— Нікуди ти не дінешся, – уїдливо додала Людмила. – Буде дитина на зло тобі! Ігор почервонів і сховав гроші в кишеню. Він хотів оплатити вирішення “проблеми”, але після заяв Люди, пропонувати таке не став. Тетянка зʼявилася на світ навесні. Вона майже не плакала, добре їла, швидко засинала. Ідеальна дитина. Щічки рожеві, вага в нормі. […]
– Та й ти теж давай-но виходь на роботу! Не принцеса. І Ксюшка вже велика, у садок віддаси, – невдоволено відповів чоловік
– Немає у мене більше грошей для вас! Нема! І Аліночці своїй передай – крамничка закрита! – як грім серед ясного неба пролунали слова матері. – Мамо, та ти що? Як же так? Ти не розумієш, нам кредити платити треба. Ми й так уже прострочили, – намагався розжалобити Інесу Павлівну Артем. – І що? Платіть. […]
– Мамо, я щось не розумію… Який ще спадкоємець може претендувати на татову квартиру, якщо, крім нас, з тобою в нього нікого не було? Чи я чогось не знаю?- Марина з подивом подивилася на матір
– Мамо, я щось не розумію… Який ще спадкоємець може претендувати на татову квартиру, якщо, крім нас, з тобою в нього нікого не було? – Марина з подивом подивилася на стару фотографію, де вони з батьками відпочивали біля озера. …Мама, тато і вона… Як же це було чудово. Ще зовсім нещодавно їй навіть на думку […]
Зустрів колишню дружину, і мало не позеленів від заздрощів
Олег зачинив холодильник так, що полиці всередині затремтіли. Один із магнітиків із глухим стукотом упав на підлогу. Олена стояла навпроти нього, бліда, зі стиснутими кулаками. – Все? Полегшало? – Видихнула вона, задравши підборіддя. – Та ти мене дістала, – голос Олега зірвався, хоч він і намагався говорити тихіше. – Що за життя у нас, га? […]
Наступного ранку, не дочекавшись якихось пояснень, я вирішила поговорити з мамою. Вона якраз була в саду, обрізала троянди. Я підійшла ближче, тримаючи телефон із тими ж фотографіями
– Хто це на фото, тату? – запитала я, тримаючи телефон так, щоб усі за столом бачили зображення. Вечеря, що тільки-но почалася, зупинилася в очікування продовження. Батько мовчки дивився на екран. Мама мовчала з ложкою в руці, а сестра Юля кинула на мене переляканий погляд. – Це що за сцени? – я не стримувалась, в […]
Я прийшла на день народження онука, а там ніби для мене й місця не знайшлося. Гості – всі її друзі, родичі, навіть сусіди. А я наче стороння
– Я коли побачила накритий стіл у невістки, хряснула дверима, розвернулася і пішла. Не сказала ні слова. Словом, не могла – сльози підступили до горла. Не було жодної страви, яку я люблю. Наступного дня я все ж вирішила зателефонувати свасі, мамі Лесі. Розмова була важка. – Ганно, що сталося? – здивувалася вона, коли почула мій […]
– Ось саме! Я знала, що шлюб – це не моє і що я все одно піду, рано чи пізно. І ставити цей експеримент на комусь гідному, до кого в мене були сильні почуття, я не хотіла
– Єво, звари мені каву! – потряс її чоловік за плече о пів на восьму ранку, у неділю. Єва знехотя випливла з міцного ранкового сну, не без зусиль розплющила одне око, кинула погляд на настінний годинник, що висить навпроти ліжка, і насупилася. – Спи, рано ще… – пробурмотіла вона і повернулася було на інший бік, […]
– Такі в мене з чоловіком проблеми, дівчатка! Уявляєте, він відмовляється мене приймати такою, яка я є, вимагає, щоб я схудла! А я, як із вами познайомилася, зрозуміла, що мені це не потрібно
– Ніяких гостей! – рявкнув Віктор, впритул дивлячись на дружину, – щоб нікого тут не було. Катю, ти подивися на себе, на кого ти перетворилася? Жереш у три горла, купу безформну нагадуєш. Знову збереш подружок і ви знищите двотижневий запас їжі за один вечір? Ніяких свят! Останнім часом Катерина почувалася ураженою. Вона розуміла, що чоловік […]
– Ти вже донька, таких не вибирай! Нерівний він тобі
Сьогодні на картку прислали зарплату, двадцять шість тисяч. Ганна йшла додому в гарному настрої: “Зазвичай менше виходить, а цього місяця, разом з авансом, понад тридцять вийшло. Це начальник ще п’ять тисяч премії виписав. Так я наприкінці місяця два дні по дві зміни відпрацювала, – мимоволі подивилася на свої руки. – Які страшні! Чавун в’ївся, вже […]
По-твоєму, я товста? А я й думаю, що це ти раптом стежити за собою став. Джинси собі купив, шкіряну куртку, бейсболку. Голову поголив для маскування лисини. Для кого так стараєшся? Вже точно не для мене. Товста я. Що є з ким порівнювати?
Ганна смажила котлети, коли у двері подзвонили. Вона вийшла із кухні, щоб відкрити. – Мамо, це до мене, – зупинив її на півдорозі голос дочки. – Я відкрию. – Добре. Я ж не знала. – Ну, що ти стоїш? Іди, смаж свої котлети, – роздратовано сказала дочка, озирнувшись на неї. – Чому свої? І твої […]