Романович

Похорон бабусі Катерини минув так, як минають усі сільські похорони: з тягучим співом півчих, запахом воску, мокрого чорнозему та лицемірними зітханнями далеких родичів, які приїхали радше поїсти пиріжків, ніж попрощатися. Коли останні гості розійшлися, у старому будинку запала та особлива, дзвінка тиша, яка буває тільки після смерті господаря. Нас залишилося троє: я (Аліна), моя мама … Читати далі

– Нема в неї цих грошей, – кинула Ліда чоловікові Івану. – Звідки ти знаєш? – Тому що це очевидно! – Вона сидить на моїй шиї, і, напевно, має накопичення, – процідив Іван. – Вань, годі, – дружина почервоніла. – Ні, не годі. Якщо сьогодні не знайду чотириста тисяч, мене просто розірвуть. Я вже обдзвонив … Читати далі

— Коли ти вже нарешті вийдеш заміж і почнеш жити як усі нормальні люди? Саме з цієї фрази, мовленої строгим і навченим життєвим досвідом голосом матері, розпочинався ледь не кожен ранок Лесі. Вона стола на невеликій кухні, тримаючи в руках улюблену керамічну чашку з міцною кавою, і подумки рахувала до десяти. За вікном вирував звичайний … Читати далі

— Чому це саме мої батьки повинні купувати нам житло? Чому не твої? Вони ж теж мають таку можливість! — з обуренням запитала Софія свого нареченого, коли той знову порушив цю болючу тему. Роман лише зручніше вмостився на дивані, склавши руки на грудях. У його погляді читалася залізна впевненість у власній правоті. — Софіє, це … Читати далі

— Їдемо за ним! — Вероніка різко звелася з дивана, схопивши ключі від машини, що лежали на журнальному столику. Галина, яка саме відсьорбувала каву, спочатку навіть не второпала, що почула. Вона повільно кліпнула, намагаючись перетравити слова подруги. — За ким це ми? За твоїм Кирилом, чи що? — А за ким ще, Галю? — Вероніка … Читати далі

Чоловік брата переїхав «допомогти з ремонтом». Ремонт закінчився, він лишився Олег приїхав у жовтні, коли у ванній відпала плитка. Три ряди одразу, наче стіна вирішила, що з неї годі. Рита стояла над черепками й прикидала, що плиточник обійдеться дорого. Ноги гуділи від ранкової пробіжки, а в голові крутилися цифри: іпотека, садочок Поліни, зимова гума. — … Читати далі

«У родині все спільне» — сказала свекруха і стала ділити мою дачу. Я відповіла: «Чудово. Тоді ваша квартира теж спільна». — Ти знову поставила чашки догори дном? — Я ж пояснювала — пил сідає всередину. Лариса стояла біля моєї шафи з виглядом людини, яка виявила санітарне порушення. Рука вже тяглася до полиці, перевертати. — Я … Читати далі

— Ви що, серйозно пропонуєте ділити чек за продукти на трьох, бо ми приїхали двома парами й одна дівчина сама?! Нас п’ятеро дорослих людей, і кожен їсть абсолютно однаково!» — лунали емоційні суперечки біля багаття, перетворюючи довгоочікуваний відпочинок за містом на справжнє випробування для дружби.  П’ятничний вечір обіцяв довгоочікуване перезавантаження після виснажливого робочого тижня. Літнє … Читати далі

Життя Ганни завжди нагадувало довгу і складну дорогу, на якій дощі випадали частіше, ніж світило сонце. Вона любила своїх двох дітей однаково, чистою материнською любов’ю, але долі у них склалися зовсім по-різному. Старша донька Надія першою випурхнула з рідного гнізда, вийшла заміж і пішла жити до родини чоловіка. Там бувало всіляке, але молоді вміли знаходити … Читати далі

— Тільки уявляєш, ці троянди коштували майже три тисячі гривень, ледве знайшов свіжі у флориста!» — з гордістю мовив кавалер, вручаючи букет. Дівчина усміхнулася, але в голові миттєво постало питання: це щира щедрість і бажання вразити чи перший тривожний сигнал, що за кожну копійку в майбутньому доведеться звітувати?  Вечір дихав прохолодою, проганяючи вуличний гомін скляними … Читати далі