Романович

Дарина сиділа за компʼютером і доробляла черговий проєкт. Раптом в соцмережі їй надійшло повідомлення. – Дарино, привіт. Я дружина твого тата. Його не стало, приїжджайте на прощання, – писала незнайомка. – Мамо, батька не стало! – Дарина одразу набрала номер мами. – Звідки знаєш? – не зрозуміла мама. – Мабуть, його друга дружина написала мені. Кличе на прощання, – пояснила донька. – Думаєш варто їхати? – З’їзди, попрощайся, – тихо відповіла мама і відключила телефон. Дарина вирішила прислухатися до поради матері і поїхала на прощання до батька. Але дівчина навіть уявити не могла, що там не неї чекало

Автор

Дарині в соцмережах надійшло повідомлення від жінки з таким самим прізвищем, як у Дарини.  Вона писала: – Дарино, привіт. Я дружина твого тата. Його не стало, приїжджайте на прощання.  Далі були дата та адреса. «Неможе бути!» – Подумала Дарина і набрала номер телефону мами. – Мамо, батька не стало. Мамо, чого мовчиш? З тобою все … Читати далі

Люба дізналася, що чоловік їй зраджує. Жінка вирішила сама зʼїздити і поговорити з коханкою… Будинок виявився старим і занедбаним. – Хазяйко! – голосно гукнула Люба, й постукала в дерев’яну хвіртку. Здавалося, що в хаті нікого не було, настільки сірим і неживим він був. Потім рипнули двері, і на ґанок вибіг хлопчик. Худенький, з нестриженим світлим волоссям. – Здрастуйте, – похмуро привітався він. – Ви мабуть до моєї бабусі? А її немає, вона в лікарні. Люба глянула на футболку хлопчика й застигла від несподіваної здогадки

Автор

Копію свідоцтва про народження Люба знайшла в документах. Кажуть же, що найкраща схованка, щоб щось сховати, це покласти на видне місце. Паспорт, пенсійне, кілька договорів щодо кредитів, документи на дім… І між ними – тонкий листочок, що свідчив про те, що її чоловік має ще одну дитину. Люба відняла дату народження від поточного року – дванадцять … Читати далі

Свекруха пoлізла в мою сумочку, що лежала на комоді! – Давай сюди 4 тисячі, швидко! Це не твої гроші, а мого сина! Свекруха звикла, що мій чоловік має виконувати всі її забаганки, але цього разу – це вже занадто

Автор

Свекруха вважає, що мій чоловік їй повинен все життя допомагати. Ранок неділі, лежу в теплому ліжечку. Чоловік поїхав до своєї мами – лампочки поміняти. Ні, привід для закликання синочка в гості, природно, був зовсім іншим: – Синочку, у Ігоря – твого племінника, сьогодні день народження. Приїжджай, заодно лампочки поміняєш. Мій чоловік – марнотрат. Свою зарплату … Читати далі

Діана, Люба і Марта дружили зі школи. Їх називали трьома мушкетерками, бо дівчата завжди у будь-яких ситуаціях трималися разом. Хоча всі знали: Люба і Марта – хитрунки, а Діана – добрячка. Життя склалося в кожної по-різному, але та доля, яка спіткала Діану, гризла злою заздрістю дівчат

Автор

Діана, Люба і Марта дружили зі школи. Їх називали трьома мушкетерками, бо дівчата завжди у будь-яких ситуаціях трималися разом. Хоча всі знали: Люба і Марта – хитрунки, а Діана – добрячка. Автор Ольга Чорна журналіст, блогер, газета “Наш ДЕНЬ” На випускному дівчата пообіцяли: щоб не трапилося, не забувати одна одну і допомагати, коли треба. Люба з Мартою … Читати далі

Людмила повернулася додому і одразу кинулася в кімнату до чоловіка. – Андрію, у мене радість! – вигукнула Людмила. – Я отримала підвищення! Тепер я начальник відділу! Чоловік схопив дружину на руки і почав кружляти на місці. Натішившись досхочу, Андрій поставив Людмилу на підлогу. – Може сходимо до ресторану? Відзначимо цю подію? – запропонувала жінка. – Давай сходимо, тільки не викладай фото з ресторану в соціальні мережі, – раптом попросив Андрій. – А це ще чому? – здивувалася Людмила. Але жінка навіть уявити не могла, чому її чоловік звернувся до неї з таким дивним проханням

Автор

Коли Людмила вперше побачила матір та сестру чоловіка, вона одразу зрозуміла, що родичі ревнуватимуть його до неї. Після того, як десять років тому не стало батька сімейства, жінки звалили всі турботи про себе на плечі Андрія. Чи варто говорити, що вони були зовсім не раді тому, що чоловік одружується, і всіляко цьому чинили опір. Але, … Читати далі

Ганна прибирала в квартирі, коли двері постукали. На порозі стояла свекруха. – Діти вдома? – запитала Дарина Миколаївна. – Ні, у школі…, – відповіла Ганна. – Тоді передай їм, шоколадки, – жінка простягла невістці презенти. – А ти прибираєш? Давай допоможу! І не давши Ганні відповісти, свекруха вскочила в квартиру і взялася за прибирання. – У вас є капуста. Ілля дуже любить голубці. Давай наробимо? – запропонувала свекруха закінчивши з прибиранням. Ганна не встигла відповісти, як свекруха почала діставати продукти. Невістка дивувалася такій завзятій допомозі від свекрухи. Але Ганна навіть уявити не могла, чому свекруха так їй намагається догодити

Автор

– Може зайдеш до нас? – запропонував матері Ілля. – Діти будуть раді побачити тебе. – Ні, синку, мені сьогодні ніколи, – запереживала Дарина Миколаївна, намагаючись позбутися наполегливого сина. – Дуже дивно, що ти раптом перестала ходити до нас. В чому справа? Ви не поділили щось із Ганною? – Чоловік спробував з’ясувати у матері правду. … Читати далі

Ірині зрадив чоловік і пішов жити до коханки. Через якийсь час до Ірини в гості приїхала її подруга Таїса. Вона трохи погостювала і вже вночі мала їхати назад. Ірина тільки-но зайшла в квартиру після роботи, як Таїса одразу запитала, як вона почувається. – Нормально, а що? – здивувалася жінка. – Тоді одягнися красиво, підфарбуйся, ми йдемо в ресторан! – урочисто оголосила подруга. – Навіщо? – запитала Ірина. – Побачиш, – сказала Таїса. – Я вже замовила столик. Вони зайшли в ресторан. Ірина глянула хто сидить за столиком і застигла від несподіванки

Автор

Ірина монотонно водила праскою по дошці для прасування. По скронях та шиї струменів піт. Спека надвечір трохи спала, зате від праски тягнуло жаром. Залишилося прасувати зовсім небагато одягу, коли задзвонив її мобільний. Телефон замовк ненадовго і відразу задзвонив знову, діючи на нерви. Ірина відставила праску, підійшла до столу і взяла слухавку. Вона прочитала ім’я подруги … Читати далі

Віра повернулася додому з роботи. – О, а у нас гості! – здивувалася жінка, побачивши в коридорі туфельки свекрухи. Жінка швидко роззулася і зайшла на кухню, надіючись побачити там Олену Вікторівну. Але свекрухи там не було. І Віра вирушила у іншу кімнату. Як тільки жінка підійшла до дверей спальні, вона почула розмову. Розмову її чоловіка Євгена та свекрухи. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого. – Краще Євген мені б зраджував, ніж дізнатися про таке! – тільки й подумала Віра і гірко заплакала

Автор

– Євгене, ти коли на роботу влаштуєшся? Ти ще місяць тому сказав, що майже знайшов. Де результати? – Мамо, не починай, га! – Євген сердито глянув на матір. – Раз я сказав, значить все зроблю! Ти ж мене знаєш! – Саме так! Я тебе дуже добре знаю, тому й питаю. Олена Вікторівна кинула на нього … Читати далі

Ліда вирішила відвідати колишнього чоловіка, подивитися, як він там без неї живе. Жінка прийшла до його квартири, натиснула на дзвінок. – Які люди! Яким вітром? – двері відчинив Сергій. – А я повернулася, – усміхнулася жінка. – Куди? – не зрозумів чоловік. – До тебе. Вечерю готуєш? Смачно пахне, – Ліда вловила аромат смаженої картоплі та котлет. – Дуже смачно. Ми вже поїли. Вибач, не запрошую, – спробував випровадити колишню дружину Сергій. – Хто «ми»? – не зрозуміла Ліда, як раптом з кухні вийшла якась жінка. Ліда придивилася до цієї жінки і аж ахнула від побаченого

Автор

– Завтра я їду у відрядження. – І що? Знову новий проєкт. У тебе й старі грошей не додали. Ціни зростають, ти хоч раз був у магазині? Все виросло. Продукти на вагу золота. Тільки твоя зарплата на місці тупцює. – Ну це ти перегинаєш. Ось на твоїй шиї золото висить, ось це саме те, що … Читати далі

Наталка вийшла з підʼїзду, сіла в свою машину і збиралася було їхати на роботу. Раптом з будинку вийшла і її сусідка Ганна. – Привіт! – опустивши вікно свого автомобіля гукнула жінка. – Сідай підвезу! – Ой, дякую, – зраділа Ганна і сіла в машину. – Нам же дорогою, я можу тебе завжди вранці підвозити, – запропонувала Наталка. – В принципі, було б дуже добре, якщо тобі не важко, а то від нас поки автобусом дотрясешся до роботи, то вже втомишся, – зраділа Ганна. Але Наталка навіть уявити не могла, як їй віддячить Ганна за її доброту

Автор

Наталя завжди щиро шкодувала сусідку, яка одна виховувала двох дітей та тягла безліч проблем. Чоловік Ганни виявився недолугим ловеласом і пішов, коли молодшому синові було три роки. Вона одразу на роботу вийшла, дітей до садка відправила, іноді залишала їх зі своїми батьками. – Нам же дорогою, я можу тебе вранці підвозити до центру міста, – … Читати далі