Романович

Дмитра запросив на День народження, його брат Славко. Марина дружина Славка, і її сестра Інна накрили чидовий стіл. Дмитро привітав брата. – За тебе! Бажаю тобі успіхів у всьому, – Дмитро підняв келих. – За тебе, Славко, я пишаюся, що в мене такий брат!  – Дякую, захвалив. За нас братику, – Славко розчулився. Раптом Дмитро побачив, що Марина щось шепоче Інні та обидві якось підозріло дивляться на нього. – Ну що ти готовий? – сказав на вухо братові Славко. – До чого? – здивувався Дмитро

Автор

– Дмитро, ми в суботу на день народження Славка зберемося. Посидиш із нами? Я Інну запросила, тобі сподобалося тоді, як ми всі разом співали. Ну що, прийдеш? – Марина багатозначно посміхнулася.  Дмитро згідно кивнув: – А як же, ну звичайно я прийду до брата на день народження. – Тоді до суботи, до двох на тебе … Читати далі

Марія з Михайлом зайшли у невелику церкву поруч з їх будинком. Поки Марія брала свічки, до Михайла підійшла незнайома бабуся і мовчки вклала йому в руку якийсь листок. Михайло глянув на нього, як тут раптом підійшла його дружина. – Що це в тебе в руці? – здивовано запитала вона. – Та ось бабуся старенька дала, подивитися ще не встиг. – Яка ще бабуся? – Марія здивовано дивилась на чоловіка. У церкві нікого не було! Михайло аж оторопів

Автор

Михайло тихенько озирнувся – ніхто його не бачить? Ні, ніби поруч нікого немає. Він став швидко складати в невелику, але ємну валізку усе, що йому траплялося під руку. Неймовірно смачно пахли і варені, і рожеві з білим жирком ковбаски… І тонші, маслянисті палички сирокопченої. Михайло прямо млів від грудинки з товстими прожилками м’яса, коли він … Читати далі

Олена сиділа з подругою в кафе. – Може підемо прогуляємося, – запропонувала Світлана. – Тільки я швиденько в дамську кімнату забіжу. Олена з радістю погодилася. Вона сиділа і чекала на Світлану, раптом її увагу привернув тихий, звук. Її погляд зупинився на смартфоні подруги, що лежав на столі. Екран світився, і Олена бачила, як на ньому сипалися повідомлення одне за одним. Обережно повернувши телефон до себе, Олена глянула і зстигла. – Цього не може бути, – тільки й вигукнула вона

Автор

Олена тримала в руках тест і дивилася на Олега. Чи готовий він до такого результату подій? Чи зможе стати батьком? Дівчину огортали сумніви. Сама Олена була дуже рада: вона вже була готова до появи в її житті пелюшок, сорочечок та інших приємних атрибутів, тому така новина стала для неї приємним сюрпризом. А ось Олег останнім … Читати далі

Ніна поверталася додому з двома важкими пакетами в руках. На лавці біля під’їзду її будинку сиділи дві сусідки. – Знову про щось пліткують, – подумала Ніна, привіталася з жінками і підійшла до дверей будинку. Раптом Ніна вловила, декілька фраз з їхньої розмови, стосувалися вони Ніни та її чоловіка Юрія. Жінка зупинилася, прислухалася до розмови і застигла на місці. – Цього не може бути! – не стрималася і вигукнула Ніна

Автор

– Баба Катя, допоможи, – Юрій підійшов до лавочки, де як завжди сиділа Катерина Олексіївна у своєму сірому пальті та кокетливому капелюшку. Сиділа вона одна, видно Юрій спеціально момент вибрав. – Допоможи, Катерино Олексіївно, скажи скільки, я не пошкодую, тільки допоможи! – чоловік знизив голос, – Кажуть ти володієш цим, вмієш загалом зробити, щоб нормально … Читати далі

Алла поїхала у відрядження з своїм начальником та його помічницею. Жінка одразу помітила, що Станіслав та Ірина багато часу проводять разом. – То вони коханці! – подумала Алла. – Я все розповім його дружині. Буде знати, як зраджувати! І вона вирішила простежити за парочкою. В останній вечір відрядження Алла спустилася у ресторан, і побачила Станіслава з жінкою за столиком, вони обіймалися, цілувалися. – Тепер не викруяться! – подумала вона і кинулася до них. Алла підійшла, і застигла від здивування.

Автор

Гарний чоловік, який подобався б усім без винятку, – велика рідкість. Завжди знаходяться люди, які шукають вади: зарозумілий, сноб, нарцис. І подібні епітети приписують щасливому власнику зовнішності кіноактора. Таким якраз і був Станіслав Микитенко. Він був керівником комерційного відділу у своїх неповних тридцять п’ять років. У колективі його любили, але без пліток все одно не … Читати далі

Володимир ішов по сільській дорозі. Дощ лив, як з відра. Бруд під ногами був слизьким і заважав іти. Але Володимир вперто рухався до мети! Сьогодні він має бути тут. Біля своєї Ганнусі… Нарешті, чоловік дійшов до цвинтаря. – От і вербичка Ганни, – подумав чоловік. Володимир підійшов до памʼятника і став навколішки. Скільки б він так простояв, невідомо. Але раптом чоловік почув чиїсь кроки. Володимир обернувся і застиг від несподіванки

Автор

День був сирим та похмурим. Володимир Сергійович, щулячись від холоду, стояв на зупинці. Автобус затримувався. Роздратований довгим очікуванням, він строго зиркнув на дівчину, що стояла неподалік. Та нічого не помічаючи, продовжувала, безтурботно сміючись, балакати по телефону. Це остаточно роздратувало його. -Можна тихіше? – майже вигукнув він. -Вибачте, – розгублено сказала дівчина. – Гаразд, мамо, я … Читати далі

Діана з чоловіком приїхали до батьків у гості. Павло вийшов з машини, відкрив багажник і почав діставати сумки з гостинцями і подарунками. Раптом Діана помітила когось вдалині. Вона придивилась і не повірила своїм очам! По вулиці йшла Олена під ручку з якимось незнайомим мужиком. Вона весело сміялася, і здалеку помахала Діані на знак вітання. – Як таке може бути? А де ж її Вадим?! – сплеснула руками Діана. Та згодом відкрилася сумна правда

Автор

Діана переїхала від батьків у новий будинок, коли вона перейшла на третій курс університету. Будинок був дуже гарним, в котеджному селищі, в зеленій зоні зі ставком. Батько постарався. Він дуже любив дружину й дочку, і для Діани був просто ідеалом чоловіка. Хлопчики-студенти цікавили її мало. Та й на Діану вони великої уваги не звертали. Занадто … Читати далі

Віктор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню. Ірина якраз варила гарбузову кашу дітям. – Де у нас швабра? – навіть не привітавшись запитав чоловік. – Яка ще швабра? – здивувалася Іра. – Звичайна, якою миють підлогу, – єхидно сказав Віктор. – Хочу прибрати, бо дивитися не можу, як ти запустила будинок. – Але Вітя, я ж.., – спробувала щось сказати дружина, але Віктор розвернувся і пішов. Ірина здивовано дивилася йому в слід, не розуміючи, що найшло на її чоловіка. Але невдовзі все з’ясувалося

Автор

Ірина нарізала цибулю і плакала від безсилля, та й від цибулі теж.  – Ну, чому знову все не так? Прикро до сліз, а Вітя поводиться, як ні в чому не бувало! Начебто так і має бути. Може правильно мама казала – не догоджай чоловіку надмірно! Кохання коханням, але балувати нікого не можна. Це псує людину. … Читати далі

Оксана пекла торт собі на День народження, коли до неї зайшла подруга Віра. – О, ти вже готуєшся? – усміхнулася Віра, побачивши коржі. – Так, вирішила Наполеон спекти. Віктор його дуже любить, – відповіла Оксана, наливаючи чай. – Доречі, про Віктора. Не знаю навіть, як тобі сказати, – зам’ялася Віра і зупинилася. – Та кажи вже? Щось сталося? – поквапила подругу Оксана. – Віктор твій, знайшов іншу! – раптом видала Віра. Оксана застигала, вона не могла повірити у почуте

Автор

Озираючись назад з висоти свого віку та досвіду прожитих років, Оксана впевнена, що перше кохання часто йде у минуле, і рідко, коли воно може знову повернутися. Не треба тягтися до минулого, не варто, тому що, хоч би яким воно було – щастям або не дуже, минуле у віці здасться іншим, не як у юності. Перше … Читати далі

Ліля запекла соковиту курочку, приготувала вишуканий десерт, накрила святковий стіл. Сьогодні вона вирішила влаштувати романтичний вечір своєму чоловіку. Іван пообіцяв прийти з роботи раніше. – Тепер все готово! – сказала сама до себе жінка, поправивши зачіску. Раптом в коридорі почувся звук дверей і якийсь незрозумілий сміх. – А це ще що таке? – подумала Ліля і пішла подивитися. Жінка вийшла в коридор і застигла на місці. -Ів ане! Що це все означає? – вигукнула Ліля, побачивши свого чоловіка в обіймах з своєю подругою

Автор

-Доню! Я така рада за вас! Давай там бережи себе! – радісно торохтіла Ліля в трубку. Після п’яти років сімейного життя дочка нарешті вирішила порадувати її онуком чи онукою. -Звичайно, мамо! Обов’язково! – сміялась у слухавку Валерія. – Чесно кажучи, ми не планували, але вже раз так вийшло – буду берегти себе і готуватися стати … Читати далі