Романович

— Мариночко, а ти кашу без масла вариш? — раптом запитала свекруха. — Так, ми з Денисом віддаємо перевагу легким сніданкам, додаємо трохи меду та фруктів, — спокійно пояснила Марина. — Хм… Дениско з дитинства звик до ситних сніданків, — поважно зауважила Ніна Петрівна. — Чоловіку потрібна енергія. Без масла та шматочка м’яса він у … Читати далі

– Ти тільки не думай, що я до іншої йду через те, що ти погана господиня, просто ти мені стала як чужа, – спокійно мовив Степан, застібаючи блискавку на старій дорожній сумці. Галина стояла біля дверей спальні і дивилася, як у цю сумку лягають випрасувані сорочки. Вона не плакала. Вона навіть не знайшла в собі … Читати далі

— Марино, ти знову поставила чайник на максимум? — пролунав із вітальні спокійний, але трохи заклопотаний голос Дмитра. Він вийшов на кухню, тримаючи в руках телефон із відкритим додатком лічильників. — Газ зараз дорогий. Навіщо кип’ятити цілий чайник, якщо нам потрібні лише дві чашки?  Якщо ви вважаєте, що вам зустрічалися насправді жадібні люди, то ви … Читати далі

Марина потім довго намагалася відтворити у пам’яті той самий момент, коли її погляд випадково впав на екран мобільного телефону. Здавалося б, звичайний вечір у затишному сільському будинку, де пахне свіжоспеченим хлібом та сушеними травами з городу. Спочатку в неї не було жодних тривожних думок — лише легка втома після цілого дня турбот по господарству. Мозок … Читати далі

— Я сюди відпочивати приїхала, а не обслуговувати вас. Ваш посуд — мийте самі, — сказала я, уперше не проковтнувши хамство Ірина дивилася в запітніле вікно рейсового автобуса на повільні осінні поля й рідкі ліси. До маленького села залишалося ще приблизно година їзди розбитою дорогою. Поруч на сусідньому сидінні зручно вмостився чоловік Олег, захоплено гортаючи … Читати далі

Різкий, деренчливий дзвінок у передпокої змусив Олену здригнутися й відкласти вбік окуляри для читання. На годиннику була лише середина дня четверга, коли сходовий майданчик зазвичай тонув у густій, сонній тиші багатоквартирного будинку. Вона нікого не чекала, не замовляла доставку й не вела переговорів із комунальними службами, тому повільно підійшла до дверей, відчуваючи глухе роздратування через … Читати далі

Свекруха готувала те, чого я не їм: але четвертий обід пішов не за її планом. Я не сварилася, не влаштовувала сцен, не дорікала, але зробила дещо неочікуване Першої неділі після весілля, коли ми щойно повернулися з моря, у п’ятницю ввечері подзвонила його мати. – Приїжджайте в неділю до першої, сімейний обід. Не спитала, чи хочемо … Читати далі

На околиці мальовничого містечка, де старі липи розкидають свої пишні крони вздовж брукованих вулиць, а високі білі хати ховаються в затінку затишних садів, осінь завжди настає несподівано і щедро. Золоте листя вистеляє доріжки біля парканчиків, а ранковий туман повільно підіймається від річки, огортаючи заспані обійстя. У такій атмосфері минало життя Катерини та її чоловіка Петра. … Читати далі

Коли Оксана побачила список гостей, її спокій на мить похитнувся. Двадцять три імені. Вона ще раз перерахувала, немов цифри могли змінитися: двадцять три. Це був список, який Олег залишив просто на кухонному столі, поруч з нарізкою, яку вона щойно поставила. Тут були родичі Світлани Юріївни, кілька давніх друзів чоловіка, навіть сусіди, яких Оксана бачила за … Читати далі

— Ти старша сестра чи хто? На весілля місця не вистачило, а тепер кидай усе і рятуй родину, наречений просто втік із ресторану! Мамин голос у слухавці тремтів не від жалю чи співчуття, а від тієї знайомої залізобетонної вимогливості, з якою мені з самого дитинства роздавали накази. Я стояла на балконі невеликого дерев’яного будиночка біля … Читати далі