5 Травня, 2026

Автор: Романович

Оксана помітила, що вона чужа в їхньому домі, вірніше у квартирі. Їй уваги нуль. Є вона вдома чи ні – ніхто не помічає. Поїла та йди у свою кімнату, сиди тихо, нікуди не встрявай
Uncategorized

Оксана помітила, що вона чужа в їхньому домі, вірніше у квартирі. Їй уваги нуль. Є вона вдома чи ні – ніхто не помічає. Поїла та йди у свою кімнату, сиди тихо, нікуди не встрявай

Оксана повернулася до рідного села у свій будинок. Добре, що ще не продала, адже майже повелася на вмовляння сина. Вже і покупця знайшли, але він виявився дуже примхливим. То гаража немає, то газу, ціна не влаштовує. А ціну син знижувати не хотів. Йому грошей треба багато. Точніше не йому, а його дружині Любі. Люба раптом […]

Read More
Але тільки люди стали черстві.
Uncategorized

Але тільки люди стали черстві.

“Але тільки люди стали черстві. Усі, хто нам заздрив, зраділи нашим проблемам. Усім покупцям кажуть, щоб торгувалися. Бачите, у нас безвихідне становище – так і так підемо на поступки Чоловік у старенькій куртці та величезних чоботах з цікавістю зазирав у салон авто, де сиділи Наталка з Євгеном. -Ви по машину? – запитав він. -Так, – […]

Read More
“– Надюша, я вдома, зустрічай! – Л-Льоня?! А ти що так рано? Ти ж мусив тільки через три дні повернутися…
Uncategorized

“– Надюша, я вдома, зустрічай! – Л-Льоня?! А ти що так рано? Ти ж мусив тільки через три дні повернутися…

– Надюша, я вдома, зустрічай! – Л-Льоня?! А ти що так рано? Ти ж мусив тільки через три дні повернутися… Жінка, років тридцяти, вийшла в коридор, поспіхом загортаючись у шовковий халатик і розгублено дивлячись на чоловіка, що стояв на порозі. – Сюрприз хотів зробити, Надю. Бачу вийшов! Чи ти не рада? – Високий, широкоплечий чоловік […]

Read More
Марія Іванівно, ваш будинок продано ще рік тому, – раптом заявив зять
Uncategorized

Марія Іванівно, ваш будинок продано ще рік тому, – раптом заявив зять

 “-Марія Іванівно, ваш будинок продано ще рік тому, – раптом заявив зять Марія Іванівна сиділа біля вікна та загадково посміхалася. Вона щойно поговорила з дочкою телефоном і тепер не могла стримати сліз – сліз щастя. Дочка повідомила, що через тиждень забере її до себе назовсім, тепер жінка житиме в місті, допомагатиме з онукою, яку до […]

Read More
Та скільки можна! – Третя година дня! Майте совість!
Uncategorized

Та скільки можна! – Третя година дня! Майте совість!

– Та скільки можна! – Третя година дня! Майте совість! За стіною знову стогнали. Жіночий голос то тихий, то голосний. Потім чоловічий – низький, розмірений. І знову жіночий – уже інший, вищий. Надя сиділа вдома другий тиждень. Лікарняний через оперативне втручання на коліні. Нога боліла, ходити важко, працювати не можна. І ось тепер ще й […]

Read More
Тобто ти летиш з нею у відпустку, яку ми планували? За наші гроші?
Uncategorized

Тобто ти летиш з нею у відпустку, яку ми планували? За наші гроші?

“— Тобто ти летиш з нею у відпустку, яку ми планували? За наші гроші? — Наші гроші нікуди не зникли, просто я лечу з Оленою замість тебе.Анна поклала останню блузку в гарну нову валізу й задоволено усміхнулась. Довгоочікувана поїздка до Туреччини була зовсім близько — залишився лише тиждень. Вона вже уявляла собі тепле море, золотистий […]

Read More
Дівчинку я тобі не залишу.
Uncategorized

Дівчинку я тобі не залишу.

 “-Дівчинку я тобі не залишу. Тобі вона не потрібна, а твоїй бабі тим паче. Не буде їй життя. Ми тепер будемо у великому місті жити, не об’їсть вона нас Олена поралася по господарству. -Дочко, ти поросятам їсти дала? – почувся голос батька. -Дала… -А курям просо насипала? -Насипала… -Іди тоді, корові сіно поклади, – говорив […]

Read More
Ну що, свідоцтво про шлюб все ж таки міцніше, ніж співмешкання? – Насміхалися з Наді мужики
Uncategorized

Ну що, свідоцтво про шлюб все ж таки міцніше, ніж співмешкання? – Насміхалися з Наді мужики

– Я на тридцять років закінчення інституту не піду, у мене потім депресія буде. Нехай ідуть ті, хто щороку ходили, їм не помітно, як вони змінилися, – на дзвінок єдиної подруги прокричала в телефон Надія.– А ти як зараз виглядаєш, що так боїшся? – здивувалася Маргарита. – Ми ж ніби з тобою років п’ять тому […]

Read More
– Ти хоч розумієш, що наробила, Ірко? – Голос Сергія тремтів від люті, він стояв посеред кухні, стискаючи в руках зім’ятий аркуш паперу
Uncategorized

– Ти хоч розумієш, що наробила, Ірко? – Голос Сергія тремтів від люті, він стояв посеред кухні, стискаючи в руках зім’ятий аркуш паперу

– Ти хоч розумієш, що наробила, Ірко? – Голос Сергія тремтів від люті, він стояв посеред кухні, стискаючи в руках зім’ятий аркуш паперу. – А що я мала робити, Сергію? Чекати, доки ти нас усіх у боргову яму заженеш? – Ірина випросталася, її очі сяяли викликом, але куточки губ тремтіли. – Я тобі покажу, як […]

Read More
Правда, з “поїсти” після приїзду з роботи останнім часом виникають складнощі. Перш ніж поїсти, треба ще сходити в магазин, постояти біля плити, щоб приготувати. Та ще й вимити посуд після свого ж сніданку: вранці все бігом, Галина Сергіївна не завжди встигає це зробити
Uncategorized

Правда, з “поїсти” після приїзду з роботи останнім часом виникають складнощі. Перш ніж поїсти, треба ще сходити в магазин, постояти біля плити, щоб приготувати. Та ще й вимити посуд після свого ж сніданку: вранці все бігом, Галина Сергіївна не завжди встигає це зробити

— А я в декреті сиджу, з дитиною, з вашим онуком. Я на всю ораву готувати не наймалася. І прибирати за всіма теж – справа не моя, – відповіла Галині Сергіївні невістка. — Ну це треба! Не наймалася вона! І кого вона оравою називає? Вас з чоловіком чи що? – обурюється сестра Галини Сергіївни, – […]

Read More