Романович

Надія дивилася телевізор, як раптом у двері подзвонили. Жінка відкрила двері і ахнула – на порозі стояв сусід Ігор з пакетами продуктів у руках! – А я тут з магазину йшов, – сказав він. – Вирішив тебе провідати і смаколиків приніс. – О, Боже та не треба було! – заметушилась Надія. Ігор по-хазяйськи зайшов на кухню і почав викладати продукти. – А що це в тебе порожньо у холодильнику, непорядок! – сказав Ігор. – Де в тебе каструльки, зараз супу зварю? Надія сиділа і не розуміла, що відбувається

Автор

Заміж Надія вийшла з великого кохання. Сергій був симпатичним хлопцем, високим з карими очима та приємною усмішкою. Правда багато дівчат на нього заглядалися, але він вибрав саме Надію. Вона гарна, світловолоса з блакитними очима. Сергій навчався на третьому курсі, коли побачив її – першокурсницю! Надія виділялася серед інших довгим волоссям, заплетеним у товсту косу. Багато … Читати далі

Степан ще спав, як раптом у двері подзвонили. Він сонний пішов відчиняти. На порозі стояв його брат з сімʼєю. – О, Господи, а що ви так рано?! – здивувався Степан. – Пʼята ранку, а ви ж о девʼятій мали бути! – А ми швидше заїхали! – сказала жінка брата і по-хазяйськи зайшла в квартиру. Гостя підійшла до холодильника і ахнула. – А що це, жінка тобі їсти не наварила?! – обурилася та. – Я відпочивати приїхала, а не готувати! Такого нахабства Степан ще не бачив. Та це був тільки початок

Автор

-Чекайте в гості! Приїдемо наступного тижня у п’ятницю! – Поліна прочитала це повідомлення у телефоні чоловіка, прокинувшись вранці. Її настрій різко погіршився. Вона побігла до чоловіка, котрий уже готував сніданок. -Степане! Твої родичі приїжджають! Знову! -Що? – здивувався він і глянув на повідомлення. На його похмурий погляд вона зрозуміла, що чоловік теж не в захваті. … Читати далі

Наталія Петрівна йшла додому з важкими сумками. Вона була дуже засмучена – заслаб її чоловік Андрійко. Наталя дійшла сусіднього будинку і сіла на лавку. – Ну все, – подумала вона. – Вже недалечко. Прийду – Андрійку дам кефір із булочкою. Булочка з маком його улюблена… Наталя встала, двома руками підняла сумки з лавки, як раптом почула: – Наталю, ну навіщо ж ти таке важке тягнеш! Сильні чоловічі руки підняли сумки. Наталя Петрівна здивовано озирнулася і ахнула

Автор

Наталія Петрівна пройшла ще кілька кроків, і знову зупинилася. Поставила свою важку сумку на суху траву за бордюр. Не на асфальт, а на траву, щоб низ сумки не забруднився. Тяжко… І нащо вона стільки всього одразу накупила? Зовсім стара вже! -А що дивуватися, Наталко, – сказала вона сама собі. – Це раніше ти була Наталія … Читати далі

Наталія Петрівна йшла додому з важкими сумками. Вона була дуже засмучена – заслаб її чоловік Андрійко. Наталя дійшла сусіднього будинку і сіла на лавку. – Ну все, – подумала вона. – Вже недалечко. Прийду – Андрійку дам кефір із булочкою. Булочка з маком його улюблена… Наталя встала, двома руками підняла сумки з лавки, як раптом почула: – Наталю, ну навіщо ж ти таке важке тягнеш! Сильні чоловічі руки підняли сумки. Наталя Петрівна здивовано озирнулася і ахнула

Автор

Наталія Петрівна пройшла ще кілька кроків, і знову зупинилася. Поставила свою важку сумку на суху траву за бордюр. Не на асфальт, а на траву, щоб низ сумки не забруднився. Тяжко… І нащо вона стільки всього одразу накупила? Зовсім стара вже! -А що дивуватися, Наталко, – сказала вона сама собі. – Це раніше ти була Наталія … Читати далі

Галя приїхала в село у бабусин будиночок. У неї була відпустка і вона хотіла відпочити сама на природі. Вона взяла свої дві сумки, рюкзак, діловито відкрила стареньку хвіртку і зайшла у двір. – Оце так, – подумала вона глянувши на заросле бурʼяном подвірʼя і старезну бабусину хатину. – Зате тут тиша і спокій, ніхто не набридатиме! – вирішила вона і весело зайшла в хатину. Вона закрила двері і взялась розбирати речі. Раптом вона почула звук ключа у замку! Галина аж застигла від здивування

Автор

Галя приїхала в село у бабусин будиночок. У неї була відпустка і вона хотіла відпочити на самоті на природі. Вона взяла свої дві сумки, рюкзак, діловито відкрила стареньку хвіртку і зайшла у двір. -Оце так, – подумала вона глянувши на заросле бурʼяном подвірʼя і старезну бабусину хатину. -Зате тут тиша і спокій, ніхто не набридатиме! … Читати далі

Наталя святкувала день народження. Жінка накрила стіл, вся сім’я зібрала разом, тільки дочки Марини ще не було. – Мама, тату! У мене сюрприз! – зайшовши в квартиру сказала донька – Марино! Ти чому так довго? Що за сюрприз? – Наталя вийшла в коридор. – Йдіть за стіл. Я зараз, – сказала Марина. Всі сіли за стіл. За декілька хвилин у кімнату зайшла донька, а за нею якась жінка. Наталка глянула на жінку і застигла. – І вана посміла сюди прийти? – тільки й подумала Наталя

Автор

— Ось ми й зустрілися, Галино Степанівно, — сказала Наталка і втомлено потерла очі. — Дітинко я… Наталочка… — почала жінка похилого віку і тихо заплакала. …Син у Галини Степанівни виріс красенем. Половина їхнього невеликого містечка знала і саму Галину та її сина. Вона була вчителем початкових класів у місцевій школі, а мама Галини, Ніну … Читати далі

Павло ходив по подвір’ю, не знаходячи собі місця. Дружина з подругою пішли в ліс по гриби і вже давно мали б повернутися, а їх все не було. Раптом, чоловік помітив, як біля воріт зупинився великий, чорний джип. З машини вийшов незнайомий чоловік, відкрив задні дверцята і з автомобіля вийшли Віра з Олесею. Павло застиг. Раптом у чоловіка зʼявилася несподівана здогадка

Автор

Олеся у свої сорок три роки все ще одна, хоча цьому й нема пояснення. Миловидна, розумна, вихована, працює в Каєві у великій компанії, самодостатня. Можливо, її вроджена скромність вплинула на це. Але все, що вона має в житті, досягла сама, своєю наполегливістю, завзятістю, своєю працею. Олеся у спілкуванні легка, поступлива, і коли приїжджає в гості … Читати далі

Іван дивився телевізор, дружина розставляла тарілки на святковий стіл, а на кухні невістка Світлана з сином Петром готували олів’є. – Принеси мені ще дві вилки з кухні, – попросила дружина у Івана. Чоловік неохоче підвівся з дивану, вийшов в коридор, як раптом почув, що Світлана з Петром про щось шепочуться на кухні. Іван підійшов ближче, розмова була явно про нього. Чоловік прислухався і ахнув від почутого

Автор

– Здає вже Іван Сергійович, – сказала Світлана чоловіку, готуючи олів’є. – З чого ти взяла? – здивувався Петро. – Он, Марійку підняти не зміг, щоб зірку на ялинку встановити. А раніше.., – Світлана зітхнула. – Та батько в мене ще ого-го-го, ти що, може, втомився трохи, – сказав Петро. – Ні, Петре, роки беруть … Читати далі

Артем привіз стареньку матір з села. Тепер вона мала жити в них. Обуренню його дружини не було меж. – Хай би в твого брата жила! – бурчала Віра. Та все ж свекруха оселилася в них. Якось Віра поралася на кухні. Свекруха зайшла на кухню і тихо спитала: – Може, чимось допомогти? Віра застигла від несподіванки. – Не треба, я впораюся, – невдоволено буркнула вона. Але бабуся не пішла. – Давай пиріжків зробимо, – сказала Ганна Павлівна. – З капустою, з картоплею… Віра не розуміла, що відбувається

Автор

Обуренню Віри не було меж! -А чому це твоя мама житиме у нас, а не у твого брата?! – зиркнула вона на чоловіка. -Бо в нас більше місця, – намагався говорити спокійно Артем. – У нашій квартирі три кімнати, а у брата лише дві… -Так, тільки в нього одна дитина, а в нас двоє. Причому … Читати далі

У Ніни був день народження. Вона цілий день поралася на кухні, накрила стіл. Її чоловік Микола сів, гарненько поїв і раптом заявив: – Все, Ніно. Не можу я так більше. Іду я від тебе. Ніна так і застигла. А Микола продовжував. – Тобі скільки років виповнилося? Правильно, сорок один! А де діти наші? Нема. Бо ти їх завести не зволила! – Та що ти таке говориш?! – сказала Ніна. Микола встав з-за столу і пішов. Ніна сиділа і не знала, що робити

Автор

Ніна вкотре перерахувала гроші. -Так, не густо… Але що робити? Така вже зарплата, – подумала вона. А треба ще сплатити комуналку, купити продукти, зрештою… Що ж можна придбати? Ніна блукала по магазину і ахала від одного виду цінників, що стрімко змінюються. Вийшло, що вона може купити молоко, батон і пачку макаронів. На масло вже не … Читати далі