6 Травня, 2026

Автор: Романович

– Ні, люба, – вимовив Сашко. – Це я з тобою розлучуся, коли ткну тобі в обличчя папером, на якому чорним по білому буде написано, що я – не батько Єгора
Uncategorized

– Ні, люба, – вимовив Сашко. – Це я з тобою розлучуся, коли ткну тобі в обличчя папером, на якому чорним по білому буде написано, що я – не батько Єгора

Сашко вийшов на балкон за своїми інструментами і на автоматі глянув у вікно. І якраз у цей момент до їхнього будинку під’їхала машина брата. І тут же з неї вийшла Катерина, дружина Сашка. Олександр насупився, спостерігаючи, як його брат дістає пакети з продуктами із заднього сидіння, а потім із ними йде до під’їзду. За кілька […]

Read More
– Я хочу, щоб мій чоловік був чоловіком. А тобі, мабуть, теж хочеться, щоб твоя дружина була чоловіком
Uncategorized

– Я хочу, щоб мій чоловік був чоловіком. А тобі, мабуть, теж хочеться, щоб твоя дружина була чоловіком

Поки Катя розплачувалася за покупки, Сергій стояв осторонь. А коли Катя почала складати їх у пакети, він взагалі вийшов на вулицю Катя вийшла з магазину та підійшла до Сергія, який у цей час перемитнався з ноги на ногу неподалік входу. – Сергію, візьми пакети, – попросила Катя, простягаючи чоловікові два великі пакети з продуктами. Сергій […]

Read More
– Охоче ​​розповім про ваше майбутнє: дуже скоро від вас піде чоловік
Uncategorized

– Охоче ​​розповім про ваше майбутнє: дуже скоро від вас піде чоловік

Дзвінок у двері. Відкриваю. За дверима красуня – молода років тридцять з невеликим хвостиком… Тоненька фігурка, яку облягає червона сукня-міні та відкриває засмаглі красиві ноги, в глибокому декольте пишна грудь. Макіяж та усі інші деталі. Усміхаюся красуні: – Вам кого? – Мені вас, – суворо відповідає, – мене Любов’ю звуть. – Любов – це чудово. […]

Read More
Не було б щастя, та нещастя допомогло
Uncategorized

Не було б щастя, та нещастя допомогло

– Люся, ти своєму футболку брати будеш? Ти що, бери, не губися, реально гарні знижки. Бавовна сто відсотків, а якість відмінна, я своєму дві взяла! Давай разом по дві замовимо, тоді знижка буде ще більшою, – умовляла Люсю приятелька з роботи, Надя. – Твоєму Сашкові точно підійде, ми з тобою минулого року джемпера однакові чоловікам […]

Read More
На курорт? Оце ти собі, мамо, вигадала, – мій син, який приїхав до мене за грошима, не міг зрозуміти, як це я вирішила в такий непростий для всіх час їхати відпочивати. – Так, синку, ти все правильно зрозумів – грошей я тобі не дам, бо купила собі дорогу путівку, – спокійно кажу. – Можу ж я хоч раз в житті відпочити і підправити своє здоров’я, я ж на пенсію вийшла, – нагадала я сину. – А від чоло ти зібралася відпочивати? Хіба пенсія і не є відпочинок? – не міг заспокоїтися Вадим. – Я ці гроші в тебе не просила, мені на роботі премію велику в честь виходу на пенсію виписали, і я вирішила ці гроші на себе і витратити, – стала виправдовуватися я
Uncategorized

На курорт? Оце ти собі, мамо, вигадала, – мій син, який приїхав до мене за грошима, не міг зрозуміти, як це я вирішила в такий непростий для всіх час їхати відпочивати. – Так, синку, ти все правильно зрозумів – грошей я тобі не дам, бо купила собі дорогу путівку, – спокійно кажу. – Можу ж я хоч раз в житті відпочити і підправити своє здоров’я, я ж на пенсію вийшла, – нагадала я сину. – А від чоло ти зібралася відпочивати? Хіба пенсія і не є відпочинок? – не міг заспокоїтися Вадим. – Я ці гроші в тебе не просила, мені на роботі премію велику в честь виходу на пенсію виписали, і я вирішила ці гроші на себе і витратити, – стала виправдовуватися я

– На курорт? Оце ти собі, мамо, вигадала, – мій син, який приїхав до мене за грошима, не міг зрозуміти, як це я вирішила в такий непростий для всіх час їхати відпочивати. – Так, синку, ти все правильно зрозумів – грошей я тобі не дам, бо купила собі дорогу путівку, – спокійно кажу. – Можу […]

Read More
– А ти вчися краще і на бюджет переводься. Або нареченого попроси. Він у тебе теж працює. – Сказавши це, Тетяна взяла сумку і, помахавши рукою, вийшла з кімнати
Uncategorized

– А ти вчися краще і на бюджет переводься. Або нареченого попроси. Він у тебе теж працює. – Сказавши це, Тетяна взяла сумку і, помахавши рукою, вийшла з кімнати

– Як справи, донечко? Усі грошики заробила чи як? – поцікавилася мати Тетяни, Ніна, неприємно хихикаючи в трубку. – Усіх грошей не заробиш. Але я працюю не тільки для цього. – Так? А для чого ще? – Для задоволення. Я люблю свою роботу,мамо. – Ой, мені не зрозуміти. Ось у нашої Уляшки правильні мрії: заміж […]

Read More
– Навіть не проси! – Літня жінка відвернулась від сина. – Все до копійки тобі віддавала, годі! Хочу для себе пожити! – Що ти все ниєш? Мав рацію батько, ти тільки нити й вмієш. – Нахабство сина зашкалювало
Uncategorized

– Навіть не проси! – Літня жінка відвернулась від сина. – Все до копійки тобі віддавала, годі! Хочу для себе пожити! – Що ти все ниєш? Мав рацію батько, ти тільки нити й вмієш. – Нахабство сина зашкалювало

– Навіть не проси! – Літня жінка відвернулась від сина. – Все до копійки тобі віддавала, годі! Хочу для себе пожити! – Що ти все ниєш? Мав рацію батько, ти тільки нити й вмієш. – Нахабство сина зашкалювало. Валентина Сергіївна до цих слів ще сумнівалася, але тепер була впевнена, що правильно все сказала. – Більше […]

Read More
– Катерино, ти де? Незабаром прийдуть гості! – переймався чоловік. – Свій день народження я проведу, як хочу! Я ж тобі говорила, та ти мене не почув! – А як же мої? – Це твій будинок, приймай гостей сам, я не запрошувала їх! Ти це зробив за мене, тож уперед
Uncategorized

– Катерино, ти де? Незабаром прийдуть гості! – переймався чоловік. – Свій день народження я проведу, як хочу! Я ж тобі говорила, та ти мене не почув! – А як же мої? – Це твій будинок, приймай гостей сам, я не запрошувала їх! Ти це зробив за мене, тож уперед

– Женя. Я хочу на свій день народження запросити лише моїх родичів. – Як це? Мої завжди раді відвідати нас. Що тебе не влаштовує? Ти це, Катерино, кинь. Мої мають бути! – А чому ти не покликав моїх на свій день народження? А на свята? Вони також хочуть спілкування зі мною! Всім разом було б […]

Read More
А ти думала, що я тебе вічно чекатиму з тої Італії? Вибач, Люба, але це занадто. Ти 15 років там сидиш, а мені що робити? – Степан зовсім не почувався винним. – І, до речі, не вигадуй собі нічого, – додав він і кудись пішов. Я розкладала речі з сумок, бо лише вранці переступила поріг рідного дому, але в душі моїй не було радості, яка завжди була присутня, коли я приїжджала додому. Цього разу у мене була така дилема, що я просто не знала, що мені робити. Я зрозуміла, що у мого чоловіка на стороні є дитина
Uncategorized

А ти думала, що я тебе вічно чекатиму з тої Італії? Вибач, Люба, але це занадто. Ти 15 років там сидиш, а мені що робити? – Степан зовсім не почувався винним. – І, до речі, не вигадуй собі нічого, – додав він і кудись пішов. Я розкладала речі з сумок, бо лише вранці переступила поріг рідного дому, але в душі моїй не було радості, яка завжди була присутня, коли я приїжджала додому. Цього разу у мене була така дилема, що я просто не знала, що мені робити. Я зрозуміла, що у мого чоловіка на стороні є дитина

– А ти думала, що я тебе вічно чекатиму з тої Італії? Вибач, Люба, але це занадто. Ти 15 років там сидиш, а мені що робити? – Степан зовсім не почувався винним. – І, до речі, не вигадуй собі нічого, – додав він і кудись пішов. Я розкладала речі з сумок, бо лише вранці переступила […]

Read More
Мурчику, неділя сьогодні, кого б це до нас принесло в таку завірюху? – Василина неохоче пішла відчиняти двері, бо почула, що рипнула її хвіртка. На порозі стояв Михайло з конвертом у руках. Він завжди приходив до неї раз в квартал, приносив гроші, які син Василини передавав їй з Америки. На картку скидати гроші було незручно, бо найближчий банкомат аж в райцентрі. А Михайло все життя пропрацював на пошті, він в тому розуміється, тому син передавав гроші йому, а він вже заносив їх Василині
Uncategorized

Мурчику, неділя сьогодні, кого б це до нас принесло в таку завірюху? – Василина неохоче пішла відчиняти двері, бо почула, що рипнула її хвіртка. На порозі стояв Михайло з конвертом у руках. Він завжди приходив до неї раз в квартал, приносив гроші, які син Василини передавав їй з Америки. На картку скидати гроші було незручно, бо найближчий банкомат аж в райцентрі. А Михайло все життя пропрацював на пошті, він в тому розуміється, тому син передавав гроші йому, а він вже заносив їх Василині

– Мурчику, неділя сьогодні, кого б це до нас принесло в таку завірюху? – Василина неохоче пішла відчиняти двері, бо почула, що рипнула її хвіртка. На порозі стояв Михайло з конвертом у руках. Він завжди приходив до неї раз в квартал, приносив гроші, які син Василини передавав їй з Америки. На картку скидати гроші було […]

Read More