– Ну, що ти знову починаєш? – Сергій роздратовано відмахнувся від дружини, наче від настирливої мухи. – Я все розрахував. На комуналку вистачить, на їжу також. Ти ж сама тепер будеш, чи багато тобі треба? Ольга сиділа за кухонним столом, машинально водячи пальцем по обідку кухля. Тридцять років спільного життя вмістилися у кілька сухих фраз, […]
Я зніму тобі готель у рідному місті, а найближчим часом квартиру на місяць. Далі ти сама. Розпорядися грамотно грошима, які ти вкрала
– Алло! Привіт, люба! Зараз зателефонувала мама, у неї проблеми. Вона проїздом у Києві, питає: їй готель знімати, чи можна в нас зупинитися? – Привіт! Звичайно, у нас! – зітхнула Олена. – Коли вона приїде?Зараз що-небудь смачненьке приготую! – Не потрібно. Вона вже їде до нас. Викликав їй таксі і скинув грошей на карту, сама […]
Маючи двох дочок за кордоном, одну в Америці, а іншу в Іспанії, я була змушена і сама стати заробітчанкою, бо ні одна дочка, ні друга не мали бажання мені допомагати фінансово. Спочатку я у них нічого не просила, я працювала на роботі, отримувала нехай і невелику, але щомісячну зарплату, і мені на життя вистачало. Але пів року тому я залишилася без роботи, а до пенсії ще два роки. Я шукала підробітки, адже треба було за щось жити, комунальні послуги сплачувати, харчуватися. Важко мені було дуже, і дві мої доньки про це знали, та за 6 місяців жодна з них і 100 доларів чи євро не передала
Маючи двох дочок за кордоном, одну в Америці, а іншу в Іспанії, я була змушена і сама стати заробітчанкою, бо ні одна дочка, ні друга не мали бажання мені допомагати фінансово. Спочатку я у них нічого не просила, я працювала на роботі, отримувала нехай і невелику, але щомісячну зарплату, і мені на життя вистачало. Але […]
– Я все зрозуміла! Ти купила трикімнатну квартиру на зло нам! Щоб показати, яка ти успішна! А про рідного брата, який тулиться з родиною на двадцяти квадратах, навіть не подумала! Знаєш, мені більше нема про що з тобою говорити! – Обурювалася дружина брата
– Мамо, я ж просила не говорити братові, за скільки я купила квартиру, – не стрималася Вероніка, стискаючи в руках кухоль з чаєм. – Доню, я не подумала. Він питав, як у тебе справи, ось я й розповіла, – Галина Петрівна винувато подивилась на дочку. – Я ж не знала, що він розповість Марині. – […]
Мати втекла, покинувши новонародженого з батьком. Через 30 років син дізнався, чому
Василь Іванович ще раз оглянув свій кабінет. Усе було так, як він любив: мінімалістично, чисто та організовано. Його довго переконували перейти до цієї клініки. Він розумів, що тут умови праці кращі, зарплата вища, а перспективи для зростання значніші, але все одно залишався вірним якійсь внутрішній надії… Багато років тому, так давно, що не вистачить пальців, […]
— Рідненька моя, хороша моя — стиснула вона Лізу в обіймах і змахнула сльозу. Від тітки пахло потом і вареною капустою
У двері голосно постукали. Ліза здригнулася. Різких звуків вона боялася ще з дитячого будинку. Вона обережно підійшла до дверей і запитала — Хто там? — З того боку пролунав сміх. Ліза здивувалася, вона знала, що у матері було три сестри, але вона їх не пам’ятала. Жодна з них жодного разу в дитячому будинку не з’являлася. Їй стало […]
— Ох, Наталю, і не пощастило ж тобі з матір’ю! Вертихвістка скажена вона, ось що! І татусь у тебе такий самий! Що одному, що іншому – гулянки тільки й потрібні! А що літечко коротке – про те їм і знати не хочеться! Та й минуло вже воно! Дитя по двору бігає, а їм все одно – волю подавай! Я, ось, що тобі скажу, Наташко! Просися до тітки! Нехай Нінка тебе забере! У неї хоч сита будеш! А якщо з батьком залишишся, то нічого доброго на тебе не чекає! Так і знай! У нього будинків – як у зайця теремів! Він уже, он, нову сім’ю собі пригледів! А тебе куди? Його коханка тебе не прийме. У неї своїх – семеро по лавках! Зайвий рот ні до чого! Зрозуміла
— А Наталка вже знає? – голос бабусі був сповнений невдоволення і прихованої погрози. — Ні. Не говорили їй нічого. Навіщо дитині такі подробиці? – голос Ніни, сестри батька Наталі, був холодний, як лід, і такий спокійний, немов нічого й не сталося. — А як же тоді? Зникла мати, не дзвонить – не пише, і […]
Проходь, сестро, якщо вже прийшла. Не минуло і року як ти про борг згадала! – такими словами зустріла мене моя рідна сестра Леся. А я стою у неї в дверях, і не знаю, що мені робити – роззуватися і в хату заходити, чи тут, на порозі, віддати їй гроші і йти. – Ось, я гроші принесла. Чула, що ти повернулася, і відразу прийшла, – кажу, ніби оправдовуючись. Леся якось так високомірно глянула на мене, сказала, щоб я в хату заходила. Присіли ми у неї на кухні, я витягла згорток, в якому було тисячу євро – мій борг перед сестрою. Леся взяла гроші, перерахувала, а потім її очі округлилися. – Тут замало. Не вистачає 200 євро, – каже
– Проходь, сестро, якщо вже прийшла. Не минуло і року як ти про борг згадала! – такими словами зустріла мене моя рідна сестра Леся. А я стою у неї в дверях, і не знаю, що мені робити – роззуватися і в хату заходити, чи тут, на порозі, віддати їй гроші і йти. – Ось, я […]
– Мені довелося починати все з нуля, поступово збираючи себе по крихтах! – Так що, вдруге я на подібні граблі не полізу! Хочеш жити разом – житимемо. Не хочеш, тебе щось напружує – йди. Але свого кровного, на що я витратила багато сил, часу та грошей, я більше нікому і ніколи не віддам
– Не розумію, – Ігор помітно нервував, – з якого дива ти зібралася оформляти квартиру тільки на себе? – А на кого ще? – здивувалася Кіра. – На мене. Чи я тобі ніхто? Ми таки третій рік живемо разом. – Так, але ж ми не одружені. Хто дасть гарантію, що через місяць, чи через рік, […]
– Що, відшила тебе найкраща подруга?
Таня лежала в лікарні з дитиною вже другий тиждень. Лежала у двомісній палаті. Поруч із нею в палаті нещодавно з’явилася ще одна матуся з немовлям, мовчазна і строга особа, з якою вони зовсім не спілкувалися. Таню це не напружувало, тому що в неї справа йшла вже до виписки, її напружувало зовсім інше. Нещодавно вона залишилася […]