Романович

Рита приготувала борщ і чекала на чоловіка. Відкрилися вхідні двері, Євген зайшов в квартиру. – Привіт, коханий! – привітався вона єлейним голоском. – Вечеря вже на столі! Євген вимив руки, сів за стіл. Чоловік з’їв одну ложку, але, зрештою, відсунув тарілку. – Що таке? — спокійно запитала Рита. – Та так… — Євген глянув на неї. – Їсти щось не хочеться… – А може, ти просто ситий? – вкрадливо промовила вона. – Просто у Василини борщ смачніший? Правда? Євген так і підскочив на місці. – У якої Василини? Ти про що? – чоловік здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

Автор

— Я тобі вже мільйон разів казав, що не люблю сирників на пару! — зробивши кислу обличчя, пробурчав Євген. — Я люблю смажені, як готувала моя мама. — А я тобі в мільйон перший раз говорю, тобі з твоїми проблемами смажені сирники протипоказані! — роздратовано озвалася Маргарита. — Гаразд, посмажу завтра, якщо так хочеш. Але … Читати далі

Олена цілий день крутилася на кухні. У свекрухи був ювілей і всі приготування лягли на невістку. До вечора стіл було накрито. Почали сходитися гості. За столом були родичі Ганни Василівни, і кожен сказав про те, що стіл накритий добре та все смачно. Почекавши, коли застільна метушня вляжеться, слово взяла Олена. – Дорога моя свекрухо! Хочу привітати вас з ювілеєм! – з усмішкою сказала Олена. – І щоб вас порадувати, я записала вам привітання! Олена дістала телефон, ввімкунла на ньому якесь відео і передала його свекрусі. Ганна Василівна глянула привітання і остовпіла від побаченого

Автор

На день народження Олена зробила зачіску та макіяж: хотіла виглядати незрівнянно. Вона здогадувалася, що цього знаменного дня Роман подарує їй щось особливе: побачила оксамитову коробочку в його сумці, коли забирала з неї контейнер з-під обіду. І звичайно, вона не змогла не зазирнути усередину. Там лежала каблучка. Та не проста, а з діамантом (це вона розглянула … Читати далі

Анатолій сидів за столиком у кафе і чекав на зустіч із батьком, з яким він не бачився декілька років. Напередодні Валерій Петрович подзвонив сину і попросив про зустріч.  – Привіт, — підійшов до столика Анатолія чоловік, сів навпроти. – Ну, що ти хотів «тату», – уїдливо сказав Толік, простягнувши останнє слово. – Я хотів тебе побачити. А ще, я дізнався, що ти одружуєшся! – якось підозріло сказав Валерій Петрович і діставши із сумки папку, вручив її сину. – А це тобі на честь одруження! – Що це? – не зрозумів Анатолій, відкрив папу, переглянув вміст і… заціпенів від побаченого 

Автор

Катерина нервово міряла кімнату кроками, доки Анатолій похмуро сидів у кріслі, спостерігаючи за нареченою. З того вечора в ресторані, коли чоловік зробив їй пропозицію, не минуло й тижня, але він уже починав сумніватися у своєму рішенні. Справа була зовсім не в навислій над ним відповідальністю, а в завищених вимогах майбутньої дружини. Усі варіанти щодо весільної … Читати далі

Катя крутилася на кухні. Сьогодні у гості прийде її наречений, знайомитися з мамою. Пролунав дзвінок у двері. Катя, поспішила відкривати. Але Галина Борисівна її випередила. – Проходьте, – сказала мама. – Дочка зранку місця не знаходить. Хвилюється. А чого хвилюватися? Катя здивувалася привітності матері. Андрій увійшов. — Катю, ти на стіл накривай. А я поки що розважу наших гостей, — Галина Борисівна була сама дружелюбність. Катя кивнула і пішла на кухню. Через декілька хвилин на кухню зайшов Андрій. Катя подивилася на нього запитливо. Вона чекала всього чого завгодно, але не того, що сказав їй чоловік

Автор

Катя хвилювалася. Зефірка спостерігала за господаркою і навіть нічого не просила. Хоча з магазинних пакетів з’являлися вельми апетитні речі. — Гості у нас сьогодні, Зефірко. Будь хоч ти з ними лагіднішою, — нарешті сказала Катя і подивилася на притихлу кішку. — Від мами навряд чи цього дочекаєшся. Зефірка смикнула хвостом і, нарешті, простягла лапу до … Читати далі

Ірина вирішила зайнятися невеличким бізнесом. Вона в’язала для своїх дітей, шапочки, костюмчики, от і зрозуміла, що на цьому можна підзаробити. Невдовзі в неї зʼявився хороший дохід. Ірина вирішила розповісти про це чоловіку Миколі. Той тільки махнув рукою. – Іро, мене ці твої справи мало цікавлять! – сказав Микола. – Ти мені попрасувала сорочку? Ось і все, що чоловікові треба було від неї. Смачна їжа і чисті речі… Свій телефон Микола завжди носив із собою. Але одного разу, чоловік ліг спати раніше. Раптом на нього прийшло якесь повідомлення. Іра глянула, що там таке й побіліла від прочитаного

Автор

Ірина завжди думала, що вийшла заміж раз і назавжди. Ну у них в сім’ї завжди було так заведено. Бабуся все життя прожила з дідусем, мама з татом жили дружно. Вона навіть жодного разу не чула, щоб вони ось так хоч раз серйозно посварилися. І вона вийшла заміж як їй здавалося за найкрасивішого хлопця у всьому … Читати далі

– Валю, приготуй щось на стіл, – Захар зайшов до дружини на кухню. – Сьогодні до нас у гості прийде мій товариш з дружиною. – А ти попередити раніше не міг? – обурилася дружина. – Валю, ти ж така чудова господиня, ти впораєшся, – лестився Захар. Валентина здалася і взялася за готування. Через декілька годин у двері подзвонили. Захар зустрів гостей і провів їх у зал. – Ну, що там Валю? Все готово? – чоловік повернувся на кухню. – Так, – підтвердила дружина. Валентина поставила супниці на тацю і віднесла гостям. Гості відкрили кришки в супницях і застигли від побаченого

Автор

– Валю, ти ввечері приготуй на стіл щось. Ми з Михайлом після роботи до нас прийдемо. Сьогодні футбол по телевізору буде, — зателефонував дружині із роботи Захар. Валя прикрила мікрофон у телефоні рукою та попрощалася з відвідувачами. — І коли я маю все це встигнути? — обурилася вона, коли двері за спортсменами із фітнес-клубу, де … Читати далі

Андрій вирішив освідчитися Тетяні. Він запросив її в ресторан. Дорогою він дуже хвилювався. Андрій багато разів прокручував у голові сценарій, як він зробить дівчині пропозицію. Спочатку чоловік хотів замовити цілий ресторан і музикантів. Але Тетяна якось зізналася, що не любить пишних урочистостей… Вони сіли за столик. Тетяна виглядала дуже сумною. Тетяна говорила тихо, повільно, ніби дуже переживала. – Я покликав тебе сюди, щоб дещо сказати, – нарешті почав Андрій і поліз у кишеню по каблучку. – Я теж маю тобі в дечому зізнатися, – відповіла йому Тетяна. Андрій глянув на неї і побілів від несподіваної здогадки

Автор

– Як гадаєш, не рано я до неї? – покрутивши оксамитову коробочку в руках, спитав Андрій. – Чому ж рано? – його хатня робітниця Марія Павлівна, яка протирала пил з полиць, обернулася до молодика. – Якщо впевнені в людині, чого тягти? Тим більше, самі знаєте, зараз розлучитися взагалі не проблема! – І то правда, – … Читати далі

Алла під керівництвом свекрухи цілий день клеїла шпалери. Не витримавши напруження, і постійних причіпок Ганни Михайлівни, Алла випадково зіпсувала одну смугу шпалер. – Що за дружина дісталася моєму синові! – одразу вигукнула свекруха. – Вибачте, це сталося випадково, – вибачилася Алла. Але свекруха не замовкала. Щоб якось заспокоїти жінку, Алла вирішила відшкодувати вартість зіпсованих шпалер. – Зачекайте, я зараз, – сказала невістка і пішла у спальню. Вона хотіла взяти гроші зі своєї скарбнички і віддати їх свекрусі. Алла взяла шкатулку у якій зберігала свої заощадження, відкрила її і…ахнула від побаченого

Автор

— Ну, хто так клеїть шпалери? Ти що, зовсім не бачиш чи прикидаєшся не розумною, щоб мене сильніше дістати? — свекруха, Ганна Михайлівна стояла посеред кімнати і командним голосом роздавала вказівки, доки Алла намагалася підігнати важке полотно шпалер під малюнок. Зробити це було вкрай непросто: шпалери свекруха обрала важкі, зі складним малюнком, який намагався «зїхати», … Читати далі

Микола приїхав в село до свого діда Ігоря. – А що це ти тут збираєш? – запитав його старий. – Це, діду, металошукач, – посміхнувся Микола. – Чув я, що у вашому селі золото є закопане. Буду шукати. – Цю казку я ще від батька покійного чув… – загадково сказав дід Ігор. – І, здається, я знаю, де воно. Тільки є одна проблема. На тому місці тепер хата стоїть. – І ти зможеш домовитися, щоб мене пустили на ділянку?! – запитав онук. – Зможу, – кивнув дід. – Тільки навіщо? Зараз до цих господарів приїхав інший скарб. – Який ще скарб? – Микола не розумів, про що мова

Автор

Дід Ігор вважав, що його онук Микола вже став дорослим. Адже кілька днів тому цьому онукові виповнилося двадцять один рік. І щойно Микола приїхав вкотре до них із бабусею в гості, Ігор одразу ж поставив йому провокаційне питання: – Миколо, тут деякі люди кажуть, що сучасні молоді люди у твоєму віці – все ще діти. … Читати далі

Наталя насмажила цілу миску оладків, дістала баночку варення й поставила чайник. – Максиме, Марійко, ходіть снідати! – гукнула вона чоловіка і доньку. За мить всі вже сиділи за столом і весело розмовляли. Максим зібрався й побіг на роботу. Наталя якраз домила посуд, коли до неї тихенько підійшла донька. Вона була якась задумлива. – Що таке Марійко, все добре?! – поцікавилася Наталя. – Мамо, я хочу тобі дещо розповісти! – раптом почала та. – Але спершу скажи мені одну річ… Ти знала правду про дідуся, чоловіка баби Галі? – Яку ще правду, ти про що?! – Наталя не розуміла, що вона таке каже

Автор

– Мамо, а розкажи мені ще про Світлану. Вона б мене любила, так мамо? – наївно просила Марійка. Наталку вже не кидало то в жар, то на холод від цих питань. Вони з чоловіком одразу домовилися, що не робитимуть вигляду, що Світлани не було. Не ховатимуть від молодшої доньки фотографії старшої сестри, і житимуть так, … Читати далі