Автор Романович
Ольга поправила комір нового пальта і перевірила час на телефоні. До зустрічі з родиною Андрія залишалося десять хвилин. Вона нервувала більше, ніж перед важливими переговорами на роботі. — Не хвилюйся так, — Андрій взяв її за руку. — Мама й… Продовжити читання →
— Сьогодні ввечері посидиш у батьків? — запитав чоловік між іншим, ніби нічого не сталося. — Квартиру треба звільнити. Стефа посміхнулася і кивнула. Інша жінка на її місці влаштувала б розбір польотів або хоча б, як мінімум, поцікавилася, навіщо чоловікові… Продовжити читання →
Інна Сергіївна похмуро зиркнула на собаку. Ні, вона цілком непогано ставиться до тварин, але завжди була категорично проти того, щоб їх тримати вдома. Ну, гаразд, ще кішечку… Куди не йшло… А це ось що? Коли син познайомив її з дівчиною,… Продовжити читання →
Сороковини по покійному чоловіку добігали кінця. Народу було багато, Тетяна навіть не чекала стільки, хоч була до цього готова. Колеги та друзі прийшли, деякі без попередження, і їх виявилося більше. Були й зовсім незнайомі. Після поминок усі розійшлися, а Тетяна… Продовжити читання →
Василина Миколаївна довгі роки жила в будинку на околиці села. Пречисте місце, де навесні повітря наповнювалося ароматом квітучих яблунь, а восени стежки вистилалися килимом із жовтого та багряного листя. Її маленький, але затишний будинок стояв на пагорбі, звідки відкривався краєвид… Продовжити читання →
Галя летіла на крилах з роботи, ще б пак, її нарешті помітили і підвищили. – Гавриленко, – сказав начальник цеху, – йди до директора. Галя була окрилена, нарешті у неї все почало складатися як треба, а то мама переживала, чи… Продовжити читання →
Щосуботи пенсіонерка Катерина Матвіївна ходила на міський продуктовий ринок. У цей день тижня тут був найбагатший асортимент. Ось і сьогодні, травневим днем, вона поспішала за покупками, проходячи знайомими з самого дитинства старими вуличками. Вдома на літню жінку чекала дочка Ніна… Продовжити читання →
Коли Юрій повернувся з армії, усе було інакше. Двір заріс травою, мама трохи більше посивіла, а брат Віталій – одружився. – Знайомся, це Марина, – сказав Віталій, притискаючи до себе молоду жінку. – Тепер вона – наша родина. Марина несміливо… Продовжити читання →
Коли Аня привела Сергія додому вперше, мати скривилася ще на порозі. – Це що, твій Сергій? – тихо перепитала, як тільки той пішов у вітальню. – Так, мамо. А що? – А те, що він… із собакою приперся. Це що… Продовжити читання →
– Сашко! – голос Іри прозвучав так дивно, що Сашко впустив майже зібрану спинку ліжечка і шуруповерт, вилаявся, коли той влучив йому по нозі, і кинувся в сусідню кімнату. – Що? – Сашко, тільки не панікуй! Почалося! Викликай “швидку”. Дивлячись,… Продовжити читання →