Романович

На заробітки в Італію я поїхала для того, щоб допомогти синам. А минулого року я приїхала додому і зрозуміла, що стала їм непотрібною. Весь цей рік я працювала, як завжди, але гроші перестала висилати. Сини швидко це помітили, стали частіше мені дзвонити, питати, як у мене справи. Я їм кажу, що все добре, але цього року не приїду

Автор

Я поїхала на заробітки в Італію, коли мені було 48 років. Вже довгих 10 років Рим став моїм другим домом. Нещодавно я була у відпустці в Україні, повернулася на роботу дуже засмученою, бо зрозуміла, що вдома для мене місця немає. Про це мене попереджали подруги-заробітчанки, навіть різні історії, як приклад, розповідали, але я не могла … Читати далі

Чоловік покинув мене з малою дитиною. А коли йшов, то сказав, що дуже шкодує, що одружився зі мною. Я довго сумувала, а потім згадала про свого одногрупника, якому я колись дуже подобалася. Я стала розпитувати про нього людей, дізналася, що він зараз багата людина і вирішила, що потрібно діяти, адже я теж маю право на жіноче щастя

Автор

З Артемом ми зустрічалися десь пів року. А потім я дізналася, що скоро стану матусею, адже чекаю дитину. Коли я про це сказала коханому, він без роздумів зробив мені пропозицію вийти за нього заміж, він щиро радів цьому. Все було прекрасно, ми готувалися до весілля, потім поїхали у весільну подорож, загалом весело проводили час, в … Читати далі

Якось я приїхала в гості до брата, Іван метушиться, стіл накриває, а невістка Галя сидить за столом і не ворухнеться! Я кажу – може, допомогти треба, незручно якось, Іван бігає, ми сидимо. Ось тут вона мені і каже – хочеш, мовляв, допомагай, а я не збираюся. Я їй намагалася пояснити, що ні до чого доброго така поведінка не призведе, але вона мене не слухає

Автор

– Моя зовиця Галина по дому принципово нічого не робить! Взагалі! – обурено розповідає 30-річна Любов. – Не прибирає, не пере, не готує! Після роботи займається виключно своїми справами, може весь вечір в телефоні просидіти. Ну, може зі старшою дитиною поговорити, з молодшим сином повозитися перед сном, ось і вся допомога по господарству і участь в … Читати далі

Моя подруга Ярослава була в Італії була лише 4 роки. Заробила необхідну суму і повернулася додому, у сімейне гніздечко, яке звив для них мій чоловік. Я ж залишилася за кордоном. Спочатку купила старшій доньці квартиру, потім молодшій. Загалом, я пробула в Італії 16 років. Цього літа я приїхала додому і у мене були думки залишитися і більше не їхати. У мене гарний будинок, в якому все є, що мені одній ще треба

Автор

Ми з чоловіком і дітьми жили в селі, я працювала в місцевій школі вчителькою. Діти підростали, я хотіла дати їм щось краще, ніж мали ми з чоловіком. В 40 років я наважилася їхати на заробітки в Італію. Я ночами не спала, думала, чи правильно роблю, що залишаю дітей і чоловіка, але потім переконала себе, що … Читати далі

Одного разу, в неділю, пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла ціла делегація – свекруха, мій чоловік і якась дівчина. Свекруха сміливо зробила крок вперед і, не вітаючись, сказала, що після розлучення зі мною мій чоловік і ця дівчина будуть жити тут, а мені з донькою запропонувала подумати, куди перебиратися. Квартиру їм я не віддала – ми її продали, а гроші поділили. Ми з донькою почали жити самі, а через кілька років чоловік захотів до нас повернутися

Автор

Я народилася і виросла в селі, але дуже хотіла поступити в медучилище, тому приїхала в місто відразу після закінчення сільської школи. Моя мрія збулася – я стала медиком. Після закінчення пішла працювати медичною сестрою в лікарню, там і познайомилася з одним з пацієнтів, який згодом став моїм чоловіком. Житла свого у нас не було, знімання … Читати далі

У мого чоловіка з’явилася інша жінка, тому ми розлучилися. Виявляється, він говорив їй, що квартира його, і після розлучення вона до нього переїде. Але квартира моя, ще дошлюбна, тому чоловікові при розлученні нічого не дісталося. Така ж ситуація з Світланою – квартира належала її чоловікові, тому вона теж пішла з дому без нічого. Наші молодята не мали де жити, перший час квартиру знімали, але їхня любов не витримала випробувань і вони розійшлися. Натомість – мені розлучення принесло щастя

Автор

Я завжди довіряла своєму чоловікові. За всі роки він ніколи не відключав звук сповіщень в своєму телефоні і не користувався беззвучним режимом, а недавно раптом почав. Неможливо до нього тепер додзвонитися. Це помітили не тільки родичі, а й друзі. Мені це видалося дуже дивним, здалося, що тут щось недобре. Чоловік почав часто ходити по магазинах. … Читати далі

Коли Михайло мене залишив я змирилася з тим, що залишуся одна, хоча дуже кохала його, і, як мені не було важко, стала жити своїм життям. А потім він повернувся, говорив, що кохає, просив пробачення, але назад я його не прийняла, адже знала, що в нього народилось дитя. А згодом мене покликав заміж Олег. Я довго думала, а потім погодилася, адже була вже немолода. А коли ми грали весілля, то я й гадки не мала, що за людина мій наречений

Автор

Коли я навчалася ще в школі, тоді й покохала Михайла. Він довго не звертав на мене уваги, а лише на випускному вечорі, коли він прийшов до своєї сестри, яка навчалася разом зі мною, ми познайомилися краще. Відтоді ми стали зустрічатися, я літала немов на крилах від щастя. Михайло був старшим за мене, він вмів гарно … Читати далі

Одного разу чоловік прийшов додому і сказав, що у нього є інша. Оксані він запропонував перебратися в будиночок в селі, який колись дістався йому від бабусі. Оксані нічого не залишалося робити, як готуватися до переїзду. Адже вона сирота, заступитися то особливо й нема кому. Будинок Олександр оформив на Оксану, як дарчу. Він був старенький, дерев’яний, без зручностей. Гроші Олександр стабільно відправляв на картку, але до сина не приїжджав

Автор

Оксана дуже любила Олександра, звичайно, хотіла стати його законною дружиною, але він не поспішав робити пропозицію. Тому дівчина жила з Олександром в цивільному шлюбі протягом п’яти років. Жили спочатку у його батьків. Потім придбали житло. Вірніше, Олександр купив трикімнатну квартиру в спальному районі, яку він оформив на свою маму. Гроші відкладали разом, але все ж … Читати далі

В неділю ми святкували день народження чоловіка в кафе. Він запросив своїх друзів, однокласників, колег по роботі. Гостей було дуже багато, деяких я бачила вперше, вони були мені зовсім незнайомі. На красиву та яскраву брюнетку в золотій сукні я звернула увагу відразу, але я була заклопотана святом: слідкувала, щоб все вчасно подали, щоб страв на столах вистачило всім. А вже під кінець свята мене покликала подруга і показала мені пальцем в куток, де стояв мій чоловік з тією жінкою

Автор

Я зі своїм чоловіком живу в шлюбі вже 5 років, це, здавалося б і не так багато для хорошого шлюбу. Вперше він зрадив десь три роки тому. Сталося це на зустрічі випускників. Я знала, що в юності він був закоханий в свою ровесницю, але сприймала це, як просто якусь сторінку з його минулого життя і … Читати далі

Моя свекруха завжди глядить наших дітей все літо в селі. Ми привозимо їм продукти, даємо матері гроші, вона нас дуже виручає. Тепер вже й брат чоловіка з дружиною привозять своїх дітей. Минулого року вони все літо в бабусі жили, а ні копійки не дали. – Мабуть, не подумали, я сама якось впораюся, у мене трохи відкладених грошей є. Ага, впоралася, їли наші продукти. А цього літа знову брат з Тамарою своїх дітей до бабусі привезли ще в травні, і знову нічого не дали. Ми привезли своїх дітей і повний багажник продуктів, а свекруха нам вже дає список, що привезти наступного разу, бо пенсії їй не вистачає. Тут я вже не витримала і сама набрала Тамару

Автор

Пам’ятаю, що у мене було таке гарне дитинство з шикарними канікулами в дитячих таборах для вівдпочинку, а якщо вже я і залишалася в місті, то усім двором гуляли разом, бігали, гралися, усі одне одного знали. Часи змінилися зараз. Відпочинок в оздоровчому таборі не всім батькам по кишені, адже за це потрібно викласти чималу суму коштів, … Читати далі