Романович

Після того, як бабусі не стало, її хату ми вирішили не продавати. В сім’ї було семеро дітей, то ж особливої виручки від продажу ніхто б не отримав. Тому ми вирішили зробити все по-іншому і зовсім про це не шкодуємо – у виграші залишилися всі

Автор

У нас дуже велика родина, бо в моєї бабусі було аж семеро дітей. В селі у нас є гарний будинок, великий сарай, багато худоби і гектар землі, де є чудовий фруктовий сад. Такий собі куточок раю на землі… Навпроти її будинку, стояв зовсім вже постарілий, занедбаний будиночок, город весь давним-давно заріс бур’янами. Але я пам’ятаю … Читати далі

Коли мами не стало, сестра написала відмову від батьківської хати і я документально оформила її на себе. Ми з чоловіком садили там город, Петро зробив ремонт, збудував новий паркан. Усіх все влаштовувало. А потім мого Петра звільнили з роботи і ми вирішили продати хату. І якось я пішла до сестри, щоб повідомити їй своє рішення

Автор

Коли мами не стало, залишилася в селі її стара хата. Я ще маю сестру Галину, але вона вже багато років живе з дітьми в столиці. Я теж живу в місті, але вони близько до села і домаминої хати мені добиратися хвилин 30. Хатина у мами зовсім маленька, глиняна, на краю села, та й трохи в … Читати далі

Ми з чоловіком люди не багаті, але Денис у нас єдиний син, то ж ми вирішили робити весілля. У нас є традиція, що спочатку батьки нареченого їдуть до батьків нареченої свататися, то ж як годиться, зібралися ми з чоловіком до батьків цієї Вікторії, нашої майбутньої невістки, в гості. Вона з мамою жили в селі, недалеко від нашого міста. Сваха виявилася чудовою жінкою, але відразу нас попередила, що грошей у неї немає, то ж ми вирішили все оплачувати самі

Автор

Цього року мій син закінчив університет, уже навіть підшукав собі роботу, а ще взимку він нас попередив, що має намір одружуватися з своєю одногрупницею Вікторією. Ми знали, що вони зустрічаються вже два роки, але ніяк не думали, що весілля вони захочуть відразу після закінчення навчання. Обоє вони вже були працевлаштовані, то ж не зважаючи на … Читати далі

На весіллі в молодшого брата мого чоловіка свекруха дуже розхвалювала свою нову невістку. І тут я почула, як одна з її подруг запитала свекруху, а чим же їй не вгодила старша невістка, тобто я. Я уважно прислухалася, що ж буде говорити мама чоловіка. Те, що я почула, мене дуже неприємно вразило. Свекруха назвала мене бідною, мовляв, її син зі мною далеко не піде, бо у мене нічого немає

Автор

Так сталося, що після п’яти років шлюбу я подала на розлучення. Усі навколо зараз мене всі вмовляють не звертати уваги на витівки свекрухи, адже у нас двоє дітей і треба зберегти сім’ю заради них. Але я налаштована йти до кінці і не хочу жити з чоловіком, який не здатний мене захистити, навіть перед своєю мамою. … Читати далі

Ми з Олегом навіть не мріяли про весілля, адже у нас були бідні сім’ї, тому просто розписалися, бо не мали за що святкувати. Я народила синочка, а незабаром дізналася, що знову чекаю дитятко. Я раділа і сумувала водночас, адже ми тоді жили в гуртожитку. Рідня сприйняла цю новину недобре, усі мене засуджували. Відтоді минуло багато років і зараз я знаю одне: як добре, що послухала тоді одну людину

Автор

Я вийшла заміж дуже молодою. Мій коханий Олег якраз тоді лише повернувся з армії. Сім’я, що у мене, що у Олега бідові зовсім. Весілля, як такого і не було у нас, не святкували ми, особливо, бо не було грошей. Обручки й ті мені від моєї матері дісталась, а Олегові від його бабусі. Жити також нам … Читати далі

Перед самим весіллям в п’ятницю до Христини додому прийшла Віра Данилівна, посадила всіх рядочком за стіл і впевнено сказала: «Мій син з вашою донькою шлюб брати не буде. Не пара вона йому». Молоді лише розписалися, а через рік Богдан таки послухав маму і пішов від дружини, не зупинила його навіть дитина, яка у них нещодавно народилася

Автор

Біля церкви було людно, сьогодні ж велике свято. Христина сьогодні теж прийшла на Богослужіння. Вдома її не було довгих 16 років, приїхала два дні тому, то ж вирішила зранку піти до храму. В Німеччині, де вона живе зараз, все трохи не так. Раптом серед натовпу Христина побачила жінку, дуже схожу на її колишню свекруху, але … Читати далі

Ірина приїхала додому з Італії на кілька днів. Якраз вирішила свій день народження відсвяткувати, запросила в гості родичів, бо вже давно з ними не бачилася. Сподівалася, що донька допоможе стіл накрити, але згодом зрозуміла, що у власному домі тепер їй якось не дуже раді

Автор

Літо було в розпалі, село святкувало Зелені свята. Під вечір в двері Марії хтось постукав, відчинила – на порозі стояла її кума Ірина, яка приїхала додому у відпустку, бо вона вже 15 років живе і працює в Італії. Марія була дуже рада бачити Ірину, жінки до вечора засиділися за столом, згадуючи минуле. А згадати і … Читати далі

На подвір’ї у Катерини було дві хати – одна стара, а інша нова, в два поверхи. Катерина дуже пишалася, що вони з чоловіком доробилися до всього цього самі. Іванові вона забороняла допомагати матері, адже у неї є пенсія, а гроші їм самим потрібні, і так їх постійно не вистачає

Автор

На подвір’ї у Катерини було дві хати – одна стара, з стріхою, що постійно протікала, а інша нова, в два поверхи. Катерина дуже пишалася, що вони з чоловіком доробилися до всього цього самі. Катерина прийшла на це подвір’я в невістки 20 років тому. Іван привів її до себе додому, але жити було ніде. Одарка, мама … Читати далі

Звістка про дитину зовсім не засмутила Василину, тепер у неї з’явився сенс в житті, а щоб не осоромити перед людьми своїх батьків, дівчина відправилася в сусідню область до своєї тітки, татової рідної сестри, в якої не було своїх дітей. Вона давно просила брата, щоб хтось з племінників приїхав до неї, жили б разом, а потім вона і хату б свою записала. Для Василини це була чудова нагода почати все заново

Автор

Василина сиділа біля вікна і чекала, коли ж в її двері постукає поштарка. Наближаються свята, а пенсії досі немає. Стіл ошатний вона накривати не збирається, нема для кого, але голубці зробити треба. Вона завжди робила голубці саме на Зелені свята. Як же сумно самотньо святкувати одній. А колись донечка бігла в поле, збирала польові квіти, … Читати далі

В найважчу хвилину чоловік пішов від мене, доньку забрав до своєї мами, а сам почав жити з моєю найкращою подругою. Пережити все це було складно. У мене не залишилося нічого, але одного разу на вулиці я зустріла свого колишнього начальника Андрія. Відтоді моє життя дуже змінилося

Автор

Моя історія дуже незвична, мій чоловік кинув мене і пішов до моєї найкращої подруги. У нас було все добре, я вважала себе неймовірно щасливою жінкою: у мене була дочка і люблячий чоловік. А потім в одну мить все змінилося. Одного разу я сильно захворіла і перестала ходити. Чоловік замість того, щоб підтримати мене, сказав, що … Читати далі