Романович

Ліда прибирала у квартирі, коли у двері постукали. Вона відкрила і побачила дівчину. – Я ваша сусідка. Ваш чоловік вчора сіль у мене просив. Я з ранку була в магазині, от і вам пачку прикупила! – вона простягла Ліді пакет. – Дякую, – відповіла Ліда. – Не варто було! Сусідка засміялася. – Нічого, у мене після переїзду часто траплялися такі казуси. Віра, – вона простягла руку. – Ліда! Може зайдете на чай? – запропонувала господиня. – Іншим разам, – відповіла гостя. Ліда попрощалася і зачинила двері. Але жінка навіть уявити не могла, як зміниться її життя після цього візиту сусідки

Автор

– Євгене, як тобі квартира? Подобається? – запитала Ліда у чоловіка. Той насупився і оцінювально обвів поглядом приміщення. – Ну, ми ж тут максимум на рік, тож підійде. Ліда посміхнулася та кивнула. Будівництво будинку із її квартирою, подарованою батьками, затягувалося. Але все йшло до завершення, тож Ліда не переживала. А ось їм із Євгеном довелося … Читати далі

Олег повертався додому з роботи. Почало вже темніти… Олег підійшов до хати. У його вікнах світло не світилося світло. – І де, питається, її носить? – майнула в голові чоловіка думка. Олег увійшов у квартиру, дружини ніде не було. – Мабуть знову десь гуляє! – обурився він. Чоловік не встиг роззутися, як у двері подзвонили. На порозі стояла сусідка. – Олег Андрійович, – почала жінка. – Ви маєте дещо дізнатися про вашу дружину! – Слухаю вас? – зацікавився Олег. Сусідка відвела погляд в бік, зробила глибокий подих і все розповіла йому. Олег вислухав її і аж ахнув від почутого

Автор

Ця думка, що раптом пролунала набатом у голові, потрясла Олега настільки, що він зупинився просто посеред вулиці… Кілька хвилин стояв здивований… І раптом розсміявся. «Який же я не розумний! – подумав він. – Це ж так просто і очевидно … Як я раніше цього не зрозумів? Додому йти перехотілося… Там вона… Олена… Олег уявив собі … Читати далі

Оксана помітила, що її коханий Павло дуже змінився останнім часом. Чоловік почав мало розмовляти, уникав зустрічей, часто не відповідав на дзвінки. – Павло, між нами все нормально? – запитала Оксана під час чергової зустрічі. – Звісно. А чому ти питаєш? – не зрозумів чоловік. – Просто ти віддалився від мене останнім часом, – пояснила Оксана. – Не хвилюйся, просто у мене виникли деякі «проблеми». Ти тут точно ні до чого, – усміхнувся Павло. Але Оксана навіть уявити не могла, які «проблеми» насправді турбують її коханого

Автор

Совість Оксану ніколи не хвилювала. З чого раптом? Хіба вона винна, що Павло ось вже шостий рік кохає її? Хіба вона просила його зраджувати дружину? Сам вибрав, сам вирішив… До чого тут вона? Вона жінка… Теж хотіла бути бажаною та коханою… Нічого іншого від Павла їй було не потрібно. Решта відбувалося саме собою. Вони регулярно … Читати далі

Артем став затримуватись на роботі. А потім і зовсім перестав щось приховувати. Не пара, бачте, Ліля такому поважному пану! – Як ти мене набридла, – сказав чоловік, коли дружина з порога поцікавилася, де він так довго був. – Тобі яка різниця? – Я твоя дружина! – вигукнула Ліля. – Я маю право знати, де ти ходиш до другої години ночі! – А я от подумав, а чи потрібна мені така дружина? – сказав Артем. – І я вирішив, що ти мені тільки заважаєш! – В сенсі заважаю? – ахнула Ліля. – І що далі? Артем загадково посміхнувся. Ліля не розуміла, що відбувається

Автор

– Гарненько подумай, – з усмішкою сказав Артем, підсовуючи дружині аркуш паперу. – Підпишеш цей папірець, і діти залишаться з тобою. Якщо ні… Сама розумієш, бачитимешся ти з ними раз на місяць. І то, якщо пощастить. Ти ж знаєш, я людина зайнята. Ти тільки уяви, твої улюблені хлопчики називають мамою зовсім іншу жінку… Страшна картина, … Читати далі

– Пам’ятаєш, як ти вперше завіз мене в село, до своєї мами? Взагалі, я хочу тобі щось сказати. Владислав не дослухав. І тільки через місяць, коли Ірина подала на розлучення, він дізнався, про що вона хотіла повідомити йому в той день. Ірина чекала дитину. Першим, хто дізнався про це, була його мама

Автор

Про дитину дізнався пізніше… Владислав широко посміхнувся: все йшло чудово. Він уклав дуже вигідний контракт, тепер роботи для фірми вистачить на більш ніж півроку. Втім, його справи в бізнесі і так досить успішні. Найближчі колеги і ті заздрять, мовляв, як йому це вдається? При нинішніх обставинах не дуже легко розігнатися. – Фортуна, друзі, фортуна. Треба … Читати далі

Коли свекра не стало, я пошкодувала свою свекруху і запропонувала їй жити у нас. Мій чоловік різко почав змінюватися. Одного разу я мимоволі підслухала розмову чоловіка з мамою. У цей вечір у мене відкрилися очі, але було занадто пізно

Автор

Коли свекра не стало, я пошкодувала свою свекруху і запропонувала їй жити у нас. Мій чоловік різко почав змінюватися. Одного разу я мимоволі підслухала розмову чоловіка з мамою. У цей вечір у мене відкрилися очі, але було занадто пізно. Раніше ми зі свекрухою жили в різних містах і бачилися кілька разів на рік на свята … Читати далі

Напередодні на мій рахунок прийшла пристойна сума грошей. Думала, що то від чоловіка, але він спокійно сидів на дивані і дивився телевізор. Його реакція мене вpaзила. То був подарунок від коханки. А потім вона написала мені повідомлення від якого в мене підкосились ноги…

Автор

Напередодні на мій рахунок прийшла пристойна сума грошей. Думала, що то подарунок від чоловіка, але він спокійно сидів на дивані і дивився телевізор. Його реакція мене вpaзила. То був подарунок від коханки. А потім вона написала мені повідомлення. Приходить дивна смс, відкриваю. Бачу – на рахунок впала пристойна сума грошей з незнайомою карти. За матеріалами. Природно … Читати далі

Віра повернулася додому, і як тільки жінка переступила поріг квартири, з кухні почувся шум. – У нас що гості? – подумала вона. Віра швидко роззулася і вирушила на кухню. На кухні на неї чекали чоловік, свекри та зовиця. Вони осудливо глянули на жінку. – Прийшла значіть, – озвалася Любов Денисівна. – Прийшла, – спокійно відповіла Віра. – А що це у нас за збори? – Віро, ми хотіли обговорити з тобою дещо, – додав свекор. – Цікаво що саме? – усміхнулася невістка. – Ми хотіли обговорити, вчорашній вечір, – раптом сказав Віктор, і все висловив дружині. Віра вислухала родичів і застигла від обурення

Автор

– Може, ти передумаєш святкувати свій ювілей? – знову почав просити чоловік. – Найголовніше слово – ювілей, і я його святкуватиму! – Віра була категорична у своєму рішенні. Цілих п’ять років вона не збирала своїх родичів усіх разом, і коли випав такий привід, жінка вирішила скористатися ним. Ось тільки чоловік Віктор зовсім не поділяв її … Читати далі

Був мій день народження. У нас був замовлений столик в невеликому ресторанчику, розташованому в центрі міста, на чотирьох. Я, чоловік і діти вже стоячи в дверях, ми почули телефонний дзвінок. Від Лілі. – Я зараз прибіжу, почекайте, не їдьте, – попросила подруга. Вона зайшла, вручила мені ошатний пакунок і заклопотано побігла. Коли я розгорнула подарунок, на очі накотилися сльози. Чим я таке заслужила

Автор

Був мій день народження. У нас був замовлений столик в невеликому ресторанчику, розташованому в центрі міста, на чотирьох. Я, чоловік і діти вже стоячи в дверях, ми почули телефонний дзвінок. Від Лілі. – Я зараз прибіжу, почекайте, не їдьте, – попросила подруга. Вона зайшла, вручила мені ошатну коробочку і заклопотано побігла. Коли я розгорнула подарунок, … Читати далі

Настя чистила молоду картоплю, коли пролунав дзвінок у двері. Жінка відкрила двері і побачила на порозі свекруху. – Привіт, я до тебе у справі, – діловито сказала Людмила Василівна і пройшла на кухню. – І вам доброго дня, – відповіла невістка і пройшла за свекрухою. – Чай будете? – Не до чаю мені, – відповіла жінка. – Сідай, і слухай мене уважно. Я знайшла тобі роботу! – Мені роботу? І яку ж? – здивувалася жінка. – Не зупиняй мене, спочатку вислухай мою пропозицію, – обсмикнула невістку Людмила Василівна і все їй розповіла. Настя вислухала свекруху і аж ахнула від почутого

Автор

Людмила Василівна вальяжно присіла на стілець і невдоволено закрутилася на місці, ніби намагалася краще сісти. Анастасія зиркнула на свекруху, чекаючи, поки та почне розмову з приводу того, навіщо прийшла. – До скількох років ти збираєшся сидіти вдома? – нарешті поцікавилася Людмила Василівна. – Сашкові вже два роки виповнилося. Можна було б і про дитячий садок … Читати далі