Романович

Світлана прокинулася рано з якимось тривожним передчуттям. Жінка вийшла на кухню, свекруха вже стояла біля плити і готувала сніданок. – Привіт, вже прокинулася? – весело запитала Віра Павлівна. – А я ось деруни смажу. – Та щось, якесь переживання не давало спокійно спати майже всю ніч, – відповіла невістка. – Нічого, таке буває. Ну, йди буди Стаса, будемо снідати, – сказала свекруха. Світлана пішла у спальню, розбудити чоловіка. Жінка відкрила двері і застигла. – Мамо, ходіть сюди! – тільки й вигукнула до свекрухи жінка

Автор

«Начебто все готове до зустрічі, – жінка глянула у вікно. – А вони, мабуть, тільки за годину приїдуть. Треба хоч чай попити, поки гарячий! Віра Павлівна сіла за стіл на кухні, і сьорбаючи чай дрібними ковтками, почала згадувати своє життя, в якому так часто чорні смуги міняли білі, і навпаки. *** Років до двадцяти вона … Читати далі

Ірина вирушила за покупками в магазин. На виході з під’їзду її зустріла якась жінка. – Ірина Віталіївна? – запитала вона. – Так, – підтвердила Ірина. – Ось значить яка ти! – посміхнулася незнайомка. – Ви взагалі хто? І що вам потрібно? – насторожилася Ірина. – Не прикидайся. Він сам все розповів, – говорила жінка. – Та що, і хто розповів, – не розуміла Ірина. Після цих слів незнайомка дістала телефон. – На дивись. Так зрозуміліше? – сказала вона. Ірина глянула  і застигла від здивування. – Але цього не може бути, – тільки й сказала вона

Автор

У неділю зранку Ірина вирушила за покупками в магазин. На виході із під’їзду на неї буквально налетіла жінка. – Ірина Віталіївна? – Запитала вона. – Так, – підтвердила Ірина. – Так от значить яка ти! – Вибачте, – насторожилася Ірина. – А що вам власне потрібно? – А на вигляд така культурна жінка, – продовжувала … Читати далі

Марія повернулася додому вся в сльозах. – Що сталося? – схвильовано спитав у неї Юрко. – А ти не знаєш? Нічого не хочеш розповісти мені? – схлипнула дружина. – Що ти маєш на увазі? – перепитав чоловік. – Може розповіси про те, як ти зрадив мені вчора? – Марія глянула в очі Юрку. – Що? – здивувався чоловік. – Не прикидайся. Я все знаю, – вигукнула дружина. – Марія, ти про що говориш? Хто тобі розповів це? – здивовано сказав Юрко, нічого не розуміючи

Автор

– Ти дивися, втретє дзвоню, трубку не бере! – нервово сказала Таня. – Ну і що? Ти бачила час? Перша година дня він на роботі. Не може він постійно бути на телефоні, – відповіла Марійка. – Так, звісно, ​​працює він! Перекидається там зі своєю! – Та з чого ти взяла? – Я от вчора в … Читати далі

Ліля сиділа на кухні за столом і про щось думала, мама якраз готувала вечерю. Вікторія одразу помітила, що з донькою щось не так. – Що сталося? – захвилювалася вона. – Мамо, мені вже декілька днів сниться тато. Він питає, чи передала мені мама його останній подарунок? – раптом сказала Ліля. Вікторія аж змінилася на обличчі. – Мамо, ти щось знаєш про це? – здивувалася Ліля. – Зачекай, – сказала жінка, вийшла з кухні і повернулася з коробкою в руках. – Ось, тримай! Ліля взяла коробку, відкрила її і ахнула

Автор

– Чому ви розлучилися з татом? Можеш хоч тепер мені розповісти?  – Навіщо тобі це, для чого ворушити минуле? Все позаду не хочу нічого згадувати. Тата вже нема на цьому світі, його недобре тепер обговорювати! – Вікторія здивовано подивилася на дочку. – У мене багато проблем, мамо. Ти ж сама бачиш, я що не почну … Читати далі

У Марії не стало дочки Наталі… Старенька відправила внучку Оленку до колишнього зятя Олега і зайнялася поминками. Після поминок подзвонив Олег. – Ми зараз приїдемо, – сказав він. – Мені треба з вами поговорити. Марія важко встала. Поставила на газ чайник, дістала з холодильника тарілки з нарізкою, що залишилися після поминок, млинці, поставила на стіл біленьку. Нехай згадає Наталю, чоловік все ж таки, хоч і колишній… Вони сіли за стіл. Олег одразу взявся за біленьку. – Ну що ти сказати хотів? – спитала втомлено Марія. Олег раптом єхидно посміхнувся

Автор

Наталя йшла повільно… Втомлена від нескінченних процедур, вона вже не боролася… Наталя вже мріяла швидше звільнитися від цього всього, що триває останні місяці. Вона постійно була напівсонна. Іноді прокидалася, немов виринала з води, і знову занурювалася в рятівну дрімоту, що огортала її. Оленка приходила зі школи, входила в кімнату, наповнену специфічним запахом і дивилася на … Читати далі

Ганна поїхала до бабусі в село. Мати з батьком розлучилися і вона мріяла побачити його хоч там. Та батько не прийшов ні в перший тиждень, ані на другий. Ганна дуже засмутилася. – Бабусю, а коли тато прийде? – запитала вона. Старенька якось дивно подивилася на неї. Її обличчя раптом чомусь все зіщулилося, взялося складками. – Стривай, – сказала вона. – У мене для тебе дещо є… Бабуся порилася в шафі і дістала звідти коробочку. Вона простягла її Ганні й сказала: – Це тато тобі передав. Ганна взяла коробку, відкрила її й ахнула

Автор

Найбільше Катруся переживала, що її шестирічна донька Ганнуся не прийме її нового чоловіка Валерія. Душа у Катрусі завжди була поетична, важка до чогось піднесеного, але заміж вона вийшла за грубого мужика Павлика… Бо залетіла! Павлик їй подобався широкими м’язистими плечима та ямочкою на підборідді, а подружки казали, що вперше не можна завагітніти, а вона й … Читати далі

Віра прийшла додому пізно. Вона роззулася, дістала з сумки пиріг, який вона принесла з роботи й пішла на кухню. Вона приготувала вечерю і невдовзі на порозі зʼявився її чоловік Сергій. Він підозріло глянув на Віру і мовчки сів за стіл. – Ти мені випадково не зраджуєш? – раптом запитав він. – Чого ти так вдягаєшся гарно? І виглядаєш якось інакше! Віра застигла з тарілкою в руках

Автор

Віра вважала, що її життя склалося успішно. Заміж вийшла після закінчення інституту з великого кохання за симпатичного хлопця. Вони одразу вирішили, що жити з батьками не будуть, винаймали квартиру. Потім народився син Павлик. Чоловік піднімався кар’єрними сходами, добре заробляв. Два роки тому взяли кредит і купили квартиру. Але на життєвому шляху часто трапляються круті повороти, … Читати далі

Ліза сиділа на дивані і дивилася в одну точку. По телевізору йшов її улюблений серіал, але вона навіть уваги на нього не звертала. Раптом почувся скрегіт ключа в замку і в кімнату зайшов Максим. Він глянув на Лізу, зітхнув і сів біля неї. – Ліза, зрозумій, я нормальний мужик, – раптом почав він. – А з тобою у нас нічого не вийде. Ось дивись. Максим дістав з пакета папку з паперами і дав Лізі. Ліза відкрила її й заплакала

Автор

-Максиме, синку, ви вже два роки живете з Лізою, а дітей все немає. Ми вже літні з батьком, хочеться онуків побавити. Нехай твоя дружина може процедури які зробить. -Мамо, та я й сам задумався вже про це. Ліза каже, що так буває, треба просто трохи зачекати. -У мене знайома є, працює медсестрою у лікаря одного, … Читати далі

Ольга Іванівна вирішила відвідати доньку та зятя. Жінка приїхала до квартири молодих, та натиснула на дзвінок. Двері їй відкрила сваха. – Дивно, – подумала Ольга. – А вона що тут робить? Жінки пройшли на кухню. – А Світлана та Сергій де? – запитала Ольга Іванівна. – Сергій скоро буде, – відповіла сваха. – Він взяв останнє замовлення і вже їде додому. – А Світлана, – перепитала Ольга. Сваха задумалася і тихо сказала: – Це повинен сказати вам Сергій. Ольга Іванівна здивовано дивилася на сваху, нічого не розуміючи

Автор

-Як тільки ми одружимося – відразу приступимо до збільшення нашої родини! – замріяно промовив Андрій і посміхнувся Світлані. -Прямо так відразу? – дівчина з ніжністю подивилася на нареченого. -Ну, а чого чекати? Навіщо тоді створювати сім’ю, якщо не плануєш дітей? Таким серйозним підходом до спільного життя Андрій два роки тому і підкорив юну мрійницю Світланку. … Читати далі

Анастасія Петрівна накинула пальто і вийшла в магазин неподалік будинку. Жінка купила продуктів, і з двома важкими пакетами поверталася додому. Раптом, у під’їзді, Анастасія помітила якийсь лист у своїй поштовій скринці. – Дивно, і від кого це? – подумала вона, забрала лист, і піднялася до себе в квартиру. Жінка не роздягаючись прямо в коридорі відкрила конверт, прочитала листа, і застигла. – Чому я про неї ніколи не чула? 

Автор

“Ось і пенсія прийшла” – думала Анастасія Петрівна, розглядаючи себе в дзеркало. Дітей немає, чоловіка також. Декілька подруг якось розгубилися на життєвому шляху, та й не хочеться зайвий раз маячити на горизонті, у всіх сім’я, онуки, а в неї що? Правильно – нічого. Хотіла сказати “ні колу, ні двору”, але квартиру мала. Влаштувалася після закінчення … Читати далі