Романович

Андрій приїхав відвідати свою матір. – Мамо, нам треба серйозно поговорити, – заявив син з порога. – Заходь, я чаю зроблю і поговоримо, – сказала мати. – Мамо, а ти можеш ще покликати свою сусідку Валентину Йосипівну, – несподівано додав Андрій. – Ця справа стосується вас обох. – Добре, – відповіла мама. Через декілька хвилин Валентину Йосипівна, мама Андрія та Андрій сиділи на кухні. – Про що ти хотів поговорити? – запитала мати. – Я хочу вам показати одне відео, – Андрій дістав свій телефон, ввімкнув відеозапис і повернув екран до матері та сусідки. Жінки глянули на екран телефону і остовпіли від побаченого

Автор

– Андрію, нам треба серйозно поговорити, – сказала мати після того, як син подякував їй за вечерю. – Що сталося? Я знову в чомусь винен? – поцікавився юнак. – Добре, що ти це відчуваєш, – додала мати. – Ти помиляєшся, я не відчуваю за собою жодної провини, – відповів син. – Сумно. Ось вже ніколи … Читати далі

Світлана була на роботі, коли зателефонувала її подруга Ганна. — Світлано, привіт! Як справи? Можеш говорити? – одразу запитала вона. — Привіт. Так, можу. Все гаразд у нас, ти як? Як діти? – відповіла Світлана. — У нас також все нормально. Слухай… Не моя справа, ​​але не можу мовчати. Не знаю як це розуміти, – намагалася почати неприємну розмову Ганна. – Ганно, ти мене хвилюєш? Щось сталося? – насторожилися Світлана. – Я сьогодні дещо побачила, і вважаю неправильним приховувати це від тебе, – несподівано додала Ганна, зібралася з думками і все розповіла подрузі. Світлана вислухала її і ахнула від почутого

Автор

Світлана засмучено крутила в руках черговий тест на вагітність. Знову одна смужка. Пора вже звикнути, та не виходить. Щоразу іскра надії теплиться у душі. Чоловікові Михайлу вже й не каже нічого. А він і не питає. Десять років стараються, але нічого не виходе. Причому, без причини. Обидва здорові. Таке буває. Кому це не знати як … Читати далі

– Мама з татом приїжджають, – раптом сказала Ганна своєму коханому. – Вони дуже хочуть познайомитися з тобою. Григорій, який намазував джем на тост, застиг. – Чудово, – сказав він. – Я теж з нетерпінням чекаю зустрічі. Але Ганна побачила, як він напружився… Наступний тиждень пролетів як один день. І ось настав день X. Ганна нервово поправляла скатертину на столі, коли пролунав дзвінок у двері. – Я відкрию, – сказав Григорій. Він відчинив двері, і на порозі з’явилися батьки Ганни. На мить запала тиша. Мама Ганни, Олена Петрівна, застигла з відкритим ротом, а батько, Роман Миколайович, насупився

Автор

– Ти впевнена, що то ветеринарна клініка, а не тату-салон? – Прошепотіла Ганна, торкаючись ліктем подруги і киваючи у бік високого чоловіка в медичному костюмі, чиї руки від плечей до зап’ясть були вкриті татуюванням. – Тсс! – шикнула Марина. – Це найкращий ветеринар у районі. – Та ну, – пирхнула Ганна. – Цей? Він же … Читати далі

Сашко став затримуватись після роботи. Оля переживала за чоловіка. А той казав, що до батьків у місті заїжджав, ночувати залишався. В Ольги в такі дні, коли чоловік не приїжджав, все з рук валилося. Коли чутки про те, що чоловік гуляє у місті, дійшли до неї від односельців, вона не повірила. Запитати Сашка прямо Оля ні про що не могла. Одного разу, будучи в місті, вона після продажу молока заїхала до батьків Сашка. Ніби між іншим запитала їх: – А коли Сашко останній раз вас відвідував, бо ж зайнятий? Оля так і сіла від відповіді свекрухи

Автор

Оля чекала на чоловіка з роботи з нетерпінням. Сьогодні був перший його робочий день у місті на підприємстві. Жила молода сім’я у селі, у приватному будиночку, що дістався Олі від бабусі та діда на весілля. Самі вони переїхали до міста в однокімнатну квартиру, ближче до сина. Оля була рада почати своє доросле життя в улюбленому … Читати далі

Поліна смажила млинці, коли на кухню прибігла її донька. – Мамо! Мамо! – пролунав схвильований голос маленької Ніни. – Я тут бабусину скриню відкрила і дещо знайшла! – Як же ти змогла її відкрити? Вона ж важка! – тільки й вигукнула Поліна. – Це не важливо, –  продовжила донька. – Пішли зі мною, ти маєш це побачити! Поліна вимкнула плиту і пішла з донькою у бабусину кімнату. – Ось, дивися! – Ніна простягнула матері якийсь конверт. – Цікаво…, – сказала жінка. Поліна швидко відкрила конверт, прочитала листа і аж рота відкрила від прочитаного

Автор

Ніна Василівна вже підходила до будинку, коли її випередила дівчина років 20-ти. Ех, колись і я так швидко ходила. Подумала про себе Ніна Василівна. А тепер ось ледве йду з магазину. Хоч і не так багато набрала продуктів, а вже важко. Раніше хоч допомагала племінниця, а тепер та рідко приїжджає. Каже, що дуже зайнята. Та … Читати далі

Павло прийшов додому в поганому настрої. Він пройшов повз дружину і вирушив в спальню, завалився на ліжко прямо в одязі. – Павло, що з тобою! – захвилювалася Поліна. – Та нічого, відчепись! Начальник дістав, втомився дуже, а ще ти пристаєш, – пробурчав чоловік. – Ходімо, повечеряємо у сімейному колі, – сказала дружина. Павло різко розвернувся, з якимось розпачем подивився на дружину і заявив: – Ти хочеш дізнатися, що зі мною? Добре розповім! Бо вже не можу тримати це в собі! – Розповідай! – наполягла Поліна. Але жінка навіть уявити не могла в чому зізнається її чоловік

Автор

Поліні вже давно за тридцять, але заміжня не була, та й дітей немає. Зовнішністю, начебто, Бог не образив, та й характер поступливий, але що з нею не так? У розмовах з мамою, вона часто ставила таке запитання, але мама їй говорила, що ще не знайшовся той принц, який був би її гідний. Ну маму, зрозуміти … Читати далі

– Христю, може, нам варто спробувати помиритись з твоїми батьками? – сказав дружині Ігор. Христина зітхнула. – Я не знаю, – відповіла вона. – Після всього, що було, цих сварок. – Я розумію, – сказав Ігор. – Але, знаєш, життя надто коротке, щоб ображатися. Особливо зараз. – Що ти маєш на увазі? – Христина здивовано подивилася на чоловіка. Ігор загадково посміхнувся. – Ну, я думав дочекатися більш слушного моменту, але… – раптом сказав він. – Христино, у нас буде дитина! Жінка застигла, не вірячи своїм вухам. Вона не розуміла, що він таке каже! – Це як? – тільки й розсміялася вона

Автор

– Христино, ти взагалі вже? Ти з ким зв’язалася? Він же ж простий маляр! – голос батька гримів, як грім серед ясного неба. – Тату, припини! – сказала Христина. – Ти його навіть не знаєш! Як ти можеш про людину судити лише за однією професією? – А я, знаєш, пожив достатньо, щоб усе в цьому … Читати далі

Оля сиділа на кухні і чекала у гості свекруху та свекра. Пролунав дзвінок у двері. – Привіт, Оля, – усміхнулася Алла Дмитрівна. – Доброго дня, – усміхнулася у відповідь невістка. – Проходьте на кухню! Через декілька хвилин вся родина зібралася за столом. – Ну, кохана, то чому ти нас всіх тут зібрала? – запитав в дружини Олексій. – Я маю для вас сюрприз! – підозріло додала Оля, вийшла з кімнати, і повернулася з якимось конвертом у руках. – Що це? – здивувалася Алла Дмитрівна. Оля передала свекрусі конверт. Свекруха відкрила його, вийняла якийсь листок, переглянула зміст і застигла на місці

Автор

Олю свекруха не злюбила з першого погляду, ось як побачила так одразу і зрозуміла, що їхню родину з такою невістю чекають одні біди. Жінка навіть не уявляла, як мала рацію, і що саме Оля стане причиною розладу в їхній дружній родині. Всім іншим Оля дуже сподобалася: і старій бабусі Ліді, і свекру і навіть молодшій … Читати далі

Світлана сиділа біля під’їзду. Її донька Марійка гралася неподалік. – Здрастуйте, – раптом почула вона приємний голос. То був сусід – дивакуватий, скромний чоловік. Світлана кивнула йому. – Гарна погода сьогодні. А донька ваша дуже чемна дівчинка. Ми з нею вже друзі, – сказав він. – Коли ж ви встигли познайомитись? – здивувалася Світлана. – Коли вона виходила ввечері гуляти з нашою Галиною Іванівною, – він усміхнувся. Світлана пішла до Марійки. – А ти про що з ним розмовляла? – запитала Марійка. – З тим дядьком? – перепитала Світлана. – Так! – підтвердила дівчинка. – З власником сірого кота. Світлана застигла. – Що? Як ти сказала?! Повтори, – вона не вірила своїм вухам

Автор

Світлана овдовіла, коли їй було всього тридцять років. Безглуздий випадок на дорозі забрав її чоловіка… Чотири роки прожила Світлана в селі, в будинку, де вони з чоловіком були раніше такі щасливі. І все таки вона вирішила поїхати звідти. Аж надто все нагадувало про минуле… Так вона зі своєю донечкою Марійкою опинилася в місті, на околиці, … Читати далі

Єва тільки-но провела чоловіка у відрядження, як раптом пролунав дзвінок у двері. – Невже Олег щось забув? – подумала жінка, відкрила двері, і побачила на порозі свекруху. – Ангеліна Володимирівно, – здивовано промовила Єва. – Ви щось хотіли? – Поговорити хотіла, Єво, – сказала свекруха і безцеремонно зайшла на кухню. – Ну, про що ви хотіли поговорити? – поцікавилася невістка. – Єво, ти дуже хороша дівчинка, – почала говорити жінка, поки Єва робила їй чай. – Але ти маєш покинути мого сина! Єва застигла з чашкою в руці. – Як покинути? Чому? – здивовано вигукнула невістка, не розуміючи, що відбувається

Автор

Єва дивилася на тест на вагітність, який показував лише одну смужку. Вона вдивлялася і вдивлялася в нього, сподіваючись, що з’явиться друга. Її подруга розповідала, що коли вона робила тест, друга смужка була ледь помітною. Може, так і в Єви? Але ж ні. Знову невдача. Дівчина зітхнула і повернулася до кімнати. Цього разу вона почувалася якось … Читати далі