Романович

— Серветки. Переклади. Голос свекрухи, Тамари Ігорівни, пройняв нерви, наче тупий ніж по склу. Я завмерла, дивлячись на ідеально рівну стопку лляних серветок. — Що з ними не так? — мій голос прозвучав надто тихо, майже нечутно. — Кут. Він задертий на міліметр. Гості подумають, що в нас у домі бардак. Я повільно видихнула, намагаючись … Читати далі

— Цей відпочинок ви запам’ятаєте надовго, — тихо промовила я, від чого Славі варто було б насторожитися. Але він не помітив. Ніколи не помічав. Занадто був зайнятий своїми бажаннями. — Ось і добре! — Слава потягнувся за банкою пінного, яку я щойно поставила на стіл. — Мама вже й купальник новий купила… …Я мовчки розклала … Читати далі

— Це вже не твій пес. Тепер його звати Бродяга, і я його не віддам. Ти навіть не уявляєш, через що він пройшов! Я його витягувала з того світу, він ледь не помер у мене на руках! Аркадій Петрович машинально виводив хрестики у своєму блокноті, намагаючись перетворити їх на якийсь візерунок. У душі панувала порожнеча … Читати далі

— Галино Петрівно, знову посуд брудний стоїть! А хто, цікаво, повинен за всіма прибирати? Оксана влетіла на кухню, як ураган, розмахуючи руками і незадоволено цокаючи язиком. Галина Петрівна, яка щойно закінчила прасувати дитячі сорочки, обернулася від прасувальної дошки. — Оксаночко, та я ж тільки що… — Тільки що що? — перебила невістка, ставлячи руки в … Читати далі

Олена стояла біля плити, помішуючи борщ, коли чоловік увійшов до кухні і кинув на стіл запрошення. — Твоя зустріч випускників, — промовив Сергій, не відриваючи погляду від телефону. — У суботу. Вона поглянула на запрошення. Тридцять років із дня закінчення школи. Красива листівка із золотими літерами. — Ти ж підеш? — запитала вона, витираючи руки … Читати далі

— А ти не забув, чия вона мати? — тихо запитала Ніна. Ігор розгубився від несподіваного питання. — Як чия? Моя мати, — відповів. — Вірно, — кивнула Ніна. — Твоя мати. Варіть самі кашки один одному… …— Мама приїде ненадовго, — говорив чоловік. — Їй потрібно підлікуватися в місті, у нас лікарі кращі. Ніна … Читати далі

— Що означає дарчу? Кому? — голос Марини затремтів, коли правда про квартиру зруйнувала її світ і надії на щасливу сім’ю.. … — Я підписала дарчу на квартиру ще місяць тому, просто не хотіла тебе засмучувати завчасно. Галина Петрівна сказала це таким тоном, ніби повідомляла про покупку нового чайника, а не про те, що щойно … Читати далі

Юлія відчула, як всередині все стиснулося від люті. Значить, чоловік вирішив віддати всі заощадження? Без обговорення, без згоди? — Руки від телефону прибери! — закричала Юлія і різко вихопила пристрій з рук чоловіка. — Це мої гроші, зрозумів?! Кров прилила до обличчя жінки. Пальці тремтіли, коли Юлія швидко натискала кнопки, скасовуючи переказ. На щастя, операція … Читати далі

– Ти взагалі з дуба звалився?! Тобто твоїх батьків я впущу в свою квартиру, яка чекає на орендарів, а рідну дочку залишу без грошей? Типу, крутись, дочко, як хочеш! Так, чи що? – Наталко, ну що ти упираєшся, слово честі?! Мої батьки ж не чужі! Це ж тепер і твої батьки також! – міркував Марко, … Читати далі

“– Захотіла заміж, – терпи! Пузо вже вище носа, – значить доросла! – Байдуже заявила мати Тетяна сама помітила, що її дочка при надії. Ліза довго думала, як про це сказати батькам, але не вийшло. Худенька від природи Ліза приховати живіт, що вже росте, не змогла. Лише сімнадцять років їй виповнилося. Відразу з’ясували, хто є … Читати далі