Романович

Віра зайшла в гості до доньки та зятя. В одній руці у неї була сумка, а в другій велика коробка. – Твій вдома? – спитала вона у Олени. – Вдома, – відповіла донька. – Чудово! А я йому подарунок привезла, – Віра показала на велику коробку. У коридор з кухні вийшов зять. – О, Віра Яківна! Доброго дня! – усміхнувся Андрій. – Привіт, – відповіла теща. – Ось. Подарунок тобі привезла. – Подарунок? – зрадів Андрій. – Що за подарунок? – Відкрий коробку. Побачиш, – єхидно сказала теща. Андрій відкрив коробку, заглянув всередину і застиг на місці. – І як це розуміти?! – тільки й вигукнув він

Автор

Віра прийшла в гості до доньки та її чоловіка. В одній руці у неї була велика сумка, а в другій велика коробка. – Твій вдома, сподіваюся, – спитала вона у Олени, як тільки увійшла до квартири і поставила сумку та коробку на підлогу. – Вдома, – відповіла та, з хвилюванням дивлячись на матір. – Тільки … Читати далі

Андрій повернувся додому, зайшов на кухню. – Привіт, коханий! А я тут вечерю приготувала, – усміхнулася Марія. – Нічого собі вечеря! Та тут цілий святковий стіл! – здивувався чоловік. – Нічого особливого. Сідай вечеряти, – запросила Марія Андрія до столу. Чоловік смачно поїв і взявся за десерт. – Коханий. Я вагітна! – раптом заявила Марія. Андрій мовчав. – Чому ти мовчиш? Не радий? – зупинила мовчанку Марія. – Радий, але…, – почав було говорити Андрій, коли у двері подзвонили. – Я відкрию! – вигукнула Марія, вийшла в коридор і повернулася за хвилину з якоюсь жінкою. Андрій глянув на «гостю» і застиг від несподіванки

Автор

Андрій був майже одружений. З Марією він жив вже рік у її квартирі. Там вже були його речі, і спати він теж приходив туди. Виняток становили вихідні. У п’ятницю ввечері він завжди їхав до батьків і проводив там вихідні. Марія з ними так і не була знайома. Вона й сама цього не прагнула. Її влаштовувало … Читати далі

Марка запросив на день народження його друг Олег. Чоловік купив подарунок і поїхав до нього додому. – Вітаю, друже! – простяг Марко подарунок Олегу. – Хороший будинок прикупив бачу. – Так, непоганий! Заходь, там Віка стіл в альтанці накрила, – запросив товариша Олег. Свято було в самому розпалі, чоловіки смажили шашлик, жінки про щось пліткували за столом. – Я пройдуся, роздивлюся, як тут у тебе все, – сказав Марко Олегу. – Та без проблем! Почувайся, як вдома, – усміхнувся чоловік. Марко пройшов у сад, завернув за будинок, як раптом почув якісь голоси. Чоловік прислухався і застиг від почутого

Автор

Після першого невдалого шлюбу з молодості, Олег довгий час не наважувався одружитися. Хоча з себе видний чоловік і при грошах, до сорока трьох років володіє автобізнесом, який приносить чималий дохід. Жінки у Олега були і є, але до зустрічі з Вікою він не вважав ті стосунки серйозними. А на Віку якось по-особливому подивився і вирішив, … Читати далі

Світлана посмажила пиріжки з картопелю, зварила бограч. Аякже ж?! Сьогодні з заробітків приїжджає її чоловік. Жінка почула, що двері відкрилися. – Коханий! Нарешті! – вигукнула Світлана, і кинулася до чоловіка. Після обіймів Світлана запросила чоловік до столу. Пообідав Дмитро пішов на диван відпочити з дороги. Світлана в цей час пішла у ванну. Раптом Дмитро почув, що задзвонив телефон друджини. Чоловік озирнувся, намагаючись знайти телефон. Зрозумів, що мобільник лежить у сумці. Дмитро неохоче встав, дістав телефон, як раптом з сумочки щось випало. Він нахилився, щоб підняти це “щось” і застиг від побаченого

Автор

Дмитро нетерпляче відчинив двері і зайшов до квартири, однією рукою тримаючи свою величезну дорожню сумку, а іншою – букет білих троянд. Як тільки він переступив поріг, зі спальні радісно вибігла його дружина і, кинулася в обійми чоловіка. Чоловік міцно обіймав і цілував її, не вірячи в те, що довгі, важкі місяці розлуки залишилися позаду і … Читати далі

Леонід Павлович прокинувся рано, із посмішкою на вустах. Йому снилася його покійна дружина Віра… Така гарна вона була у цьому сні! Леонід встав, застелив ліжко і пішов у ванну. Невдовзі, чоловік вийшов на кухню і вирішив посмажити собі яєшню. Щойно Леонід взяв сковорідку, як за вікно почувся радісний гавкіт його песика Тимка! Чоловік одягнувся і вийшов на ґанок. Він здивовано озирнувся навкруги, як раптом його погляд зупинився на кущах троянд… Леонід придивився й застиг від побаченого

Автор

Коли Леонід Павлович прокинувся, у вікно заглядало сонечко, і легкий вітерець смикав шторку. Був вихідний день, але вставав він завжди рано. Так було заведено завжди, і від свого правила чоловік не відступав. Сьогодні Леонід збирався навести лад у палісаднику, зайнятися трояндами. На порозі його радісно зустрів песик Тимко. Розумна собачка побігла слідом за господарем до … Читати далі

Олена посмажила на вечерю картопельки, зробила салат з огірків та помідорів. – Ходіть їсти! – гукнула вона до сина та невістки. За хвилину молоді сиділи за столом, повечеряли. – Дякую мамо, було смачно, – сказав Олексій і пішов у свою кімнату. – Вибачте, я посуд не зможу помити, погано себе почуваю, – раптом сказала невістка. – Нічого-нічого доню. Я сама. Йди відпочинь, – усміхнулася свекруха. Олена вимила посуд і вирушила до своєї кімнати. Раптом в коридорі вона почула, що син з невісткою про щось розмовляють у себе в кімнаті. Жінка підійшла до дверей, прислухалася і застигла від почутого

Автор

Олена, коли син одружився, зраділа. Але її радість тривала недовго. Невістка виявилася із сюрпризами. Сину Олени Олексію вже було під тридцять І він начебто навіть не думав про одруження. Він рідко кудись ходив. Все лише дім та робота. Усі вечори просиджував за комп’ютером. Олена бачила, що він грав у якісь ігри. Але він казав, що … Читати далі

Баба Марія місила тісто і невдоволено бурчала: – Бач ти, на риболовлю він зібрався! Прямо вдома роботи нема! Грядки не полоті, ґанок он скрипить! Ну як тут не сваритися?! Ох і, лінивий, дід Матвій мій! Гультяй… Вона накрила тісто білим рушником, поставила на піч і сіла відпочити… Але де там! Задзвенів її телефон! Дзвонила внучка Настя. Баба Марія взяла слухавку. – Привіт, Настю. Щось сталося? Чого так рано дзвониш? Настя раптом зітхнула. – Ех, даремно я мабуть тобі подзвонила, бабусю! Біда у нас… Баба Марія застигла від поганого передчуття

Автор

Баба Марія місила тісто і тихо, невдоволено бурчала: – Бач ти, на риболовлю він зібрався! Прямо вдома роботи немає! Грядки не полоті, ґанок он скрипить! Ну як? От як тут не сваритися? Ох і, лінивий! Гультяй! Продовжуючи бурчати, баба Марія методично продовжувала місити тісто. Коли тісто було готове, накрите чистеньким, білим рушником і поставлене на … Читати далі

Марія Іванівна крутила голубці на кухні, як раптом вона почула, що під її вікном хтось розмовляє по телефону. Вона заглянула у віконце і побачила свою сусідку Риту. Марія прислухалася до розмови і застигла від почутого. Жінка одразу взяла телефон і подзвонила сусідці Людмилі. – Люда! Ти вдома? – вигукнула вона у слухавку. – Вдома, вдома! Що хотіла? – неохоче відповіла Людмила. – Новина в мене. Тебе, між іншим, стосується, – заінтригувала Марія Іванівна. Коли Марія Іванівна переказала Людмилі розмову Рити телефоном, то та аж очі вирячила від несподіванки

Автор

Рита підійшла до під’їзду. Дзвінок від Олександра її зупинив, і вона сіла на лавку. – Сашко! Я так сумую. Приїжджай швидше, – казала Рита телефоном. – Кохана моя! Почекай. Ще три місяці, і я з дипломом повернуся додому, – відповів Олександр. – Так довго Сашко! Я не витримаю. Та й мамі треба якось сказати про … Читати далі

Іван повернувся додому з роботи. – Марино, я вдома! – гукнув чоловік з коридору. Дружина не відповідала. Він зняв куртку, почепив її на вішалку та пішов на кухню. Марина стояла біля вікна і дивилася вдалечінь. – Марино! Марино! Що сталося? – захвилювався Іван. Тільки зараз Марина помітила Івана. – Моєї сестри Віри не стало! – розплакалася вона. – Нічог, ми справимося, – Іван обійняв Марину, погладив по голові. – Але це ще не все, – схлипнула Марина. – Я повинна тобі дещо розповісти! Іван вислухав дружину і застиг від почутого

Автор

Марина і сама не знає, чому їй сьогодні, раптом наснилася її двоюрідна сестра Віра. У сні вона плакала і просила її не лишати Марійку. Марина прокинулася і довго не могла заснути. -Треба буде вранці зателефонувати до Віри. Щось якесь неприємне передчуття від цього сну. Тривожно на душі. Але вранці Марина навіть не встигла набрати номер … Читати далі

Марія Федорівна підмітала подвірʼя, як раптом відкрилася хвіртка і перед нею постав її зять Дмитро. – О, зятьку! – сплеснула руками жінка. – А ти чого тут? – Здрастуйте, – сказав Дмитро. – А я вам дах полагодити приїхав. – Он як… – сказала жінка. – Ну, ремонтуй. – Точно, наробив щось зятьок, якщо сам приїхав. Але питати не буду. Сам розповість, – вирішила Марія Федорівна… Минув тиждень. – Дмитре, а тобі на роботу не пора? – не витримала жінка. – Маріє Федорівно, тут така справа… Навіть не знаю, як сказати. Я залишаюсь тут! – Як це тут?! – Марія Федорівна очі вирячила від здивування

Автор

Дмитро звільнився з роботи. Точніше його звільнили. І що тепер робити, чоловік не знав. Нещодавно у них із дружиною народилася донька, тож Вірочка не працювала, а Дмитро став єдиним годувальником у родині. І тут таке… Як сказати дружині про те, що він тепер безробітний, Дмитро не уявляв. – Не зрозуміє, точно не зрозуміє. А я … Читати далі