5 Травня, 2026

Автор: Романович

Донечко, я не знаю як буде правильно, ти – доросла і тобі вирішувати, але він – твій батько, і йому зараз дуже потрібна твоя допомога, – радить мені мама по телефону. Я поставила слухавку і сказала, що мені треба подумати, а думати і справді було над чим. Прийняти таке рішення непросто, як і непросто пробачити. Я зараз живу одна, бо мама ще 6 років тому поїхала у Францію на заробітки. А зараз через багато років повернувся батько і хоче, щоб ми прийняли його назад
Uncategorized

Донечко, я не знаю як буде правильно, ти – доросла і тобі вирішувати, але він – твій батько, і йому зараз дуже потрібна твоя допомога, – радить мені мама по телефону. Я поставила слухавку і сказала, що мені треба подумати, а думати і справді було над чим. Прийняти таке рішення непросто, як і непросто пробачити. Я зараз живу одна, бо мама ще 6 років тому поїхала у Францію на заробітки. А зараз через багато років повернувся батько і хоче, щоб ми прийняли його назад

– Донечко, я не знаю як буде правильно, ти – доросла і тобі вирішувати, але він – твій батько, і йому зараз дуже потрібна твоя допомога, – радить мені мама по телефону. Я поставила слухавку і сказала, що мені треба подумати, а думати і справді було над чим. Прийняти таке рішення непросто, як і непросто […]

Read More
– Ви впевнені? – Нотаріус знову уважно вивчив папери. – Дарча – це серйозний крок. Повернути майно назад буде дуже складно
Uncategorized

– Ви впевнені? – Нотаріус знову уважно вивчив папери. – Дарча – це серйозний крок. Повернути майно назад буде дуже складно

– Ви впевнені? – Нотаріус знову уважно вивчив папери. – Дарча – це серйозний крок. Повернути майно назад буде дуже складно. Травневе ранкове сонце заливало світлом нотаріальну контору. У кутку мірно гудів кондиціонер, у повітрі чутно запах свіжозвареної кави з приймальні. Звичайний день, коли ухвалюються доленосні рішення. – Мама знає, як вчинити, – Яна акуратно […]

Read More
– Ні, я думаю, сюди нікого приводити не треба, – відповів Сергій абсолютно серйозно, – будинок, це наша тиха гавань
Uncategorized

– Ні, я думаю, сюди нікого приводити не треба, – відповів Сергій абсолютно серйозно, – будинок, це наша тиха гавань

Коли всі гості роз’їхалися після весілля доньки, і у квартирі настала, нарешті, тиша, Злата плюхнулася в крісло, витягнувши втомлені ноги. – Невже все? Думала, це ніколи не закінчиться. Звідки в нас стільки родичів? – Сподіваюся, Поліна не надумає вдруге виходити заміж, – бурмотів Сергій, відкинувшись на спинку дивана і заплющивши очі. – Хоча, мені цей […]

Read More
Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти захоче, свято ж, – розгублено кажу. – Хто? Сестра твоя, тітка Галина, яка приведе з собою всіх дітей і всіх онуків, щоб вдома на застілля не витрачатися! Не сміши, мамо, заради твоїх родичів точно залишатися не варто. А якщо ми в гості поїдемо, то ти неабияк зекономиш, ти ж знаєш, скільки зараз треба грошей, щоб стіл накрити, – стала повчати мене Юля. – Не знаю, доню, якось мені це незвично. За свої 56 років я ще жодного разу на свята не їхала з дому нікуди
Uncategorized

Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти захоче, свято ж, – розгублено кажу. – Хто? Сестра твоя, тітка Галина, яка приведе з собою всіх дітей і всіх онуків, щоб вдома на застілля не витрачатися! Не сміши, мамо, заради твоїх родичів точно залишатися не варто. А якщо ми в гості поїдемо, то ти неабияк зекономиш, ти ж знаєш, скільки зараз треба грошей, щоб стіл накрити, – стала повчати мене Юля. – Не знаю, доню, якось мені це незвично. За свої 56 років я ще жодного разу на свята не їхала з дому нікуди

– Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти захоче, свято ж, – розгублено кажу. – Хто? Сестра твоя, тітка Галина, яка приведе з […]

Read More
– Щастя справді любить тишу, – подумала Ганна, виходячи з офісу. – Але тільки, якщо ця тиша не перетворюється на брехню
Uncategorized

– Щастя справді любить тишу, – подумала Ганна, виходячи з офісу. – Але тільки, якщо ця тиша не перетворюється на брехню

… Ну, я не знаю, як сказати… Вона виглядала так, ніби на останню копійку купувала хліб. Усередині все стиснулося. – У сенсі? — перепитала Ганна. – У прямому, – зітхнула подруга. – На ній був якийсь старий пуховик, затерті черевики. Стояла біля каси, рахувала копійки, ще й зітхала так сумно, що в мене ледь сльози […]

Read More
– Ну, тримайтеся там, – сказала одна з тіток. – Ми б допомогли, але ви самі розумієте, час зараз непростий…
Uncategorized

– Ну, тримайтеся там, – сказала одна з тіток. – Ми б допомогли, але ви самі розумієте, час зараз непростий…

– Наташ, ну ти ж не відмовиш, правда? – голос тітки звучав лагідно, ніби це вона надавала послугу, а не просила допомоги. Наталя завмерла біля вікна, заплющивши очі. Ця розмова була їй надто добре знайома. Наразі доведеться переглядати свої плани, щоб допомогти сім’ї. – Що трапилося? – спитала вона, знаючи відповідь. – Племінниці твоїй англійська […]

Read More
“За смачною вечерею, Гліб і Соня крадькома поглядали один на одного та обидва згадували першу спільну вечерю – одну сардельку на двох
Uncategorized

“За смачною вечерею, Гліб і Соня крадькома поглядали один на одного та обидва згадували першу спільну вечерю – одну сардельку на двох

Змучена холодом і безсонням кішка намагалася знайти притулок, щоб подрімати хоча б кілька годин. Голод теж дошкуляв, але вона до нього звикла, гірше було з переслідуючим усюди морозом, який проник у тіло кішки та трусив її тіло сильним тремтінням. З під’їзду, де вона, знесилена впала на голу підлогу під теплою батареєю, її вигнали, безцеремонно відкинувши […]

Read More
– Ти пішов до чужої жінки. Ти зрадив нас із донькою і зрадив пам’ять брата
Uncategorized

– Ти пішов до чужої жінки. Ти зрадив нас із донькою і зрадив пам’ять брата

– Мамо, я не вступила на бюджет. – Ксюша прийшла додому в засмучених почуттях. Вона шукала підтримки в мами й батька, але Павло лише зморщився. – Я не сумнівався. Коли Бог роздавав розум, ти стояла в черзі за новою сумочкою, – він злісно підчепив доньку, і та розплакалася і втекла до себе. – Навіщо ти […]

Read More
Я більше не готую на всіх!
Uncategorized

Я більше не готую на всіх!

“– Я більше не готую на всіх! Тільки для себе та Ані. – Це ще чому? – обурився Микита. – Тому що в нашій родині, як я зрозуміла, кожен сам за себе. От і живіть так! – Мамо, де мій сніданок? – Яна увірвалася в спальню без стуку. – Я спізнюся до школи! Ніна спробувала […]

Read More
Катерино, ну не можна так, навіть на вихідні в місто не виходити. Ти ж уже майже три роки в Італії, а ніде толком не була і нічого не бачила. Катерина важко зітхнула, їм добре говорити, вони тут вже по 20 років сидять і непогано вже заробили, квартирами не лише себе, але й дітей усіх забезпечили. А їй діватися нікуди, вони ж залишилася без даху над головою після того, як чоловіка не стало, а його сестра просто вигнала її з їхньої хати, тому їй треба якомога швидше на житло заробити
Uncategorized

Катерино, ну не можна так, навіть на вихідні в місто не виходити. Ти ж уже майже три роки в Італії, а ніде толком не була і нічого не бачила. Катерина важко зітхнула, їм добре говорити, вони тут вже по 20 років сидять і непогано вже заробили, квартирами не лише себе, але й дітей усіх забезпечили. А їй діватися нікуди, вони ж залишилася без даху над головою після того, як чоловіка не стало, а його сестра просто вигнала її з їхньої хати, тому їй треба якомога швидше на житло заробити

– Катерино, ну не можна так, навіть на вихідні в місто не виходити. Ти ж уже майже три роки в Італії, а ніде толком не була і нічого не бачила. Поїхали завтра у Ватикан на мессу, а потім по Риму погуляємо. Погода гарна, уже справжня весна. Виходь вже з того будинку, – подруга, така ж […]

Read More