Дівчина з магазину жіночої білизни очманіла, коли до відділу зайшла старенька в біленькій хустці. — Е, жінко, ви відділом не помилилися? – намагалася вона пояснити старенькій. Та підняла брову і пішла рядами. Хвилин 20 вона вибирала, і нарешті принесла комплект яскраво-червоного кольору. -Ось цей мені загорни. Продавщиця аж присіла від несподіванки

Молода дівчина з бутика спідньої жіночої білизни очманіла, коли до відділу зайшла старенька в біленькій хустці із старомодним редикюлем у руках.  — Е, жінка, ви відділом не помилилися? Там далі коридором є те що вам потрібно і за низькою ціною. Чи ви подарунок для когось купуєте. Але тут і справді дорого – намагалася вона пояснити … Читати далі

– Куди пішла? Сядь поряд зі мною! – пролунав по палаті голос батька. – Тату, я з дівчатками хотіла пограти… – винувато відповіла Соня. – Сядь! – суворо сказав Олексій Володимирович. Він звик все вирішувати за дочку: які речі їй носити, з ким дружити, кого любити. А все через подію, що відбулася 3 роки тому, що розділила їхнє життя на “до” і “після”

– Куди пішла? Сядь поряд зі мною! – пролунав по палаті голос батька. – Тату, я з дівчатками хотіла пограти… – винувато відповіла Соня, винувато дивлячись на тата. – Сядь! Досить бігати, – суворо сказав Олексій Володимирович і посадив восьмирічну Соню на пружинне ліжко поряд із собою. Він звик все вирішувати за дочку: які речі … Читати далі

Світлана поспішала на співбесіду. Їй запропонували хороше місце. Запитавши в адміністратора, де кабінет начальника, Світлана помчала коридором. Біля потрібних дверей відпочила і постукала. – Увійдіть! – пролунало у відповідь. Жінка зробила привітне обличчя і увійшла до кабінету. – Доброго дня! – Почала вона і розгубилася: за столом сидів Сергій, колись коханий нею чоловік

– Потерпи, Світланко! Ось знайду нам гарного татка і одразу тебе заберу! – Мама так переконливо казала, що дівчинка повірила їй і погодилася пожити у дідуся з бабусею. Вона не помітила, як бабуся скептично піджала губи.  Батька свого Світлана не пам’ятала. Він зник одразу, як дізнався про її появу на світ. Спочатку мати намагалася чесно … Читати далі

Настя сиділа біля вікна. Двоє синів спали в ліжечках. Вона тяжко зітхнула. Сльози потекли з очей. – Як же ми тепер? – подумала Настя. – Як же я нічого не помітила? Звісно, чоловік став частіше затримуватися на роботі. Прожили 15 років, двоє синів. І відразу все зникло. Настя витерла очі. – Що ж тепер робити

Мама розмовляла по телефону. -Не було б щастя, та нещастя допомогло, – зітхнула вона комусь у слухавку. -Мамо, а як нещастя допомогло? – здивувалася маленька Настя. -Ну, це коли в тебе щось погане трапилося, а потім виявилося, бац, і це вилилося у добре. І стало ще краще. Настя замислилась. -А зрозуміла! Це коли кіт мою … Читати далі

– Катя, давай розлучимося? – відсуваючи від себе тарілку з недоїденим борщем, промовив Денис. Катерина, яка спокійна пила чай, поперхнулася. На очах виступили сльози. – Ти серйозно? Вона розуміла, що навряд чи її чоловік жартуватиме такими речами. – Серйозно, – відповів чоловік. – Але чому, Денисе? – Закусивши губу, щоб не розплакатися, запитала Катя

– Катя, давай розлучимося? – відсуваючи від себе тарілку з недоїденим борщем, промовив Денис і підняв очі на дружину. Катерина, яка до цього спокійна пила чай, поперхнулася, закашлялася, почервоніла. На очах виступили сльози. Трохи віддихнувшись, вона уточнила: – Ти серйозно? Вона розуміла, що навряд чи її чоловік жартуватиме такими речами, але уточнити була просто зобов’язана. … Читати далі

Лада поцілувала Ігоря в щоку: – Пам’ятай, ти мені обіцяв! – Пам’ятаю, пам’ятаю, – Ігор обійняв тендітну дівчину. – Все, все, йду. Ігор побіг додому. Всю дорогу він думав, що скаже дружині. – Можна так. Ти стала домогосподаркою. Подивися на себе. Зачіска така собі, старий халат. Я йду від тебе. Та на диво вдома в квартирі стояла тиша

Лада поцілувала Ігоря в щоку: -Пам’ятай, ти мені обіцяв! -Пам’ятаю, пам’ятаю, – Ігор обійняв тендітну фігуру дівчини. – Все, все, піду. Бо знову залишуся. Двері зачинилися, й Ігор, не чекаючи ліфта, побіг сходами вниз. Всю дорогу він прокручував у голові варіанти «останнього слова» дружині. -Можна так. Ти стала домогосподаркою. Подивися на себе. Зачіска така собі, … Читати далі

Надія готувалася до зустрічі невістки. У двері подзвонили. На порозі стояв син Микита з своєю дівчиною Ольгою. Після вечері, Оля почала розмову: – Надія Олександрівно, Ви, мабуть, знаєте, що ми з вашим сином вирішили одружитися?. Тому вже зараз, щоб уникнути несподіванок, я хотіла б подивитися кімнату, в якій ми житимемо

Надія готувалася до зустрічі невістки. У духовці доходила до готовності курочка, одночасно жінка стелила гарну скатертину та сервірувала стіл. Почувши запах м’яса, що підгоріло, Надія забігла на кухню. Курка зарум’янилася трохи більше, ніж потрібно. – Ах, як же так, як же так… Ось я розтяпа! Як тепер пригощати гостю таким, – журилася Надя. Сьогодні ввечері … Читати далі

Ольга сиділа на підлозі посеред кімнати і мовчки дивилась у стіну. Несподіваний дзвінок від коханки чоловіка похитнув її рівновагу. Жінка не знала, що робити далі. Увечері з роботи повернувся Віктор. Ольга довго тягла з розмовою. Дочекавшись коли діти заснуть, все ж таки почала її. – Ну коли ти все знаєш, давай розлучатися, – холодно сказав він. – Набридло мені все.

Ольга сиділа на підлозі посеред кімнати і мовчки дивилась у стіну. Несподіваний дзвінок від коханки чоловіка похитнув її рівновагу. Разом із чоловіком вони прожили шістнадцять років і за цей час Віктор кілька разів заводив собі коханок. Ольга здогадувалася про наявність у чоловіка інших жінок, але старанно вдавала, що нічого не відбувається. Їй здавалося, що так … Читати далі

– Юля, віддайте мені Вашого чоловіка. Він моя доля, я це точно зрозуміла. Жити спочатку будемо з моїми батьками. Дівчина я порядна… У кімнаті стояла тиша. Недовго. Юля заспокоїлася, і з серйозним виглядом спитала: – Зіна, а може спитаємо Дениса, з ким він хоче жити, з Вами чи зі мною? А то якось його думку не запитали.

– Юля, запрошую тебе з Денисом на День народження у суботу, прийдете? – Чому ж не прийти, Любочко, з великим задоволенням. Хто ще буде? – Батьки із Зіною приїдуть. Зіна – сестра Ігоря, познайомтеся якраз. Юля та Денис любили ходити на Дні народження. На вечерю не треба нічого готувати, є куди вигуляти нові вбрання. Приємна … Читати далі

Ірина б нічого й не запідозрила і жила собі б тихо і мирно, якби не дивний дзвінок посеред ночі. Чоловік міцно спав – дзвонив його телефон. Ірина потягнулася до мобільника. Вона жмурилася від світла, але все одно розглянула дивне буквосполучення: “Зіна Булочки”. – Які це ще булочки дзвонять нам о другій ночі? – подумала вона

Ірина б нічого не запідозрила і жила собі тихо і мирно, якби не дивний дзвінок серед ночі. Чоловік міцно спав, а трель його телефону лунала на весь будинок. Ірина прокинулася. Порухала чоловіка. Він неохоче обернувся і, похропуючи, поклав долоні під щоку. -Ну точно дитина, їй богу, – подумала Ірина і потягнулася до його телефону. Вона … Читати далі