт, – буркнула подруга. – Віро, щось сталося? – Алла помітила, що Віру явно щось хвилює. – Ні…, тобто так…Алло я навіть не знаю, як тобі про це сказати….Загалом, це стосується твого чоловіка, – раптом сказала Віра. – Олега? Ти про що? – явно зацікавилася Алла. – Краще, щоб ти сама все побачила, – тихо додала Віра, дістала свій телефон, відкрила на ньому якесь фото і показала його подрузі. Алла глянула на фото і застигла від побаченого

Автор

Алла останнім часом все більше відчувала, що з Олегом у неї нічого не вийде. Вже зустрічаються близько двох років, разом працюють, але він навіть і не збирається робити пропозицію. І якщо вона починає розмову на цю тему, спритно йде від неї. Якось легко йому це виходить і взагалі, вона відчуває, що Олег якийсь слизький і … Читати далі

Максим повертався з роботи додому, коли пролунав телефонний дзвінок. Чоловік глянув на екран мобільного, дзвонила його мати. – Синку, ти де? – голос матері був такий веселий, радісний, що Максим здивувався. – З роботи їду, мамо. Ти щось хотіла? – відповів він. – Приїдь до мене. Ми тут на тебе чекаємо, – радісно додала Ніна Петрівна. – Чекаєте? З ким? – не зрозумів Максим. – Приїдь, все побачиш, – додала мати. – Гаразд, зараз буду! – сказав чоловік, і закінчив виклик. Через двадцять хвилин Максим приїхав до матері. Зайшов в квартиру, відкрив двері у вітальню, і остовпів від побаченої картини

Автор

– Соня, я сьогодні випадково з мамою зустрівся, – почав здалеку Максим. – Вона питала, чи можна їй прийти на день народження Оксани. – Не можна, – не повертаючи голови, кинула у відповідь дружина. – Слухай, – дуже м’яко запитав Максим. – Може час її пробачити? Вже два роки минуло. – Вже? – не витримала … Читати далі

Віра стояла біля раковини, і механічно намилювала тарілки. Раптом, з веранди долинули приглушені голоси. Свекруха Віри, Валентина Петрівна, розмовляла з своєю сусідкою, яка якраз забігла на чашку чаю. – А хочеш, я тобі розповім одну таємницю, – несподівано долинула до Віри фраза свекрухи. Віра тихенько прикрила кран. Вода перестала шуміти, і тепер кожне слово було чутно чітко. – Так-так, а це вже цікаво, – подумала вона. Віра підійшла ближче до дверей кухні, тихенько причаїлася, прислухалася до розмови і… остовпіла від почутого

Автор

Літній ранок видався надзвичайно важким. Віра стояла біля раковини, механічно намилюючи тарілки після сніданку, коли з веранди долинули приглушені голоси. Вона не збиралася підслуховувати – просто так вийшло. Голос свекрухи, Валентини Петрівни, звучав незвично голосно та схвильовано. – Ні, ну ти уявляєш, Люда? – у голосі свекрухи брязкотіло обурення. – Третій рік живуть, а толку? … Читати далі

Анатолій повернувся додому з роботи. – Я вдома! – гукнув він до дружини. Але відповіді не було. Чоловік роззувся, пройшов в кімнату і здивувався. Віра сиділа на підлозі і збирала свої речі у валізу. – А ти куди збираєшся? – запитав він. – Подалі від тебе! – раптом сказала Віра. – В сенсі? – усміхнувся Анатолій, подумавши, що дружина жартує. – Я подаю на розлучення, і йду від тебе! – вигукнула Віра. – Як на розлучення? Чому?! – здивувався Анатолій. – А ти сам не розумієш чому?! – якось підозріло сказала Віра. – Віро, що сталося?! – Анатолій здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Автор

— Та скільки можна так жити! — роздратовано промовив чоловік. — Чому вона весь час плаче? — Я намагаюся заспокоїти малечу, але вона сьогодні ніяк не засинає. А ти, між іншим, батько, візьми і заспокой! — Віра простягла йому дитину. — А що мені зробити? Борщу наварити? Ти вдома цілими днями сидиш, а мені завтра … Читати далі

Катя прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Катю, привіт! – одразу сказала Валентина Ігорівна. – Мамо? Привіт, давно не чула твій голос, – здивувалася Катя. – Так, нема коли з тобою поговорити. Справ багато. Дочко, ми з татом на Новий рік усіх до себе кличемо. Ви з Віктором приїдете? – поцікавилася мама. – Якщо запрошуєте, приїдемо, – усміхнулася донька. – От і чудово! Тоді чекаємо на вас 31 числа, – якось підозріло додала Валентина Ігорівна і закінчила виклик. Донька зраділа запрошенню матері і почала готуватися до свята. Але Катя навіть уявити не могла, що задумала її мама

Автор

– Катю, привіт! — Валентина Ігорівна рідко дзвонила молодшій дочці, тож дівчина здивувалася, коли побачила номер матері на екрані. – Мамо? Привіт, давно не чула твій голос. – Так, нема коли з тобою поговорити. Робота, будинок та інші справи. Ти як? У тебе все гаразд? – Все добре, – Катерина вирішила, що мама дзвонила їй … Читати далі

Мудра притча про втомлену жінку, яка змусить задуматись кожну!Прочитаєте за 2 хвилини, але запам’ятаєте на все життя

Автор

Жила-була на світі втомлена жінка. Щоранку вона сяк-так прокидалася, змушувала себе цілий день працювати та змученою лягала спати. Вона вже й не пам’ятала, коли в останній раз відчувала себе відпочилою, повною сил і бажання жити. І так все тривало до того моменту, коли тінь Втомленої Жінки відокремилася. Це було літнім жарким днем, коли потрібно було … Читати далі

Лариса готувала вечерю, коли у двері подзвонили. Час був пізній. – Кого це принесло? – здивувалася жінка, витерла руки і пішла відкривати. На порозі стояв її колишній чоловік. – Сергію? Що тобі треба? – одразу запитала Лариса. – Пусти!!! Мені потрібно з тобою серйозно поговорити, – Ти на годинник дивився? Та й про що нам з тобою говорити! – обурилася Лариса. – У мене до тебе є важлива справа! – не здавався Сергій. – Яка ще справа? – не зрозуміла жінка. Раптом, з-за спиною чоловіка почулися дивні звуки. – Що це? – здивувалася Лариса, придивилася і… ахунла від побаченого

Автор

Батьки Василини розлучилися, коли їй виповнилося дванадцять. На жаль, це не було мирне розлучення, коли двоє дорослих зуміли домовитися. Ні, це було класичне розлучення з взаємними докорами, сварками та сльозами. Напевно, мамі та татові Василини просто не судилося бути разом. І як вони протрималися так довго, навіть сама Василина не розуміла. Вони були зовсім різні. … Читати далі

Олена була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран мобільного і побачила, що дзвонить її сусідка. – Оленко, тут у вас таке коїться! – вигукнула сусідка. – До вашої квартири зайшли незнайомі люди, і щось там роблять! – Які незнайомі люди?Терміново приїжджай, сама все побачиш! – сказала Тамара Іванівна і закінчила виклик. Через півгодини жінка була біля свого будинку, піднялася на свій поверх, відкрила двері квартири і…заціпеніла від побаченого

Автор

— Та я все знаю! Бачу, який він веселий приїжджає зі своїх відряджень, ніби не працював, а на відпочинок їздив. І причину його затримок на роботі чудово знаю, але вдаю, що ні про що не здогадуюсь! Я не така не розумна, як здається. Просто не хочу руйнувати сім’ю! Віті потрібен батько! А Ігор цілком на … Читати далі

У Франківську трагічно пoмep 12-річний хлопчик… Причини раптової сmepti ш0кують. Лікарі б’ють на сполох – подробиці…

Автор

15 січня, в лікарні Івано-Франківська раптово перестало битися серце учня 6 класу ліцею №11 Давида Лабчука. Про це повідомили на сторінці ліцею в соцмережі Фейсбук Подробиці трагедії: В Івано-Франківській обласній дитячій лікарні через ускладнення від вірусу помер 12-річний хлопчик. Як стало відомо Бліц-Інфо з власних джерел, в Івано-Франківську, ймовірно від ускладнень  вірусу, помер 12-річний школяр. Директор обласної … Читати далі

Катя з Сергієм раз на тиждень стабільно їздили на село. Чоловік нормально ставився до цих поїздок. Але іноді Сергій хмурився, коли Любов Степанівна, мама Катерини, кликала їх через явні дрібниці. Просто тому, що їй було нудно! Зараз привід поїхати в село був досить серйозний. Звісно, якщо тільки Любов Степанівна не вдавала, що занедужала. – Ну, поїхали допомагати твоїй мамі, – зітхнув Сергій. – Не впевнений тільки, що за такої погоди ми зможемо доїхати до села… Дорогу справді розмило, але до села вони таки добралися. Катя з Сергієм зайшли в хату й застигли від побаченого

Автор

Дощ лив три дні поспіль. Лив, іноді затихаючи, перетворюючись на рідкісні краплі, а потім знову накривав, як з відра. Розмитою сільською дорогою повільно їхав білий старенький автомобіль. Машину хитало з боку на бік, часом вона буксувала. І водій уже думав, куди бігти по трактор, коли вони застрягнуть. – Вибрала ж час твоя мама занедужати, – … Читати далі